15.03.12р. Справа № 10/5005/13153/2011
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Євро" м. Кривий Ріг
до Дочірнього підприємства "Югвторметпром" Відкритого акціонерного товариства "ЮГПРОМ", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
третя особа-1 на стороні Позивача без самостійних вимог на предмет спору - фізична особа-суб'єкт підприємницької діяльності - Литвин Василь Іванович, с. Сівка-Калуська, Калузького р-ну Івано-Франківської області
третя особа-2 на стороні Позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліберте", м. Київ
про зобов'язання вчинити певні дії
Головуючий колегії Суддя Первушин Ю.Ю.
Суддя Красота О.І.
Суддя Ліпинський О.В.
Представники:
від позивача: Богуш І.А. - представник, довіреність від 02.02.2012р.;
від відповідача: не з'явився
від третьої особи-1: Богуш І.А. - адвокат;
від третьої особи-2: не з'явився
Позивач звернувся з позовом про зобов'язання відповідача виконати умову договору зберігання №16/08-09УЕ від 04.08.2009 року та повернути позивачеві переданні на зберігання теплообмінники загальної вагою 183 тони.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2011 р. суддя І.М. Кощеев порушив провадження у справі №10/5005/13153/2011.
У зв'язку з перебуванням судді Кощеева І.М. на лікарняному справу №10/5005/13153/2011 передано для розгляду по суті судді Первушину Ю. Ю.
Позовні вимоги, мотивовані порушенням з боку Відповідача господарського зобов'язання встановленого умовами договору зберігання № №16/08-09УЕ від 04.08.2009р. Також позивач просить судові витрати у справі покласти на Відповідача.
Відповідач надав відзив на позовну заяву в якому просить суд відмовити в задоволенні позову та зазначає, що вказані у позовній заяві теплообмінники є власністю Відповідача, були прийняті Відповідачем як металобрухт у 2006 році і знаходяться на балансі, що підтверджується актом інвентаризації. Надані Позивачем до позовної заяви документи, а саме: договір відповідального зберігання від 04.08.2009р. та акт приймання - передачі від 04.08.2009р., а також договір доручення від 27.07.2009р. та акт приймання - передачі від 27.07.2009р., на думку Відповідача, є фальсифікованими і підроблені Позивачем з метою заволодіння чужим майном. Відповідач стверджує, що Позивач мав можливість підробити документи, оскільки колишній директор підприємства Куценко О.М. працював на підприємствах до приходу на ДП "Югвторметпром", де були засновниками ті ж самі особи, що є засновниками ТОВ "Укр-Євро". Після звільнення з ДП "Югвторметпром" Куценко О.М. знову повернувся працювати до тих же самих засновників підприємства ТОВ "Укр-Євро".
15.11.2011 Фізична особа - підприємець Литвин Василь Іванович (надалі - третя особа-1) надала до суду письмові пояснення з яких убачається, що відповідно до договору купівлі-продажу №25/06 від 4 серпня 2007 року ФОП Литвин В.І. придбав у Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліберте" теплообмінники у кількості 3 одиниць, загальною вагою 183 тонни. З метою ефективної реалізації вказаних теплообмінників він уклав договір доручення з ТОВ "Укр-Євро". Відповідно до договору доручення від 27 липня 2009 року, Фізична особа-підприємець Литвин В.І., доручив Товариству з обмеженою відповідальністю (Хмельницька область, м. Кам'янець-Подільський, Голосківське шосе, 1) в особі директора - Прус Миколи Миколайовича, який діє на підставі статуту реалізувати переданий товар (теплообмінники).
Ухвалою господарського суду від 15.11.11р. залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні Позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліберте" (03179, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13).
У судовому засіданні 07.02.2012р. представником Позивача надано клопотання про витребування доказів, а саме відмовний матеріал за заявою ТОВ "Укр-Євро" по факту привласнення та обмеження в доступі до теплообмінників, які зберігались ДП "Югвторметпром" ВАТ "Югпром" з Саксаганського РВ КМУ ГУМВС України Дніпропетровської області.
У судовому засіданні 07.02.2012р. оголошувалась перерва до 07.02.2012р. до 17:00 хв.
Ухвалою суду від 07.02.2012р. відповідно до ст. 69 ГПК України розгляд справи продовжено до 22.02.2012р., розгляд справи відкладено на 21.02.2012р., витребувано належним чином засвідчені копії матеріалів справи з Саксаганського РВ КМУ ГУМВС України Дніпропетровської області з цього приводу направлено запит.
