20.03.12р. Справа № 7/5005/1666/2012
За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Криворізьких міських електричних мереж Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про визнання неправомірним та скасування рішення комісії, оформленого протоколом № 431/17 від 23.02.2011р.
Суддя Коваль Л.А.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, представник ОСОБА_2, дов. № 4972 від 23.05.2011р.;
від відповідача: юрисконсульт 1 категорії юридичного відділу Лелеко В.В., дов. № 150 від 12.04.2011р.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Криворізьких міських електричних мереж Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" про визнання неправомірним та скасування рішення комісії Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Криворізьких міських електричних мереж Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" про порушення Правил користування електричною енергією від 23.02.2011р., оформленого протоколом № 431/17 від 23.02.2011р.
Позовні вимоги обґрунтовані неправомірністю прийняття комісією постачальника електричної енергії за результатами розгляду Акту № В 000860 про порушення споживачем (позивачем) Правил користування електричною енергією та/або умов договору від 11.02.2011р. рішення, оформленого протоколом засідання комісії № 431/17 від 23.02.2011р., про нарахування позивачу вартості недоврахованої електричної енергії у сумі 11 282, 66 грн. Так, відповідно до Акту № В 000860 від 11.02.2011р. представники постачальника електричної енергії виявили порушення позивачем п.п. 3.3., 3.31 Правил користування електричною енергією, яке полягає у невідповідності відтиску свинцевих пломб на приладі обліку пломбам Держспоживстандарту та заводу-виробника. Комісією у складі представників постачальника електричної енергії, представника Держспоживстандарту проведена експертиза лічильника електричної енергії, складено акт проведення експертизи № 25650 від 14.02.2011р. В акті зазначено, що є підозра на невідповідність відтисків пломб відтиску клейм Держспоживстандарту, лічильник не працює в класі точності внаслідок впливу магнітного поля. Разом з тим, за доводами позивача, наведений висновок експертизи не відповідає порушенням встановленим в ході перевірки. У висновку експертизи не зазначено, чим саме невідповідність відтисків пломб пов'язана з впливом зовнішнього магнітного поля. Отже, як вважає позивач, висновок експертизи лічильника електроенергії суперечить обставинам, зазначеним в Акті про порушення, а також не визначає, чи мало місце безпосереднє втручання в роботу лічильника та яким саме способом. Окрім того, комісія, яка провела експертизу лічильника електроенергії, не мала повноважень для дослідження обставин невідповідності пломб лічильника відтиску пломб Держспоживстандарту, а експертиза засобу обліку з метою отримання даних щодо відповідності пломб до прийняття рішення про нарахування вартості недоврахованої електричної енергії у встановленому законодавством порядку не проводилась.
Відповідач проти позову заперечує. Відповідач зазначає, що експертиза лічильника електричної енергії проведена у відповідності з ч. 1 п. 3.30. Правил користування електричною енергією. Щодо доводів позивача про неправомірність висновку експертизи про невідповідність пломб Держспоживстандарту відповідач посилається на висновок експертного трасологічного дослідження № 2073-11 від 23.09.2011р., проведеного експертом Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, відповідно до якого пломби Держспоживстандарту з лічильника заводський номер 339130 типу СА4-И678 не відповідають оригінальним зразкам пломб Держспоживстандарту через пломбування їх різними лещатами, що є недопустимим. Отже, зазначене підтверджує правомірність застосування до позивача оперативно-господарської санкції у вигляді нарахування вартості недоврахованої електричної енергії. Також, відповідач вважає, що питання про правомірність складання акту про порушення, проведення експертизи як лічильника, так і пломб на ньому, вже розглядалось господарським судом Дніпропетровської області та Дніпропетровським апеляційним господарським судом у справі № 20/5005/5523/2011, а відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
У судовому засіданні 15.03.2012р. оголошено перерву на 20.03.2012р.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2011р. у справі № 20/5005/5523/2011 за позовом суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Криворізьких міських електричних мереж про визнання недійсним протоколу № 431/17 від 23.02.2011р. засідання комісії Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Криворізьких міських електричних мереж по розгляду акта про порушення споживачем Правил користування електричною енергією № В 000860 від 11.02.2011р. в позові відмовлено.
Рішення суду залишене без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.01.2012р. у цій же справі.
У даній справі позивач просить визнати неправомірним та скасувати рішення комісії відповідача про порушення Правил користування електричною енергією, оформлене протоколом № 431/17 від 23.02.2011р.
Як у справі, що розглянута господарським судом, так і у даній справі, підставою позову є неправомірність прийняття оспорюваного рішення про застосування до позивача оперативно-господарської санкції у вигляді нарахування вартості недоврахованої електричної енергії у сумі 11 282, 66 грн. за результатами розгляду Акту про порушення № В 000860 від 11.02.2011р.
Постановою Верховного Суду України від 04.04.2011р. у справі № 2-24/912-2010, прийнятою за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення відповідно до розділу ХІІ2 ГПК України, за позовом про скасування протоколу комісії по розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією відмовлено у задоволенні заяви про перегляд постанови Вищого господарського суду України у наведеній справі у зв'язку з відсутністю підстав для її скасування як такої, що відповідає вимогам законодавства.
Постановою Вищого господарського суду України від 22.12.2010р. у справі № 2-24/912-2010 залишені без змін прийняті у цій справі судові рішення першою та апеляційною інстанціями. Рішенням суду визнано недійсним рішення постачальника електричної енергії, оформлене протоколом, який оскаржувався.
Відповідач у наведеній справі заперечував проти позову, зокрема, з тих підстав, що позивач обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, не передбачений статтями 15, 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України.
Пославшись на ст. 20 ГК України, пункт 6.42. Правил користування електричною енергією, відповідно до якого споживач має право оскаржити рішення комісії в суді, Верховний Суд України вказав, що висновок господарських судів про те, що обраний споживачем спосіб захисту своїх прав і законних інтересів відповідає вимогам частини другої статті 20 ГК України, є правильним.
Отже, виходячи зі змісту постанови Верховного Суду України від 04.04.2011р. у справі № 2-24/912-2010, спір про скасування протоколу комісії по розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією фактично є спором про визнання недійсним рішення комісії постачальника електричної енергії, оформленого протоколом, тобто предмет позову не різниться.
Відповідно до ч. 1 ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.
Оскільки рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2011р. у справі № 20/5005/5523/2011, яке залишене без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.01.2012р., спір за вимогами позивача до відповідача про визнання недійсним протоколу № 431/17 від 23.02.2011р. засідання комісії відповідача по розгляду акта про порушення споживачем Правил користування електричною енергією № В 000860 від 11.02.2011р. з підстав неправомірності застосування до позивача оперативно-господарської санкції у вигляді нарахування вартості недоврахованої електричної енергії у сумі 11 282, 66 грн. вирішено по суті, а у даній справі позивач просить визнати неправомірним та скасувати рішення комісії відповідача про порушення Правил користування електричною енергією, оформлене цим же протоколом (тобто протоколом № 431/17 від 23.02.2011р.), та також з підстав неправомірності його прийняття, спір, що вирішується у даній справі є спором між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
За наведеного, провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Також, з урахуванням наведеного вище суд відхиляє доводи позивача у справі.
На підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачений позивачем судовий збір підлягає поверненню позивачу.
Керуючись п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 80, ст. 86 ГПК України, господарський суд, -
Провадження у справі припинити.
Повернути Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (50076, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з державного бюджету сплачений згідно квитанції № ПН1379392 від 31.01.2012р., яка міститься в матеріалах справи, судовий збір у сумі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 00 коп.
Суддя Л. А. Коваль