15.03.12р. Справа № 6/5005/1140/2012
За позовом Публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЖКОКС", м. Запоріжжя
до Відповідача-1 Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
Відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Донвуглетехінвест", м. Донецьк
про стягнення 27 379,00 грн.
Суддя Коваленко О.О.
Представники:
від позивача - Тонконог Н.А., представник, довіреність №19/4 від 01.01.2012р.
від відповідача - 1 - Шляєв І.В., представник, довіреність №80 від 01.01.2012р.
від відповідача - 2 - не з'явився
Розглядається позовна заява публічного акціонерного товариства "Запоріжкокс", м. Запоріжжя - далі по тексту - позивач до державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ - далі по тексту - відповідач-1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Донвуглетехнінвест", м. Донецьк - далі по тексту - відповідача-2 про стягнення з належного відповідача на користь позивача шкоду завдану нестачею вантажу у розмірі 27 379,00грн.
Судові витрати по справі, у вигляді 1 609,50грн. - судового збору, позивач просить суд стягнути на свою користь з належного відповідача.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на виконання договору №ДУК-01/10-39р/206 від 15.01.10р. укладеного між між товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ ХОЛДІНГ" та позивачем, предметом якого була вугільна продукція, позивач оплатив зазначену продукцію, згідно акту № А-125947 приймання - передачі від 14.08.11р. товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ ХОЛДІНГ"поставило, а позивач отримав вугільну продукцію у повному обсязі, зазначений акт підписано повноважними особами, підписи, яких засвідчені печатками. 06.08.11р. в межах договору №ДУК-01/10-39р/206 від 15.01.10р., відповідно до Специфікації № 2309 від 01.08.11р., на адресу позивача була направлена партія вугілля марки Ж 0-100 за залізничними накладними № 48090732 від 06.08.11р., № 48078570 від 06.08.11р., № 48025498 від 04.08.11р. Відповідно до залізничних накладних № 48090732 від 06.08.11р., № 48078570 від 06.08.11р., № 48025498 від 04.08.11р. вантажовідправником вугілля є відповідач-2, перевізником - відповідач-1. Однак на станції призначення (Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці) було виявлнено недостачу вугілля на загальну суму 27 379,00грн., про що було складено комерційні акти і що стало підставою звернення позивача до суду з данною позовною заявою.
За результатами розгляду позовної заяви вих. № 19/44 від 01.02.12р. ухвалою суду від 08.02.12р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 28.02.12р.
28.02.12р. до зали судового засідання повноважні представники позивача та відповідача-1 з'явилися, відповідач-2 до зали судового засідання не з'явився, відзив на позов не надав, проти позовних вимог позивача у письмовій формі не заперечував та з клопотанням про відкладення слухання справи до суду не звертався.
Відповідач-1 у залі судового засідання та у наданому суду відзиві на позов проти задоволення позовних вимог за рахунок відповідача-1 заперечує, вважає, що відповідальність за нестачу вантажу повинен нести відправник, а саме відповідач-2 посилаючись на те, що за змістом статті 31 Статуту та пунктів 5 і 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу вантажовідправник, а саме відповідач-2, перед навантаженням вантажу у вагон повинен визначити його придатність для перевезення вантажу у комерційному відношенні, при завантаженні вантажів, які містять дрібні фракції, - усунути щілини та конструктивні зазори вагонів, а також вжити заходів щодо запобігання видуванню або висипанню вантажу. Оскільки незбереження вантажу може бути наслідком як технічної несправності вагона або контейнера, так і їх непридатності для перевезення певного вантажу (тобто у комерційному відношенні), то відповідні поняття розмежовуються. Вагон (контейнер) може бути цілком справним, але таким, що не забезпечить збереження якості певного вантажу. Саме в такому випадку йдеться про непридатність вагона (контейнера) у комерційному відношенні. Згідно з зазначеною статтею Статуту придатність вагона чи контейнера для перевезення відповідного вантажу у комерційному відношенні визначається відправником або залізницею, якщо вона здійснює завантаження. Отже, якщо псування вантажу є наслідком комерційної несправності вагона (контейнера), відповідальність за це несе той, хто завантажив продукцію у вагон (контейнер), тобто відповідач-2.
За результатами судового засідання, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено до 15.03.12р.