17.02.2012р. господарським судом отримано відмовний матеріал № 2482 за 2010р. в одному томі на (31 арк.), судом виготовлено копії вищеозначених матеріалів (а.с. а.с. 2-34, Т- 2) та долучено до матеріалів справи № 13/5005/13153/2011, оригінали повернуто до Саксаганського РВ КМУ ГУМВС України Дніпропетровської області.
Представник відповідача заявив усне клопотання про використання засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді справи.
У судовому засіданні 21.02.2012р. оголошувалась перерва до 21.02.2012р. до 16:50 год. для підготовки засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді справи.
Ухвалою суду від 22.02.2012р. призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів.
Ухвалою від 24.02.2012р. справу було прийнято до розгляду колегіальним складом суду: головуючий суддя Первушин Ю.Ю., судді Красота О.І. та Ліпинський О.В., розгляд справи призначено на 15.03.2012р.
Відповідач у судове засідання 15.03.2012р. не з'явився, явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив. Ухвала господарського суду від 24.02.2012р. про призначення судового засідання на 15.03.2012р. судом відправлена на адресу Відповідача 27.02.2012р., що підтверджується реєстром про відправку замовленої пошти з повідомленням № 103/36 від 27.02.2012р.
Згідно ст. 75 ГПК України суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 15.03.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши подані докази, господарський суд, -
04 серпня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр-Євро" м. Кривий Ріг (далі - Позивач) та Дочірнім підприємством "Югвторметпром" ВАТ "ЮГПРОМ", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області (далі - Відповідач) укладено договір зберігання №16/08-09УЕ (а.с. - 25).
Відповідно до п. 1.1. Договору, Відповідач бере на зберігання від Позивача теплообмінники у кількості 3 штук.
Згідно балансової довідки від 24.06.2010 року, балансова вартість теплообмінників становить 310080,69 грн. (а.с. - 31).
Відповідно до акту приймання-передачі від 04 серпня 2009 року Позивач передав на зберігання Відповідачу 3 теплообмінники загальною вагою 183 тонни (а.с. - 26).
Відповідно до п. 1.4. Договору на Відповідача покладено обов'язок зберігати товар з моменту передачі до 04 серпня 2010 року.
Відповідно до п. 3.1. Договору плата за зберігання проводиться в кінці терміну дії Договору та визначається в акті виконаних послуг підписаного після закінчення строку дії даного Договору і складає 200, 00 грн. в місяць.
Відповідно до п. 2.1.4 Договору, на зберігача покладено обов'язок повернути річ на першу вимогу поклажодавця.
Позивач 18 січня 2010 року звернувся до Відповідача з листом, яким інформував Відповідача про намір зняти із зберігання теплообмінники (а.с. - 29).
Повторно Позивач звернувся до Відповідача з листом від 24.03.2010 року (а.с. - 30).
Відповідач відповіді на вищеозначені листи не надав.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач сплатив Відповідачу за зберігання 2380,65 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 407 від 29 липня 2010 року (а.с. - 32).
Відповідач у своєму відзиві зазначає, що не виставляв Позивачу ніякого рахунку на сплату коштів. Навіть відповідно до п. 1.1. акту приймання передачі до договору відповідального зберігання від 04.08.2009р. плата за зберігання товару поклажодавця здійснюється згідно наданого рахунку зберігача.
Слід зазначити, що Відповідачем доказів повернення сплачених Позивачем коштів за Договором зберігання №16/08-09УЕ від 04.08.2009р. у розмірі 2 380, 65 грн. суду не надано.
Відповідач стверджує, що теплообмінники є власністю Відповідача, які прийняті як металобрухт у 2006 році і знаходяться на балансі ДП "Югвторметпром" ВАТ "ЮГПРОМ", що підтверджується актом інвентаризації.
Тоді як, з матеріалів справи свідчить, що відповідно до договору купівлі-продажу №25/06 від 4.08.2007 року (а.с. а.с. - 51-52) ФОП Литвин В.І. (третя особа - 1) придбала у Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліберте"(третя особа - 2) теплообмінники у кількості 3 одиниць, загальною вагою 183 тонни.
Відповідно до договору доручення від 27 липня 2009 року, Фізична особа-підприємець Литвин В.І., доручив Позивачу реалізувати переданий товар (теплообмінники) (а.с. 27).
