83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
20.03.12 р. Справа № 5006/38/11/2012
Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.
при секретарі судового засіданні Зікєєвій Л.П.
розглянувши матеріали справи за позовом: Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія «Універсальна» м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісінвестбуд» м. Маріуполь
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 м.Маріуполь
про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу в сумі 8 222,26грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Борисов С.І.- за дов. від 24.12.2011р.
від відповідача: Гусакян А.Ю. - за дов. №2 від 05.01.2011р.
третя особа: не з'явилась.
Суть спору:
Позивач, Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія «Універсальна» м. Київ, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісінвестбуд» м. Маріуполь про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу в сумі 8 222,26грн.
Ухвалою господарського суду від 15.02.2012р. провадження у справі №5006/38/11/2012 було порушено, розгляд справи призначено на 28.02.2012р. об 11-00год., до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено ОСОБА_2 м.Маріуполь.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір добровільного страхування наземного транспорту №32-31/38/010964 від 27.02.2008р., довідку ДАІ №1688 від 28.11.2008р., постанову Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 12.12.2008р., заяву на виплату страхового відшкодування від 07.11.2008р., страховий акт № 31/09/9068 від 09.01.2009р., платіжне доручення №26715 від 02.02.2009р., протокол огляду автомобіля від 13.11.2008р., висновок спеціаліста №31/09/9068, розрахунок суми страхового відшкодування; вимогу про сплату боргу від 11.10.2010р., правовстановлюючі документи тощо.
19.03.2012р. відповідач надав суду відзив на позов, в якому просить суд відмовити позивачу у задоволенні заявлених позовних вимог та застосувати у справі загальний строк позовної давності, який сплинув на час звернення до господарського суду.
Відзив судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.
Розгляд справи відкладався, у зв'язку з неявкою позивача та необхідністю представлення додаткових документів.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноваженого представника позивача та відповідача, господарський суд
06 листопада 2008 року у м.Маріуполі по проспекту Будівельників сталось ДТП за участю трактора "Т-156", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Сервісінвестбуд" під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля „Daewoo", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5 під його керуванням.
Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 пункту 10.1 Правил дорожнього руху. Дані факти засвідчені в довідці відділу ДАІ у м.Маріуполі №1688 від 28.11.2008р.
Постановою Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 12 грудня 2008 року по справі №3-23725 відносно ОСОБА_2 на підставі ст.124 КУпАП застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 68,00грн. У зазначеній постанові суду зазначено, що в діях ОСОБА_2 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України.
В результаті зіткнення, автомобілю „Daewoo", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, були нанесені механічні ушкодження, а власнику автомобілю, заподіяно матеріальну шкоду.
Як вбачається з матеріалів справи між Відкритим акціонерним товариством Страхова компанія "Універсальна", яке змінило назву на Публічне акціонерне товариство Страхова компанія "Універсальна" (страховик) та ОСОБА_5 (страхувальник) 27 лютого 2008року укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №32-31/38/010964. За умовами укладеного договору страховим випадком визначається подія, у разі якої внаслідок ДТП було завдано шкоду автомобілю страхувальника.
У зв'язку з настанням страхової події - „збиток внаслідок ДТП", на виконання умов договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №32-31/38/010964 від 27.02.2008р. на підставі заяви страхувальника, звіту про оцінку майна №357 від 21.11.2008р., страховиком (позивачем) був складений страховий акт №31/09/9068 від 09.01.2009р., зроблений розрахунок виплати страхового відшкодування та прийнято рішення про виплату.
ПАТ Страхова компанія "Універсальна" на підставі вищезазначених документів платіжним дорученням №26715 від 02.09.2009р. була здійснена виплата страхового відшкодування у розмірі 8 222,26грн.
Позивач звернувся до відповідача з вимогою від 11.10.2010р., в якій в регресному порядку вимагав сплатити грошові кошти в розмірі 8 222,26грн.
Оскільки відповідач не здійснив виплату заявленої у претензії суми, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісінвестбуд» м. Маріуполь матеріальної шкоди в порядку регресу в сумі 8 222,26грн.
Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки.
Аналогічне положення встановлено ст. 27 Закону України "Про страхування". Так, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таке ж положення містить ст. 1191 Цивільного кодексу України.
Таким чином, приймаючи до уваги приписи зазначених статей Цивільного кодексу України та Закону України „Про страхування", суд приходить до висновку, що у позивача виникло право регресної вимоги.
Згідно ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Частини 2 та 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України закріплюють, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Пункт 1) частини 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлює, шкода, заподіяна внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, заподіяна одній особі з вини другої особи, відшкодовується винною особою.
Тобто, у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.
Як вбачається з матеріалів справи, ДТП сталось внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 транспортного засобу ПДР України.
Вина водія транспортного засобу "Т-156", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який на момент скоєння ДТП належав Товариству з обмеженою відповідальністю «Сервісінвестбуд» підтверджується Постановою Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 12.12.2008 року.
Відповідно до ст.1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідач 19.03.2012р. надав суду відзив на позов, в якому просить суд застосувати строк позовної давності по справі №5006/38/11/2012.
Дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивачем пропущений строк позовної давності щодо звернення до суду про стягнення з відповідача матеріальної шкоди в порядку регресу в сумі 8 222,26грн., з огляду на наступне:
Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦК України, визначена загальна позовна давність, яка встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч.6 ст.261 ЦК України за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.
Згідно ч. 3 та 4 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
З матеріалів справи вбачається, що право зворотної вимоги у позивача до відповідача виникло з дня перерахування суми страхового відшкодування у розмірі 8222,26грн., а саме 02.02.2009р.
Судом встановлено, що позивач звернувся з позовом до господарського суду 06.02.2012р., що підтверджується відтиском штемпеля поштового зв'язку на конверті в якому надійшла позовна заява та опису вкладенні.
Таким чином, враховуючи загальну тривалість позовної давності у три роки, а також заяву відповідача про застосування строку позовної давності суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу в сумі 8 222,26грн. не підлягають задоволенню, у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія «Універсальна» м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісінвестбуд» м. Маріуполь про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу в сумі 8 222,26грн., відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
У судовому засіданні 20.03.2012р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 26.03.2012р.
Суддя Лейба М.О.