83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
02.08.12 р. Справа № 5006/29/44/2012
Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.
при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «Кременчуцький завод дорожніх машин», м.Кременчук, Полтавська область
до Відповідача: Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в особі філії «Володарський автодор», м.Донецьк
про: стягнення заборгованості у розмірі 44 676,00гррн., пені у сумі 3 455,21грн.
за участю:
від позивача: Брово О.О. (за довіреністю);
від відповідача: Павлій Л.А. (за довіреністю);
Публічне акціонерне товариство «Кременчуцький завод дорожніх машин», м.Кременчук, Полтавська область (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в особі філії «Володарський автодор», м.Донецьк (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 44 676,00гррн., пені у сумі 3 455,21грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за контрактом №10/0669/31 від 05.10.2010р., щодо оплати за поставлений товар.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: претензії №42/2756 від 20.10.2011р., рахунку-фактури №357 від 05.11.2010р., довіреності на отримання матеріальних цінностей, податкової накладної, видаткової накладної, контракту №10/0669/31 від 05.10.2010р., специфікацій до договору, додаткової угоди №1 від 27.10.2010р. до контракту, правоустановчих документів Публічного акціонерного товариства «Кременчуцький завод дорожніх машин».
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 1, 12, 15 Господарського процесуального кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України.
02.08.2012р. Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги вважають законними та вірними і суму боргу визнають у повному обсязі. Крім того надали належним чином засвідчені копії правоустановчих документів Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» та філії «Володарський автодор».
Представник Позивача у судове засідання 02.08.2012р. з'явився, підтримав позовні вимоги.
Представник Відповідача у судове засідання 02.08.2012р. з'явився, позовні вимог визнав про, що виклав свою позицію у відзиві на позовну заяву.
До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.
Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд
05 жовтня 2010 року між Відкритим акціонерним товариством «Кременчуцький завод дорожніх машин» («Кредмаш») (Продавець) та Дочірнім підприємством «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в особі філії «Володарський автодор» (Покупець) було укладено контракт №10/0669/31, відповідно розділу 1 якого Продавець зобов'язується виготовити та здійснити поставку обладнання піскорозкидального та снігозбирального, далі - Продукція, у кількості, асортименті та у строки, зазначені у додатках до даного Контракту, а Покупець зобов'язується оплатити та прийняти вказану продукцію.
Згідно розділу 2 контракту найменування, ціна та кількість Продукції вказуються у Додатках до даного Контракту. Кожний додаток є невід'ємною частиною даного Контракту з моменту підписання Додатків Сторонами.
Загальна сума Контракту складається з сум за усіма Додатками, які є невід'ємною частиною даного Контракту (п.5.1 Контракту);
У розділі 6 Контракту Сторони дійшли згоди щодо умов оплати:
- оплата здійснюється у відповідності до графіку вказаному у Додатках до даного Контракту (п.6.1 Контракту);
- оплата Продукції здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця, зазначеному у Контракті (п.6.2 Контракту);
За приписами пункту 13.1 Контракт діє з моменту його підписання Сторонами до 31.12.2011р. Строк дії даного Контракту може бути продовжений за взаємною згодою Сторін, оформленому у вигляді Додаткової угоди до даного Контракту та є невід'ємною частиною.
05 жовтня 2010 року між Сторонами підписано Специфікацію до Контракту (Додаток №3), де визначили загальну суму, яка складає 5 868,00грн., умови поставки, строк поставки.
У пункту 4 Специфікації Сторони дійшли згоди щодо оплати продукції: Покупець здійснює оплату шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця за наступним графіком:
- 7 000,00 (сім тисяч) грн. 00 коп. - у строк до 01 травня 2011р.
- 14 1667,00 (чотирнадцять тисяч сто шістдесят сім) грн. 00 коп. - у строк до 01 червня 2011р.;
- 14 041,00 (чотирнадцять тисяч сорок одна) грн. 00 коп. - у строк до 01 липня 2011 року;
Згідно пункту 6 специфікації у випадку недотримання покупцем строків оплати, обумовлених у пункті 4 даної Специфікації, Покупець оплачує Продавцю пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
27 жовтня 2010 року між Сторонами підписано додаткову угоду №1 до додатку №3 контракту №10/0669/31 від 05.10.2010р., де п.1 додатку №3 виклали у наступній редакції «загальна сум специфікації складає: 44 676,00 (сорок чотири тисячі шістсот сімдесят шість) грн. 00 коп. у т.ч. ПДВ - 7446,00грн.», п.4 додатку №3 виклали у наступній редакції: «Покупець здійснює оплату шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця за наступним графіком:
- 16 468,00 (шістдесят тисяч чотириста шістдесят вісім) грн. 00 коп. - у строк до 01 травня 2011 року;
- 14 167,00 (чотирнадцять тисяч сто шістдесят сім) грн. 00 коп. - у строк до 01 червня2011 року;
На виконання умов контракту Позивачем було здійснено поставку на суму 44 676,00грн., що підтверджується накладною на відвантаження продукції №409/150 від 04.11.2010р., вказана накладна підписана та завірена печатками з боку обох сторін без зауважень. Відповідачем товар отримано на підставі довіреності на отримання матеріальних цінностей №410 від 03.11.2010р.
Факт поставки також підтверджується податковою накладною.
Внаслідок цього обов'язок передачі Постачальником товару вважається виконаним.
Відповідачем не була здійснена оплата за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 44 676,00грн.
За для досудового врегулювання спору Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію №42/2756 від 20.10.2011р. з вимогою оплатити заборгованість.
За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.
Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.
Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).
Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Судом встановлено, що відповідно до умов контракту №10/0669/31 від 05.10.2010р. Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на загальну суму 44 676,00грн., але Відповідачем незважаючи на настання строку оплати не була здійснена оплата за поставлений товар.
Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобов'язань по Договору - суду не надавались, крім того Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що суму боргу у розмірі 44 676,00грн. визнає у повному обсязі.
Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 44 676,00грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Відповідач доказів погашення суми боргу у розмірі 44 676,00грн. до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в особі філії «Володарський автодор».
З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобов'язань за договором, суд вважає, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних суб'єктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.
З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.
На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки.
Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.
Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно пункту 6 специфікації у випадку недотримання покупцем строків оплати, обумовлених у пункту 4 даної Специфікації, Покупець оплачує Продавцю пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Останнє відповідає положенням Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Згідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство" та період їх нарахування, суд дійшов висновку про їх часткове задоволення у розмірі 3 452,90грн.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Кременчуцький завод дорожніх машин», м.Кременчук, Полтавська область до Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в особі філії «Володарський автодор», м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 44 676,00гррн., пені у сумі 3 455,21грн. задовольнити частково.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (83001, м.Донецьк, просп. Комсомольський, 6 а, ЄДРПОУ 32001618) на користь Публічного акціонерного товариства «Кременчуцький завод дорожніх машин» (39600, м.Кременчук, Полтавська область, вул. 60-річчя Жовтня, 4, ЄДРПОУ 05762565) заборгованість у розмірі 44 676,00грн., пеню у сумі 3 452,90грн., судовий збір у розмірі 1 609,42грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Відмовити у задоволені позовних вимог Публічному акціонерному товариству «Кременчуцький завод дорожніх машин», м.Кременчук, Полтавська область до Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в особі філії «Володарський автодор», м.Донецьк про стягнення пені у розмірі 2,31грн.
У судовому засідання 02.08.12р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
Суддя Риженко Т.М.
Повний текст рішення складено та підписано 07.08.12р.