07.08.12р. Справа № 8/5005/5769/2012
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Поліпласт", (м. Дніпропетровськ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна Фабрика "Рейнфорд", (м. Дніпропетровськ)
про стягнення 29 946,94 грн.
Суддя Дубінін І.Ю.
Представники:
Від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Поліпласт" (далі-позивач) звернулось до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна Фабрика "Рейнфорд" про стягнення 29 946,94 грн.
Сума позову складається з наступних сум: 26 941,60 грн. - основний борг, 2 105,14 грн. - пеня, 215,96 грн. - інфляційні втрати, 684,24 грн. - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань щодо повного та своєчасного розрахунку за поставлений йому товар, згідно накладних за період з березня по липень.
Позивач та відповідач у судове засідання не з'явились, витребувані судом документи не надали, але були належним чином повідомлені про час і місце судового засідання.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 14423930 станом 07.08.2012 року юридичне місцезнаходження відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна Фабрика "Рейнфорд" - 49085, м. Дніпропетровськ, пр. Газети "Правда", буд. 50 - куди і направлялись ухвали суду.
За таких обставин господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.
Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Розгляд справи відкладався з 24.07.12р. на 07.08.12р.
В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було прийнято вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Поліпласт-К" зазначає, що станом на 01.01.2011 року за Товариством з обмеженою відповідальністю "Молочною фабрикою "Рейнфорд", як покупець, рахувалась заборгованість за раніше поставлений у 2010 році товар у сумі 36 344,00 грн.
У період з березня по липень 2011 року згідно накладних № 30 від 17.03.11р. на суму 10 800,00 грн., № 39 від 07.04.11р. на суму 10 800,00 грн., № 53 від 19.05.11р. на суму 5 880,00 грн., № 67 від 09.06.11р. на суму 5 880,00 грн., № 91 від 15.07.11р. на суму 1 881,60 грн., які знаходяться в матеріалах справи, Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничою фірмою "Поліпласт-К", як продавець, було здійснено покупцю поставку товару, тобто, виконуючи свої обов'язки продавець передав за накладними товар у власність покупця, про що є відповідні відмітки відповідача про отримання.
За усною домовленістю між позивачем та відповідачем розрахунок за поставлений товар повинен був бути здійснений протягом 14 календарних днів з моменту кожної поставки.
Відповідач частково здійснював розрахунки за поставлений товар, але у повному обсязі обов'язок щодо повної оплати товару у строк встановлений домовленістю сторін, не виконаний, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 17.08.2011р., який знаходиться в матеріалах справи (а.с. 18).
Відповідно до зазначеного акту заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає у розмірі 26 941,60 грн.
З метою досудового врегулювання спору, 18.08.2011р. позивачем відповідачу було вручено вимогу щодо погашення заборгованості, в якій позивач вимагає до 30 серпня 2011 року повністю розрахуватися за переданий відповідачу товар та перерахувати суму зобов'язання в розмірі 26 941,60 грн. Отримання вимоги підтверджується відміткою відповідача.
Вимоги позивача щодо розрахунку за поставлений товар та погашення заборгованості відповідачем залишені без відповіді та задоволення, кошти станом на 08.02.2012р. не перераховані.
На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача за поставлений йому товар згідно накладних у загальному розмірі 26 941,60 грн.
Доказів виконання по оплаті за отриманий товар у загальному розмірі 26 941,60 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.
Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення основного боргу у сумі 26 941,60 грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.
У відповідності до ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
На підставі викладеного позивач розрахував та заявив до стягнення з відповідача 2 105,14 грн. пені, 215,96 грн. інфляційних втрат та 684,24 грн. 3% річних, згідно розрахунку, який наданий позивачем та знаходиться в матеріалах справи (а.с. 19-21).
Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки позивача за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Ліга", судом встановлено, що розрахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних відповідають вимогам чинного законодавства.
При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення пені у сумі 2 105,14 грн., інфляційних втрат у сумі 215,96 грн. та 3% річних у сумі 684,24 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Викладене є підставою для задоволення позову у повному обсязі. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 551, 599, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218 Господарського кодексу України, ст. 1-3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. 49, ст. 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Газети "Правда", 50; код ЄДРПОУ 13472597) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Поліпласт-К" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Мандриківська, 47; р/р 26006010102260 у ПАТ ДФ КБ "Південкомбанк", МФО 305266, код ЄДРПОУ 31793573) - 26 941 (двадцять шість тисяч дев'ятсот сорок одна) грн. 60 коп. основного боргу, 2 105 (дві тисячі сто п'ять) грн. 14 коп. пені, 215 (двісті п'ятнадцять) грн. 96 коп. інфляційних втрат, 684 (шістсот вісімдесят чотири) грн. 24 коп. 3% річних, 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя І.Ю. Дубінін
Повне рішення складено 13.08.12р.