83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
22.03.12 р. Справа № 5006/12/7/2012
Суддя господарського суду Донецької області Тоцький С.В.
при секретарі судового засідання Міщенко Т.Г
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Рембудсервіс-М», м. Донецьк
до відповідача: Приватного малого підприємства «Фортуна», м. Донецьк
про стягнення 35965,00грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Романов А.Б. - директор;
від відповідача: Ясько О.М. - за довіреністю;
Заявлено позов Товариством з обмеженою відповідальністю «Рембудсервіс-М», м.Донецьк до Приватного малого підприємства «Фортуна», м. Донецьк про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 35965,00грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору оренди б/н від 11.04.2011р. відповідач взяв на себе зобов'язання щодо сплати орендної плати, однак у встановлений строк їх не виконав у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 35965,00грн. Як на правове обґрунтування своїх вимог позивач посилається на ст.ст. 193, 283 Господарського кодексу України, ст.ст. 530, 762 Цивільного кодексу України.
Відповідач у відзиві на позовну заяву від 12.03.2012р. проти позову заперечує та зазначає, що несплачена сума боргу складає 55965,00грн., оскільки він неодноразово звертався до відповідача із вимогою припинити договір, у зв'язку із непереборною силою, а саме заборона купання на узбережжі Азовського моря, у зв'язку із розповсюдженням захворюваності на холеру, що спричинило непереборні труднощі для сторін, а саме неможливість використання орендованих будинків. Крім того відповідач у відзиві просить суд визнати договір недійсним та розірвати його.
За клопотанням сторін справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.
Відповідно до статей 9, 10 Конституції України, статті 9 Європейської хартії регіональних мов або мов меншин (ратифікована Законом України від 15 травня 2003р. N802), статті 3 Декларації прав національностей України ( від 1 листопада 1991р. N1771), статті 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 18 Закону України "Про мови в Український РСР" (від 28 жовтня 1989р. N8312) та клопотання представників сторін, справа розглядалась російською мовою.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив :
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рембудсервіс-М» (Орендодавець) та Приватним малим підприємством «Фортуна» (Орендатор) 11 квітня 2011р. було укладеного договір оренди житлового приміщення, за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування житлові приміщення у кількості 5шт. в базі відпочинку «Лаванда», що знаходиться за адресою: с. Мелєкіно, вул. Набережна, 42. (приміщенням №1, №7, №8, №11, №12).
Відповідно до умов п.2.1. договору вступ Орендатора в користування приміщеннями наступає з 01.06.2011р. по 30.08.2011р. Приміщення вважається переданими в оренду з моменту підписання акту приймання-передачі. (п. 2.2. договору).
Згідно п. 4.1. договору Орендатор зобов'язується своєчасно здійснювати оплату за орендоване приміщення.
За приписами п. 5.1. договору орендна плати за один будинок на добу складає 123,00грн. Загальна суму орендної плати складає 55965,00грн. та перераховується Орендатором на розрахунковий рахунок Орендодавця або вноситься в касу підприємства.
Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств.
11 квітня 2011р. було складено акт приймання-передачі, відповідно до якого Орендодавець передав в оренду житлові приміщення, а саме будинки у кількості 5шт. на базі відпочинку «Лаванда», що знаходиться за адресою: м.Мелєкіно, вул. Набережна, 42. Даний акт підписано лише позивачем та скріплено печатками підприємств.
17 травня 2011р. відповідачем було здійснено авансовий платіж у розмірі 20000,00грн., що підтверджується банківською випискою.
У зв'язку із неповним невиконання відповідачем, зокрема, умов договору від 11.04.2011р. щодо оренди будинків №1, №7, №8, №11, №12 позивач направив на його адресу претензію №81 від 20.09.2011р. з вимогою сплатити загальну суму боргу у розмірі 61455,00грн. Як доказ надіслання претензії на адресу відповідача надано копію поштового конверту.
За розрахунком позивача, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору за останнім утворилася заборгованість, яка на момент звернення до суду із позовом складає 35965,00грн.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані та не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Згідно до вимог частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Так, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди є різновидом договору найму (оренди) і до нього застосовуються спеціальні норми глави 58 ЦК України.
Положеннями ч.1 ст.638 ЦК України та ч.2 ст.180 ГК України, встановлено, що господарський договір є укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.
Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
За змістом наведених правових норм, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо).
Частиною 2 ст.640 ЦК України встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії .
Спеціальною нормою, що регулює спірні правовідносини, є стаття 795 ЦК України, яка визначає, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.
Положення названої статті свідчать про те, що за способом укладення договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) є реальним правочином, для укладення якого, поряд зі згодою сторін, необхідне вчинення фактичних дій.
Пунктом 2.1 договору оренди сторони визначили, що строк оренди дійсний до 30.08.2011р. з моменту прийняття приміщення, що орендується, за актом приймання-передачі , підписання сторонами якого, враховуючи умови п.2.2 договору, і свідчитиме про фактичну передачу майна в оренду.
Наведені положення закону та умови договору кореспондуються з загальними положеннями про найм, а саме ст.ст.ст.759, 762 ЦК України за приписами яких, обов'язок внесення орендної плати безумовно пов'язаний з фактичним отриманням послуги з користування, визначеним договором майном.
Моментом вчинення договору найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) відповідно до статей 640 та 795 ЦК України пов'язується з передачею майна у найм шляхом підписання сторонами відповідного документу (акту).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідний акт між позивачем та відповідачем належним чином не був підписаний.
Частиною 8 ст.181 ГК України встановлено, що у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).
Тому договір оренди б/н від 11.04.2011р. є неукладеним, оскільки відповідно до законодавства для його вчинення потрібна фактична передача визначеного ним майна відповідно до акту приймання-передачі майна.
З огляду на викладене, господарський суд, дослідивши подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази та керуючись законом, дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимогах.
Крім того відповідач у відзиві на позовну заяву просить суд визнати договір недійсним та розірвати його.
Згідно із ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Таким чином, у разі порушення позивачем своїх зобов'язань за договором оренди житлового приміщення б/н від 11.04.2011р. відповідач має право звернутися до суду з відповідними вимогами, які необхідно оформити в окремі позовні вимоги.
Судові витрати покладаються на позивача відповідно до ст. 49 ГПК України.
На підставі вимог ст.ст.11, 638, 640, 759, 762, 795ЦК України, ст.ст.180,188 ГК України та керуючись ст.ст.1, 2, 4-2, 4-3, 4-6, 12, 20, 22, 33, 34, 49, 82-84 ГПК України, господарський суд -
У позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 23.03.2012р.
Суддя Тоцький С.В.