15.03.12р. до зали судового засідання з'явилися повноважні представники позивача та відповідача-1, відповідач-2 до зали судового засідання вдруге не з'явився, однак 06.03.12р. на адресу господарського суду Дніпропетровської області від відповідача-2 надійшов відзив на позов, яким просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог за рахунок відповідача-2 в повному обсязі посилаючись на те, що нестача вантажу сталася з вини відповідача-1, оскільки у комерційних актах, долучених до матеріалів справи, зафіксовані факти поглиблення діаметром справа по ходу поїзда між 2,3 люками і в місцях заглиблення маркування відсутнє, а також нещільне прилягання кришок люку до поперечної балки, з зазорами довжиною 20-40 см. завширшки 1-3 см. заложені вєтошью. Крім того, як вказано у комерційних актах нещільне прилягання кришки в кожному з вагонів було встановлено тільки над одним люком, в той час як сліди поглиблення і відсутності маркування встановлені над двома люками кожного з вказаних вагонів. І, при цьому, протікання вантажу не було встановлено. Додатково, відповідач-2 клопотанням за вих. № 27-01/2012 від 27.02.12р. просить суд слухати справу за відсутності представника відповідача-2 та прийняти рішення відповідно до чинного законодавства.
За результатами судового засідання справу було розглянуто за участю повноважних представників позивача та відповідача-1 за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання в бґрунтування своїх позовних вимог і своїх позовних заперечень. У судовому засіданні, в порядку ст. 85 Господарського процессуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення та сторін повідомлено про дату складення повного тексту рішення.
Вивчивши матеріали справи, господарський суд,
15.01.10р. між товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ ХОЛДІНГ"та позивачем було укладено договір №ДУК-01/10-39р/206, відповідно до п.1.1 умов якого на умовах, викладених у розділах даного договору, товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ ХОЛДІНГ"зобовязується передати у власність, а позивач прийняти та оплатити вугільну продукцію, найменування - "вугілля", за марочним складом, цінами та кількістю, вказаними у Специфікаціях, оформлених у вигляді Додатків, які є невід'ємною частиною даного договору, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих сторонами на вимоги суду в судове засідання та не заперечується повноважними представниками сторін в судовому засіданні.
Згідно акту № А-125947 приймання - передачі від 14.08.11р. на виконання договору №ДУК-01/10-39р/206 від 15.01.10р. товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ ХОЛДІНГ"поставило, а позивач отримав вугільну продукцію у повному обсязі, зазначений акт підписано повноважними особами, підписи, яких засвідчені печатками, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих сторонами на вимоги суду в судове засідання та не заперечується повноважними представниками сторін в судовому засіданні.
06.08.11р. в межах договору №ДУК-01/10-39р/206 від 15.01.10р., відповідно до Специфікації № 2309 від 01.08.11р., на адресу позивача була направлена партія вугілля марки Ж 0-100 за залізничними накладними № 48090732 від 06.08.11р., № 48078570 від 06.08.11р., № 48025498 від 04.08.11р., що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих сторонами на вимоги суду в судове засідання та не заперечується повноважними представниками сторін в судовому засіданні.
Відповідно до залізничних накладних № 48090732 від 06.08.11р., № 48078570 від 06.08.11р., № 48025498 від 04.08.11р. вантажовідправником вугілля є відповідач-2, перевізником - відповідач-1, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих сторонами на вимоги суду в судове засідання та не заперечується повноважними представниками сторін в судовому засіданні.
10.08.11р. партія вугілля прибула на залізничну станцію Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці, на якій були складені комерційні акти у зв'язку з недостачею вантажу у декількох вагонах, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих сторонами на вимоги суду в судове засідання та не заперечується повноважними представниками сторін в судовому засіданні.
В комерційному акті АА №019384/578 від 10.08.11р., складеному на залізничній станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці, зазначено, що в комерційному відношенні навантаження вантажу у вагоні №65888364 нижче бортів на 20 см. шапкообразна, вантаж маркований поперечними смугами; маркування порушено, в наявності поглиблення справа над 3 та 4 люками, на деталях вагону в наявності сліди просипання вантажу; у технічному відношенні вагон справний, справа по ходу руху нещільне прилягання кришки 3 люка до армувальних листів поперечної та хребтової балки, зазори довжиною 40 см. шириною 2 см. закладені вєтошью, протікання вантажу не має; складений акт ГУ-106 №238 від 10.08.11р. Також, у акті АА №019384/578 від 10.08.11р. зазначено, що вантажовідправник в порушення Статуту залізниць України ст.31 не визначив придатність вагону для перевезення вантажу, в порушення ТУ Р.2 п.З, п.5 не прийняв передбачені заходи, що виключають втрату вантажу мілкої фракції під час перевезення.
