07.08.2012Справа №5002-33/1314-2012
за позовом фізичної особи - підприємця Перелигіна Максима Олександровича
(вул. Грушова, 16, с. Мирне, Сімферопольський район, 97503)
до Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради
(вул. Толстого, 15. М. Сімферополь, АР Крим, 95000)
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
Сімферопольська міська рада
(вул. Толстого, 15, м. Сімферополь, 95000)
Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація Залізничного району м. Сімферополя»
(вул. Дзюбанова, 13, м. Сімферополь, 95000)
про спонукання до виконання певних дій
Суддя Радвановська Ю.А.
Представники сторін:
Від позивача: Міркін Антон Леонідович, довіреність № 192596 від 04.05.12, представник, ФОП Перелигін М.О.
Від відповідача: Манжула Андрій Миколайович, довіреність № 815/40/01 від 29.08.11, представник, Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради.
Від третіх осіб: Манжула Андрій Миколайович, довіреність № 24/01-55/2442 від 30.08.11, представник, Сімферопольська міська рада.
не з'явився, Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація Залізничного району м. Сімферополя».
Суть спору: фізична особа - підприємець Перелигін Максим Олександрович звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради та просить суд зобов'язати відповідача виконати рішення 65-ї сесії Сімферопольської міської ради V-го скликання від 21 жовтня 2010 року № 1070 «Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності Сімферопольської міської ради, які підлягають приватизації» в частині приватизації шляхом викупу позивачем нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул. Суворівський спуск, 2, площею 130,0 кв.м., яке знаходиться на балансі Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація Залізничного району м. Сімферополя».
Позовні вимоги вмотивовані незаконною відмовою Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради здійснити дії з виконання рішення Сімферопольської міської ради від 21 жовтня 2010 року № 1070, яким приміщення позивача включене до переліку об'єктів, які підлягають приватизації шляхом викупу.
За клопотанням позивача ухвалою господарського суду від 22 травня 2012 року у справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено приватному підприємству «Кримсудексперт» та провадження у справі зупинено.
У зв'язку з надходженням висновку експерта разом із матеріалами справи ухвалою господарського суду від 12 липня 2012 року провадження у справі поновлено.
Позивачем неодноразово уточнювалися позовні вимоги в частині зазначення дій, шляхом виконання яких він просив зобов'язати відповідача виконати рішення ради, остаточно 07 серпня 2012 року ним подано заяву, якою фізична особа - підприємець Перелигін М.О. просив суд зобов'язати Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради виконати рішення 65-ї сесії Сімферопольської міської ради 5-го скликання від 21 жовтня 2010 року № 1070 «Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності Сімферопольської міської ради, які підлягають приватизації» в частині викупу фізичною особою - підприємцем Перелигіним Максимом Олександровичем нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул. Суворовський спуск, 2, площею 130.0 кв.м. до продажу позивачу, а саме здійснити оцінку цього нежитлового приміщення, встановити ціну продажу цього нежитлового приміщення, підготувати та опублікувати інформацію про це нежитлове приміщення у відповідному інформаційному бюлетені та місцевій пресі та за результатом викупу оформити договірні відносини з фізичною особою - підприємцем Перелигіним Максимом Олександровичем щодо купівлі - продажу нежитлового приміщення, площею 130 кв.м. розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул.. Суворовський спуск, 2 відповідно до порядку продажу об'єктів малої приватизації шляхом викупу, встановленого Фондом державного майна України.
Оскільки не відбулося ані збільшення, ані зменшення розміру позовних вимог, що можливе лише у разі висунення вимог матеріального характеру, які можливо визначити у кількісних показниках, а також не відбулося ані зміни ані предмету, ані підстав позову, суд розцінив вказану заяву як конкретизацію вимог позивача, викладених у первісний позовній заяві, що сприятиме виконанню рішення у разі його задоволення, та прийняв заяву до розгляду.
Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.
За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.
