номер провадження справи 13/10/12
Запорізької області
22.03.12 Справа № 5009/455/12
Суддя Серкіз В.Г.
За позовом: Куйбишевського міжрайонного прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Куйбишевського РЕМ, смт. Куйбишеве Запорізької області
до Комунального підприємства "Облводоканал" Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя
про стягнення 114 040 грн. 42 коп.
Суддя Серкіз В.Г.
Представники:
Від позивача: Рей А.І., дов. № 261 від 22.11.2011р.
Від відповідача: Скворцова О.О., дов. № 01/2072 від 27.12.2011р.
Від прокуратури: Тронь Г.М., посвідчення № 84 від 30.04.2010р.
Куйбишевський міжрайонний прокурор Запорізької області звернувся до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Куйбишевського РЕМ про стягнення з Комунального підприємства "Облводоканал" Запорізької обласної ради 111 251 грн. 67 коп. боргу за спожиту активну електроенергію, 2 214 грн. 67 коп. пені, 428 грн. 65 коп. 3 % річних 145 грн. 43 коп. інфляційних витрат.
Ухвалою суду від 03.02.2012 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 5009/455/12, присвоєно справі номер провадження 13/10/12 та призначено судове засідання на 16.02.2012р.
Ухвалою суду від 16.02.2012р. розгляд справи відкладався, на підставі ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою у судове засідання відповідача, судове засідання призначено на 22.03.2012р.
22.03.2012р. до початку розгляду справи представники сторін заявили письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.
Позивач надав письмову заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд, у зв'язку з тим, що в резолютивній частині позовної заяви було допущено помилку щодо суми пені, яка підлягає стягненню, слід вважати, що нарахована пеня складає 1 923 грн. 28 коп., а не 2 214 грн. 67 коп., як зазначено в позовній заяві.
Заява позивача прийнята судом, відповідно до ст. 22 ГПК України.
Відповідач надав письмовий відзив, в якому позовні вимоги визнав та просить суд розстрочити виконання рішення суду строком на 12 місяців, у зв'язку з важким фінансовим станом на підприємстві та просить суд зменшити розмір пені до 50 %.
Позивач у судовому засіданні зазначив, що покладається на розсуд суду при вирішенні питання про розстрочення виконання рішення суду.
Прокурор, який брав участь у справі не заперечив проти надання розстрочення виконання рішення суду строком на 12 місяців.
Згідно зі ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши представників сторін, суд,
04.01.2011 р. між Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Куйбишевського РЕМ (постачальник електричної енергії) та Комунального підприємства "Облводоканал" Запорізької обласної ради (споживач) укладений договір про постачання електричної енергії № 261.
Згідно зі ст. 714 ЦК України та ст. 275 ГК України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до розділу 1 договору, постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу", а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами даного договору.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що під час виконання умов цього договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.
У відповідності зі ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", п. 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28 (в редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005р. № 910), договір про поставку електричної енергії є основним документом, який регламентує відношення між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та споживачем, і визначає смисл правових відносин, прав і обов'язків сторін.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником, споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії, а також несе відповідальність за порушення умов договору та правил користування електричною енергією.
Пункт 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.96р. № 28, визначає, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.
Відповідно до ч. 7 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов'язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", абзац 2 п. 5.1, п.п. 1 та 2 п.10.2 Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України "Про затвердження Правил користування електричною енергією" № 28 від 31.07 1996р. зі змінами та доповненнями внесеними Постановою НКРЕ від 25.12.08р. № 1449, зареєстрованими в Мін'юсті України 18.11.2005р. за № 1399/11679 споживачі електричної енергії зобов'язані користуватися електричною енергією виключно на підставі договору та оплачувати обсяги спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно умов договору .
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживач зобов'язаний додержуватися вимог нормативно - технічних документів та договору про постачання електричної енергії.
Згідно із ч. 5 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживачі ( крім населення, професійно - технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів І - IV рівні акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Пунктом 10 п.п. 10.2 Правил зазначено, що споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору і відповідно оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.
Згідно з п. 5 додатка № 4 договору споживач не пізніше 8-00 годин 1-го робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до постачальника електричної енергії для подання у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою споживача та скріплених його печаткою:
«Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію»за формою додатка № 5.1.
"Акта звірки обсягу споживання електроенергії, відпущеної постачальником
електричної енергії за тарифами, диференційованими за періодами часу»за формою
додатка № 5.5" (у випадку розрахунку за спожиту електричну енергію за тарифами,
диференційованими за періодами часу).
"Акта результатів замірів електричної потужності" за формою Додатка № 5.4".
Постачальник електричної енергії підписує подані акти та один примірник повертає споживачу.
Згідно з п. 7 додатка № 4 договору за підсумками розрахункового періоду постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого споживачем "Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію" з урахуванням сум платежів, що надійшли від споживача.