В комерційному акті АА №019380/572 від 09.08.11р., складеному на залізничній станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці, зазначено, що в комерційному відношенні навантаження вантажу у вагоні №65355562 нижче бортів на 10-20 см. рівномірне, вантаж маркований поперечними смугами; в наявності заглиблення справа над 2 та 3 люками, у місцях заглиблення маркування відсутнє; на деталях вагону в наявності сліди просипання вантажу; у технічному відношенні вагон справний, нещільне прилягання кришки 2 люка до армувального листа хребтової балки, зазор довжиною 20 см. шириною 2 см. закладені вєтошью, протікання вантажу не має; складений акт ГУ-106 №234 від 08.08.11р. Також, у акті АА №019380/572 від 09.08.11р. зазначено, що вантажовідправник в порушення Статуту залізниць України ст.31 не визначив придатність вагону для перевезення вантажу, в порушення ТУ Р.2 п.5 не прийняв передбачені заходи, що виключають втрату вантажу під час перевезення.
В комерційному акті АА №019379/571 від 09.08.11р., складеному на залізничній станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці, зазначено, що в комерційному відношенні навантаження вантажу у вагоні №66183641 нижче бортів на 10-20 см. рівномірне, вантаж маркований поперечними смугами; в наявності заглиблення справа над 2 та 3 люками, в місцях заглиблення маркування відсутнє; на деталях вагону в наявності сліди просипання вантажу; у технічному відношенні вагон справний, нещільне прилягання кришки 3 люка до армувального листа хребтової балки, зазор довжиною 30 см, шириною 3 см раніше закладений вєтошью, протікання вантажу не має; складений акт ГУ-106 №235 від 08.08.11р. Також, у акті АА №019379/571 від 09.08.11р. зазначено, що вантажовідправник в порушення Статуту залізниць України ст.31 не визначив приданість вагону для перевезення вантажу, в порушення ТУ Р.2 п.5 не прийняв передбачені заходи, що виключають втрату вантажу під час перевезення.
Згідно з п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.00р. №644, з врахуванням норми недостачі 1% маси вантажу, зазначеної в перевізних документах, недостача у даній партії вугілля складає: 16 500кг. (виявлена недостача) - 2 090кг. (норма недостачі) = 14 410кг. Вартість вугілля, якого недостає, складає 27 379,00грн., яка розрахована наступним чином: 1900,00грн. (ціна за тону, з ПДВ, згідно зі специфікацією № 2309 від 01.08.11р. до договору № ДУК-01/10-39р/206 від 15.01.10р.) х 14,41 т (розмір недостачі) = 27 379,00грн. (вартість недостачі з ПДВ).
Позивачем в судовому засіданні на підставі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України документально в повному обсязі було доведено ті обставини на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Стаття 224 Господарського кодексу України визначає, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно п.1 ч.1 ст.225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами на вимогу суду в судове засідання, та заслухавши повноважних представників позивача та відповідача-1 в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що факт шкоди завданої позивачу нестачею вантажу у розмірі 27 379,00грн. повністю підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача про стягнення на його користь шкоди завданої нестачею вантажу у розмірі 27 379,00грн., слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, такими, що не суперечать чинному законодавству України, а отже є такими, що підлягають задоволенню та стягненню з відповідача-1 та відповідача-2 в рівних частинах, з огляду на наступне при визначенні справності вагонів встановлюється справність як в технічному, за яких в даному випадку повинен відповідати відповідач-1, так і в комерційному відношенні, за що повинен відповідати відповідач-2. Технічно справні вагони повинні задовольняти вимоги правил технічної експлуатації; комерційна справність - це такий стан вагонів, який забезпечує збереження вантажів, які перевозяться.
Шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між протиправними діями особи, самою шкодою та наявністю вини (умислу або необережності).
Відповідно до ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Частинами 1-3 ст. 314 Господарського кодексу України передбачено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. У транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості.
Згідно з п.п.110, 113 Статуту залізниць України, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі
одержувачу; за незбереження прийнятого до перевезення вантажу вона несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди. Розмір такої шкоди в даному випадку складається із вартості вантажу, який оплачений позивачем, але фактично ним не отриманий.
Крім цього, п.114 Статуту залізниць України передбачено, що за недостачу вантажу залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час його перевезення, у розмірі вартості недостачі вантажу.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що в результаті протиправної поведінки відповідача-1, яка полягає в тому, що він, в супереч положенням чинного законодавства не забезпчив схоронність вантажу під час перевезення, оскільки у вказаних комерційних актах зафіксовані факти поглиблення діаметром справа по ходу поїзда між 2,3 люками і в місцях заглиблення маркування відсутнє, а також нещільне прилягання кришок люку до поперечної балки, з зазорами довжиною 20-40 см. завширшки 1-3 см. заложені вєтошью. Крім того, як вказано у комерційних актах, нещільне прилягання кришки в кожному з вагонів було встановлено тільки над одним люком, в той час як сліди поглиблення і відсутності маркування встановлені над двома люками кожного з вказаних вагонів. І, при цьому, протікання вантажу не було встановлено.