Розглянувши матеріали справи, досидівши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
встановив:
12 травня 2009 року між фізичною особою - підприємцем Перелигіним Максимом Олександровичем (орендар) та Комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційне об'єднання Железнодорожного району м. Сімферополя" (орендодавець) був укладений типовий договір № 137/2 оренди нежитлових приміщень та індивідуально визначеного майна, яке належить комунальній власності м. Сімферополя (а.с. 27-28).
Згідно з пунктом 1.1 договору орендодавець, на підставі рішення голови Залізничної районної ради м. Сімферополя № 186 від 12 травня 2009 року, передає, а орендар приймає в строкове платне користування (оренду) індивідуально визначене майно нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Сімферополь, вул. Суворовський спуск, 2, підвал, площею 130.0 кв.м., яке знаходиться на балансі Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об'єднання Желєзнодорожного району м. Сімферополя», вартість якого визначена згідно акту оцінки за липень 2009 року та становить по (незалежній оцінці) 395 739. 00 грн.
Приміщення було прийнято позивачем у користування за актом приймання - передачі від 12 травня 2009 року.
Рішенням 65-ї сесії 5-го скликання Сімферопольської міської ради від 21 жовтня 2010 року № 1070 «Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності Сімферопольської міської ради, які підлягають приватизації» затверджений перелік об'єктів комунальної власності Сімферопольської міської ради, що підлягають приватизації, шляхом викуп, до якого включений об'єкт - приміщення по вул. Суворовський спуск, 2 в м. Сімферополь, площею 130.0 кв.м (а.с. 66, 67 ).
Відповідач листом за №3-П/40/03 від 07 лютого 2011 року на звернення позивача повідомив, що Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради не має можливості провести заходи щодо приватизації вищезгаданого об'єкту, посилаючись на те, що в даний час питання правового режиму власності допоміжних приміщень житлового комплексу (підвалів, сараїв, горищ, колясочних і ін.), визначення категорій вказаних приміщень залишаються законодавчо неврегульованими (а.с. 68).
Відмова відповідача здійснити заходи щодо приватизації позивачем орендованого приміщення стала підставою для звернення позивача до господарського суду АР Крим із даною позовною заявою.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (Закон України № 2269 від 10 квітня 1992 року із змінами і доповненнями) приватизація об'єкта оренди здійснюється відповідно до чинного законодавства.
Приватизація державного та комунального майна здійснюється згідно з вимогами Законів України «Про приватизацію державного майна» (Закон України № 2163 від 04 березня 1992 року із змінами і доповненнями), «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (Закон України №2171 від 06 березня 1992 року) та інших нормативних актів, які не суперечать вимогам цих законів.
Частиною 1 статті 2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (Закон України №2171 від 06 березня 1992 року) передбачено, що об'єктами малої приватизації є: цілісні майнові комплекси невеликих державних підприємств, віднесених Державною програмою приватизації до групи А; окреме індивідуально визначене майно; об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти.
Згідно зі статтею 3 вказаного Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (Закон України №2171 від 06 березня 1992 року) приватизація об'єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу, продажу на аукціоні, за конкурсом.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»(Закон України №2171 від 06 березня 1992 року) продавцями об'єктів малої приватизації, що перебувають у загальнодержавній та комунальній власності, є відповідно: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва; органи приватизації, створені місцевими Радами.
Згідно з пунктом 3 Положення про Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради, затвердженого рішенням 14 сесії 5 скликання Сімферопольської міської ради від 18 січня 2007 року №161, основним завданням останнього є здійснення повноважень власника комунального майна, організація та проведення приватизації комунального майна, формування, облік, передача в оренду комунального майна міста Сімферополя (а.с. 98-103).
Покупцями об'єктів малої приватизації, згідно зі статтею 5 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»(Закон України №2171 від 06 березня 1992 року), можуть бути фізичні та юридичні особи, які визнаються покупцями відповідно до Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств», тобто громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства; юридичні особи, зареєстровані на території України, крім передбачених частиною третьою цієї статті; юридичні особи інших держав.
Статтею 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»(Закон України №2171 від 06 березня 1992 року) передбачено, що Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у державній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають: продажу на аукціоні, за конкурсом, викупу. При цьому, включення об'єктів малої приватизації до переліків, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється відповідно до Державної та місцевих програм приватизації чи з ініціативи відповідних органів приватизації або покупців.