Згідно з п. 10 додатка № 4 рахунки направляються постачальником споживачу поштою рекомендованим листом, нарочним або віддаються уповноваженому представнику споживача під розпис у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою постачальника журналі.
Згідно з п. 11 додатка № 4 договору споживач зобов'язаний у термін, що не перевищує 10 операційних днів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги -доручення, здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги -доручення, що направляється йому постачальником електричної енергію.
Згідно актів про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію Відповідачем від мереж Куйбишевського РЕМ ВАТ "Запоріжжяобленерго", було спожито:
у жовтні 2011 року 49476 кВт*год активної електричної енергії на суму
49610,71 грн. На оплату якої 1 листопада 2011 року за № 3094 виставлено
рахунок, який в той же день представник споживача отримав під розпис в журналі
реєстрації рахунків. У встановлений договором термін оплати, шляхом
взаємозаліку, рахунок було сплачено частково у сумі 3865,73 грн., решта сума
45744,98 грн. залишилось не сплаченою до цього часу;
у листопаді 2011 року 31696 кВт*год активної електроенергії на суму
33272,77 грн. На оплату якої 1 грудня 2011 року за № 3435 виставлено рахунок,
який в той же день представник споживача отримав під розпис в журналі
реєстрації рахунків. Зазначений рахунок з порушенням терміну оплати, було
частково сплачено 19 грудня 2011 року шляхом взаємозаліку у сумі 4239,14 грн.
решта сума 29033,63 грн. залишилось не сплаченою до цього часу;
у грудні 2011 року 35825 кВт*год активної електроенергії на суму
37667,84 грн. На оплату якої 26 грудня 2011 року за № 261/12а виставлено
рахунок, який в той же день представник споживача отримав під розпис на копії
рахунку. Зазначений рахунок з порушенням терміну оплати, було частково
сплачено 27 січня 2012 року шляхом взаємозаліку у сумі 1194,78 грн. решта сума
36473,06 грн. залишилось не сплаченою до цього часу.
Таким чином за період з жовтня 2011 року по січень 2012 року відповідачем спожито активної електроенергії у кількості 116997 кВт*год. на загальну суму 120551,32 грн.
Станом на 31 січня 2012 року сума заборгованості КП "Облводоканал" Запорізької обласної ради за спожиту активну електроенергію від мереж Куйбишевського РЕМ ВАТ "Запоріжжяобленерго", з урахуванням оплати, здійсненної шляхом взаємозаліку протягом жовтня і листопада 2011 року у сумі 9299,65 грн., складає 111251,67 грн.
Свої обов'язки по оплаті спожитої електричної енергії відповідач у повному обсязі не виконав, в результаті чого виникла заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 111 251 грн. 67 коп.
Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Отже, зобов'язання відповідача оплатити спожиту протягом спірного період електричну енергію не припинено.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.
У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідач не навів передбачених законом обставин, які б звільняли його від виконання обов'язку щодо здійснення у повному обсязі оплати отриманих від позивача послуг.
Аналіз обставин справи дає підстави для висновку про невідповідність поведінки відповідача у спірних відносинах загальним засадам цивільного законодавства, зокрема принципам справедливості та добросовісності, які передбачають відповідність поведінки суб'єктів пануючим у суспільстві морально-етичним і моральним нормам; фактичну чесність суб'єктів у їх поведінці.
Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
В матеріалах справи міститься акт звірки за спожиту електричну енергію від 16.02.2012р., який узгоджений, підписаний та скріплений печатками обох підприємств на суму 111 251 грн. 67 коп.
З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Комунального підприємства "Облводоканал" Запорізької обласної ради 111 251 грн. 67 коп. боргу за спожиту активну електроенергію обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.
Крім вищезазначеної вимоги прокурор та позивач просять суду стягнути з відповідача 428 грн. 65 коп. 3 % річних та 145 грн. 43 коп. інфляцій витрат.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 Цивільного кодексу України.
У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.
До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться інфляційні збитки та 3 % річних.
Зокрема, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розглянувши розрахунок 3 % річних та інфляційних витрат, враховуючи встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань, господарський суд дійшов висновку, що вимоги в цій частині заявлені позивачем обґрунтовано та підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 923 грн. 28 коп. пені. (з урахуванням заяви позивача про уточнення розміру позовних вимог).
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як визначено ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з ст. 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно із ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Отже пеня розраховується, виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ та за строк, що не перевищує 6 місяців.
Відповідно до п. 4.2.1 договору № 261 від 4 січня 2011 року про постачання електричної енергії, укладеного між сторонами, відповідачу за весь період часу, протягом якого не виконане зобов'язання по сплаті за кожний день прострочення нарахована пеня, розмір якої у відповідності із Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»обмежено подвійною обліковою ставкою Національного банку України, яка діяла в період, за який нараховується пеня.