З огляду на викладене, господарський суд вбачає безпосередній причинний зв'язок між протиправними діями, в данному випадку бездіяльністю відповідача-1, самою шкодою, недостача вантажу, та наявністю вини, тобто психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, її наслідків, яка може бути виражена у формі умислу або необережності, в даному випадку господарський суд вважає, що відповідач-1 повинен був передбачити можливість настання наслідків своєї бездіяльності, яка виражена у недостачі, однак легковажно розраховував на їх відвернення, тому суд вважає, що на 50% шкоди, у вигляді недостачі вантажу винен нести відповідач-1.
Відповідно до ст. 31 Статуту залізниць України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.98р., залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери. Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні вагонів визначається - відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці. В данному випадку, згідно залізничних накладних № 48090732 від 06.08.11р., № 48078570 від 06.08.11р., № 48025498 від 04.08.11р., відправником виступає відповідач-2 і саме на ньому лежить відповідальність за придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні. А придатність вагонів в технічному відношенні зобовязаний забезпечити перевізник, яким в данному випадку виступає залізниця.
Відповідно до пункту 5 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.01р. №542, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів. У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із "шапкою"). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої.
Відповідно до пункту 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.01р. №542, з метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 27 Статуту залізниць України, під час перевезення вантажу, який здувається, відправник зобов'язаний вжити відповідних профілактичних заходів.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 32 Статуту залізниць України, відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з додержанням Технічних умов.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що в результаті протиправної поведінки відповідача-2, яка полягає в тому, що він, в супереч положенням статті 31 Статуту залізниць України та пунктів 5 і 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.01р. №542, не підготував вагони до перевезення вантажу дрібної фракції, не вжив заходів, що виключають втрату вантажу на шляху прямування. Зазначене підтвердується комерційними актами АА №019384/578 від 10.08.11р., АА №019380/572 від 09.08.11р., АА №019379/571 від 09.08.11р. в яких зазначено, що на деталях вагону в наявності сліди просипання вантажу, а у складених актах форми ГУ-106 зазначено, що вантажовідправник в порушення Статуту залізниць України ст.31 не визначив придатність вагону для перевезення вантажу, в порушення ТУ Р.2 п.5 не прийняв передбачені заходи, що виключають втрату вантажу під час перевезення.
З огляду на викладене, господарський суд вбачає безпосередній причинний зв'язок між протиправними діями, в данному випадку бездіяльністю відповідача-2, самою шкодою, недостача вантажу, та наявністю вини, тобто психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, її наслідків, яка може бути виражена у формі умислу або необережності, в даному випадку господарський суд вважає, що відповідач-1 повинен був передбачити можливість настання наслідків своєї бездіяльності, яка виражена у недостачі, однак легковажно розраховував на їх відвернення, тому суд вважає, що на 50% у недостачі вантажу винен відповідач-2.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача, в данному випадку вимоги позивача задоволено за рахунок відповідача-1 та 2 в рівних частинах.
З огляду на викладене, судовий збір у розмірі 1 609,50грн., стягнути на користь позивача з відповідача-1 у розмірі 804,75грн. та з відповідача-2 у розмірі 804,75грн.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.1,22,33,43,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр-т. Карла Маркса, 108; код ЄДРПОУ 01073828; р/р 26006000012 в ДФ АБ "Експрес-Банк", МФО 306964) на користь публічного акціонерного товариства "Запоріжкокс" (69600, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 4; код ЄДРПОУ 00191224; р/р 26003005410004 в АКБ "Індустріалбанк" м. Запоріжжя, МФО 313849) 13 689,50грн. (тринадцять тисяч шістсот вісімдесят девять грн. 50 коп.) - шкоди, завданої недостачею вантажу; 804,75грн. (вісімсот чотири грн. 75 коп.) - судовий збір, видати наказ.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Донвуглетехінвест" (83053, м. Донецьк, пр. Ільїча, 105; код ЄДРПОУ 33371718) на користь публічного акціонерного товариства "Запоріжкокс" (69600, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 4; код ЄДРПОУ 00191224; р/р 26003005410004 в АКБ "Індустріалбанк" м. Запоріжжя, МФО 313849) 13 689,50грн. (тринадцять тисяч шістсот вісімдесят девять грн. 50 коп.) - шкоди, завданої недостачею вантажу; 804,75грн. (вісімсот чотири грн. 75 коп.) - судовий збір, видати наказ.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О.О. Коваленко
Повне рішення складено 20.03.2012р.