27.08.2009 року між Третьою особою - 1 та Позивачем укладено додаткову угоду (до Договору доручення від 27.07.2009р., а.с. - 138) з якої свідчить, що Довіритель надає Повіреному повно важення вчиняти будь - які дії відносно майна переданого для реалізації, а також упов новажує Повіреного на представництво інтересів Довірителя, в державних громадських та інших підприємствах, установах, організаціях незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої належності (в тому числі в органах самоврядування, органах державної виконавчої влади та правоохоронних органах) при вирішенні будь - яких пи тань, що стосуватимуться майна переданого (теплообмінників).
Отже з матеріалів справи вбачається, що Позивачем на зберігання Відповідачеві було передано майно, яке раніше було отримано Позивачем за договором доручення від 27.07.2009 р.
Факт прийняття Позивачем майна за Договором доручення від 27.07.2009р. підтверджується актом прийому передачі товару від 27.07.2009р. (а.с. - 28).
В судовому засіданні 15.03.2012р. представником Позивача на вимогу колегії було надано оригінали документів для огляду, зокрема, судова колегія оглянула оригінали договору № 16/08-09 УЕ від 04.08.2009р. та акту прийому передачі від 04.08.2009р. до вказаного договору.
Відповідно до ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач)
зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
За змістом ст. 938, 949 ЦК України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.
Відповідачем в порушення умов договору зберігання на вимогу позивача, майно зі зберігання повернуто не було.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно, ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За вищенаведених обставин позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача виконати умову договору зберігання №16/08-09УЕ від 04.08.2009 року та повернути позивачеві передані на зберігання теплообмінники загальною вагою 183 тони слід визнати обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню.
Також, Відповідач у письмових поясненнях зазначає про недійсність договору зберігання у зв'язку з невідповідністю даного договору вимогам чинного законодавства.
У господарського суду відсутні підстав вважати договір недійсним, оскільки спірний договір був підписаний сторонами, які мали необхідний обсяг цивільної дієздатності в силу вільного волевиявлення учасників договору відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України, із досягненням згоди щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується виконанням сторонами зобов'язань по цьому договору (Відповідач прийняв майно на зберігання, а Позивач здійснив оплату за договором зберігання, що підтверджується платіжним дорученням № 407 від 29 липня 2010 року (а.с. - 32).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України ).
Згідно ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Договір відповідно до цивільного законодавства України є різновидом правочину.
А згідно із ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Виходячи з положень ст. 215 Цивільного кодексу України та згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України в п. 7 постанови N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 6.11.2009 року правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. Такими підставами є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ст. 203 Цивільного Кодексу України.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 204 Цивільного Кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена закон або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідач належних доказів в підтвердження факту визнання договору зберігання №16/08-09УЕ від 04.08.2009 року недійсним до суду не надав.
Крім зазначеного, на підтвердження своїх заперечень Відповідач посилається на недоведеність з боку Позивача належними доказами обставин перевезення спірного майна для передання з одного міста України до іншого. Суд погоджується з міркуваннями Відповідача в цій частині, оскільки надані Позивачем товарно-транспортні накладні не містять відповідних відомостей про масу вантажу. Але обставини перевезення майна не є суттєвими до даного спору, та не спростовують факту укладання договору та факту підписання акту прийому передачі спірного майна.
Проаналізувавши матеріали справи, оцінюючи зібрані по справі докази та пояснення сторін у їх сукупності господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Судова колегія звертає увагу, що дане судове рішення не позбавляє Відповідача оспорювати договір, який вважає недійсним, шляхом звернення до суду із відповідним позовом.
Згідно зі ст. 49 ГПК України, судові витрати у справі покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 6, 203, 204, 207, 215, 525, 526, 625, 627, 936, 938, 949 ЦК України ст.ст., ст.ст. 4, 26, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Зобов'язати Дочірнє підприємство "Югвторметпром" Відкрите акціонерне товариство "ЮГПРОМ" (50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Степова, 2, код ЄДРПОУ 30498869) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Укр - Євро"(32300, Хмельницька область, м. Кам'янець - Подільський, вул. Голосківське шосе, будинок 1) передані на зберігання теплообмінники загальною вагою 183 тони.
Стягнути з Дочірнього підприємства "Югвторметпром" Відкритого акціонерного товариства "ЮГПРОМ" (50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Степова, 2, код ЄДРПОУ 30498869) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр - Євро"(32300, Хмельницька область, м. Кам'янець - Подільський, вул. Голосківське шосе, будинок 1) витрати на оплату державного мита у розмірі 3100, 81 грн. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Головуючий колегії Суддя Суддя Ю.Ю. Первушин О.І. Красота О.В. Ліпинський
Повне рішення складено 22.03.2012р.