Відповідачу нарахована пеня по заборгованості за спожиту активну електроенергію за період: з 16 листопада 2011 року по 31 січня 2012 року у сумі 2 214 грн. 67 коп.. З загальної суми нарахованої пені комунальним підприємством "Облводоканал" 12 грудня 2011 року, згідно рахунку № 52 від 6 грудня 2011 року сплачено 291,39 грн. Заборгованість по сплаті пені становить 1 923 грн. 28 коп.
Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно з п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Виходячи з об'єктивної оцінки обставин справи, непомірно великого розміру штрафних санкцій, наслідків порушення господарського зобов'язання та самого господарського зобов'язання, господарський суд вважає за необхідне застосувати в даному випадку ст. 83 ГПК України та частково задовольнити вимоги щодо стягнення з відповідача 1 923 грн. 28 коп. пені та стягнути з відповідача 961 грн. 64 коп. пені за несвоєчасну оплату спожитої активної електроенергії.
Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.
Відповідачем не надано жодного доказу, в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання у повному обсязі.
Крім того, відповідач просить суд розстрочити виконання судового рішення строком на 12 місяців.
Позивач зазначив, що покладається на розсуд суду при вирішення питання щодо надання розстрочення виконання рішення строком на 12 місяців.
Прокурор, який брав участь у справі не заперечив проти надання розстрочення виконання рішення суду строком на 12 місяців.
Пункт 6 статті 83 ГПК України надає суду право розстрочити виконання рішення суду.
Підставою для розстрочення виконання рішення суду можуть бути певні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його виконання неможливим у термін або встановлений, господарським судом, спосіб.
Відповідно до Роз'яснення Президії ВАСУ від 12.09.96р. № 02-5/333, господарський суд, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення суду, повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони суд має право розстрочити виконання судового рішення.
Питання про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Господарський суд беручи до уваги пояснення відповідача, його складне фінансове становище, дає згоду на розстрочення виконання судового рішення в частині стягнення 112 787 грн. 39 коп., відповідно до графіку погашення заборгованості.
На підставі статті 85 ГПК України -22.03.2012 року прийнято рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 22, 49, 82 -85, 121 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства "Облводоканал" Запорізької обласної ради (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна 180-А, код ЄДРПОУ 03327115, р/р 260033011175 у відділенні ЗОУ Відкрите акціонерне товариство "Держощадбанк України", МФО 313957) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Куйбишевського РЕМ (71001, Запорізька область, смт. Куйбишеве, вул. Смирнова, 40, код ЄДРПОУ 00130926, п/р зі спеціальним режимом № 260383141410 Філія -Запорізьке обласне управління Відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", МФО 313957) 111 251 (сто одинадцять тисяч двісті п'ятдесят одна) грн. 67 коп. боргу за спожиту активну електроенергію, 961 (дев'ятсот шістдесят одна) грн. 64 коп. пені, 428 (чотириста двадцять вісім) грн. 65 коп. 3 % річних, 145 (сто сорок п'ять) грн. 43 коп. інфляційних витрат.
Розстрочити виконання судового рішення строком на 12 (дванадцять) місяців, в частині стягнення 112 787 грн. 39 коп. заборгованості, відповідно до наступного графіку погашення заборгованості:
до 22.04.2012р. -9 398 (дев'ять тисяч триста дев'яносто вісім) грн. 95 коп.;
до 22.05.2012р. -9 398 (дев'ять тисяч триста дев'яносто вісім) грн. 95 коп.;
до 22.06.2012р. -9 398 (дев'ять тисяч триста дев'яносто вісім) грн. 95 коп.;
до 22.07.2012р. -9 398 (дев'ять тисяч триста дев'яносто вісім) грн. 95 коп.;
до 22.08.2012р. -9 398 (дев'ять тисяч триста дев'яносто вісім) грн. 95 коп.;
до 22.09.2012р. -9 398 (дев'ять тисяч триста дев'яносто вісім) грн. 95 коп.;
до 22.10.2012р. -9 398 (дев'ять тисяч триста дев'яносто вісім) грн. 95 коп.;
до 22.11.2012р. -9 398 (дев'ять тисяч триста дев'яносто вісім) грн. 95 коп.;
до 22.12.2012р. -9 398 (дев'ять тисяч триста дев'яносто вісім) грн. 95 коп.;
до 22.01.2013р. -9 398 (дев'ять тисяч триста дев'яносто вісім) грн. 95 коп.;
до 22.02.2013р. -9 398 (дев'ять тисяч триста дев'яносто вісім) грн. 95 коп.;
до 22.03.2013р. -9 398 (дев'ять тисяч триста дев'яносто вісім) грн. 94 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Комунального підприємства "Облводоканал" Запорізької обласної ради (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна 180-А, код ЄДРПОУ 03327115, р/р 260033011175 у відділенні ЗОУ Відкрите акціонерне товариство "Держощадбанк України", МФО 313957) в доход Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), банк одержувача: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409, № рахунку 31215206783007, код бюджетної класифікації 22030001, символ банку 206, параметр RR 83) 2 230 (дві тисячі двісті тридцять) грн. 95 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.Г. Серкіз
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 22.03.2012р.