22.03.12р. Справа № 15/5005/2411/2012
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Грейнфілд", м.Дніпропетровськ
до В-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "Мартекс", м.Дніпропетровськ
В-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерідан-Груп", м. Київ
про стягнення 404 425,31 грн.
Суддя Петренко Н.Е.
без участі представників сторін
Ухвалою господарського суду від 15.03.2012р. порушено провадження у справі №15/5005/2411/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Грейнфілд", м. Дніпропетровськ (далі-позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "Мартекс", м. Дніпропетровськ (далі-відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерідан-Груп", м. Київ (далі-відповідач-2), про стягнення 404 425,31 грн., справу призначено до розгляду в засіданні на 10.04.12р.
21.03.2012р. до господарського суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача-2.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову, позивач зазначає, що 18.11.2011 р. між ним та відповідачем-2 було укладено договір поставки № 47 (далі-Договір), згідно з умовами якого відповідач-2 зобов'язався поставити позивачу мінеральні добрива сільськогосподарського призначення (далі-продукцію), а позивач зобов'язався прийняти продукцію від відповідача-2 та оплатити її загальну вартість на умовах даного Договору.
На виконання умов Договору позивачем було перераховано на рахунок відповідача 451 560,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1556 від 21.11.2011 р.
29.02.2012 р. відповідач-2 частково поставив позивачу продукцію на загальну суму 63 441,00 грн. Від подальшого виконання своїх зобов'язань по Договору, як зазначає позивач, відповідач-2 ухилився, оплачений у повному обсязі товар так і не був поставлений.
Позивач неодноразово звертався до відповідача-2 з вимогами щодо належного виконання умов Договору, на що отримував відповідь відповідач-2 з посиланням на певні труднощі та проханням відстрочити поставку товару.
Як вважає позивач, дії відповідача-2 свідчать про спробу ухилитися від своїх зобов'язань та небажання виконати їх належним чином, про відсутність у відповідача-2 товару, поставити який він зобов'язався за Договором. Крім того, як вважає позивач, метою укладання договору поставки слугувало лише отримання передплати, а це вказує на недобросовісність відповідача-2 в підприємницьких відносинах з позивачем.
Крім того, про скрутне становище відповідача-2 також свідчать ще й аналогічні судові спори порушені проти нього контрагентами за аналогічними правовідносинами, за якими відповідач-2 також отримував передплату та не поставляв товар, а саме: рішенням господарського суду м. Києва від 11.02.2011р. по справі № 57/207 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерідан-Груп" на користь Закритого акціонерного товариства "Українська будівельна компанія" 350 000 грн. попередньої оплати за договором поставки; рішенням господарського суду м. Києва від 10.02.2012 р. по справі № 41/565 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерідан-Груп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірум Менеджмент" 1 513 809,42 грн. передплати за договором поставки; рішенням господарського суду м. Києва від 14.02.2012 р. по справі №57/1 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерідан-Груп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нутрітех" 1 302 280 грн. передплати за договором поставки.
Отже, як зазначає позивач, відповідач-2 має досить великі борги не тільки перед ним, а й перед іншими контрагентами, через це постає питання щодо його платоспроможності та взагалі на момент вирішення даного спору по суті відповідач-2 може зняти всі кошти з розрахункових рахунків та відчужити майно належне йому.
Фінансове становище відповідача-2 є скрутним і його борги перед кредиторами вже перевищують 3 млн. гривень та як зазначає позивач є підстави вважати, що якщо не вижити заходи щодо забезпечення позову по справі № 15/5005/2411/2012 це може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Відповідно до вимог ст. 66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, забороною відповідачеві вчиняти певні дії.
Як зазначено в постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
Отже, відповідно до вищевикладеного задоволення заяви позивача щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача-2 є адекватним заходом до забезпечення позову, що застосовується господарським судом та відповідає вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Зважаючи на те, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії провадження у справі, значну суму позовних вимог, а також на те, що невжиття таких заходів може ускладнити, чи зробити неможливим виконання рішення, господарський суд вважає можливим задовольнити заяву позивача про забезпечення позову.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Грейнфілд" про забезпечення позову задовольнити.
Накласти арешт на грошові кошти в межах суми стягнення у розмірі 404 425,31 грн., що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Ерідан - Груп" (01011, м. Київ, вул.Лєскова, буд. 1А, оф. 5, код ЄДРПОУ 35222550) та знаходяться на наступних розрахункових рахунках:
- р/р 26003060157700 в філії "РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР"ПАТ КБ"ПРИВАТБАНК" м.Київ, МФО 320649;
- р/р 26003300002499 в АТ "ЗЛАТОБАНК" м. Київ, МФО 380612;
- р/р 26004052610544 в філії "РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР"ПАТ КБ"ПРИВАТБАНК", м. Київ, МФО 320649;
- р/р 26005010045820 в АТ "Укрексімбанк", МФО 322313;
- р/р 26057052603810 в філії "РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР"ПАТ КБ"ПРИВАТБАНК" м.Київ, МФО 320649,
та на розрахункових рахунках, виявлених державним виконавцем під час примусового виконання даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом п'яти днів з дня, наступного за днем прийняття.
Ухвала як виконавчий документ підлягає негайному виконанню в порядку передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" та може бути пред'явлена до виконання протягом одного року з дня її прийняття.
Суддя Н.Е. Петренко