Як вже зазначалось, Сімферопольська міська рада своїм рішенням № 1070 від 21 жовтня 2010 року включила до переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, шляхом викупу, нежитлові приміщення - підвал, площею 130.0 кв.м, що розташовані за адресою: м. Сімферополь, вул. Суворовський спуск, 2, що орендуються позивачем.
Але, відповідач відмовив позивачу в проведенні заходів з приватизації нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул. Суворовський спуск, 2, посилаючись як на підставу відмови на неврегульованість питань правового режиму власності допоміжних приміщень житлового комплексу та визначення категорій таких приміщень.
Відмова у приватизації можлива тільки у випадках, коли: особа, яка подала заяву, не може бути визнана покупцем підприємства згідно з цим Законом; є законодавчо встановлене обмеження на приватизацію цього майна; не затверджено переліків, передбачених частиною першою цієї статті (стаття 734 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»)
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»
(введено в дію Постановою ВР України № /483 від 19.06.1992 р.) суть приватизації державного житлового фонду полягає у відчуженні на користь громадян України, тобто у їх власність, як квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачі, так і належних до них господарських споруд і допоміжних приміщень (підвалів, сараїв тощо) цього фонду. Допоміжні приміщення відповідно до частини 2 статті 10 вказаного закону стають об'єктами права спільної власності співвласників будинку одночасно з приватизацією квартир, що засвідчується свідоцтвом про право власності на квартиру.
У рішенні Конституційного Суду України № 4-рп/2004 від 02 березня 2004 року (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) зазначено, що допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, колясочні, горища та ін.) передаються безоплатно в спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього. Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир.
Відповідно до наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства України від 17 травня 2005 року № 76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та при будинкових територій», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за №927/11207, допоміжні приміщення житлового будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку.
Статтею 4 Житлового кодексу України (Постанова ВР України № 5465 від ЗО червня 1983 року) передбачено, що до житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що рішення Конституційного Суду України стосується нежитлових приміщень, які є допоміжними приміщеннями.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (Закон України №2866-111 від 29 листопада 2001 року із змінами та доповненнями) допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, смітгєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).
Таким чином, критерієм віднесення приміщення до допоміжного є призначення вказаного приміщення для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку.
У зв'язку з необхідністю з'ясування питань щодо цільового призначення нежитлового підвального приміщення, яке є предметом даного спору, участі цього приміщення в обслуговуванні житлового будинку, відповідно до статті 41 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою суду призначено по даній справі судову будівельно-технічну експертизу.
Згідно висновку експерта від 28 червня 2012 року № 35 орендовані фізичною особою - підприємцем Перелигіним Максимом Олександровичем за договором оренди № 137/2 від 12 травня 2009 року нежитлові приміщення, розташовані за адресою : м. Сімферополь, вул. Суворовський спуск, 2, площею 130.0 кв.м не є допоміжними для даного житлового будинку № 2. У цих приміщеннях не перебуває технічне встаткування будинку, а саме: інженерні комунікації, технічні пристрої, доступ до яких необхідний для забезпечення санітарно - гігієнічних умов і безпечної експлуатації квартир (т. 1 а.с. 130- 137).
Таким чином, нежитлові приміщення, загальною площею 130.0 кв. м, розташовані за адресою: м. Сімферополь, вул. Суворовський спуск 2, в розумінні норм чинного законодавства є окремим індивідуально визначеним майном, та згідно з частиною 1 статті 2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» є об'єктом малої приватизації.
Відповідно до пункту 51 розділу IX «Способи та порядок приватизації», у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення). Оцінка вартості об'єкта приватизації у цьому разі здійснюється із застосуванням експертної оцінки. Таке ж право одержує орендар у разі прийняття рішення про приватизацію відповідно до законодавства України.
Судом з матеріалів справи встановлено, що листами №1836/01 від 29 липня 2009 року, № 04-06/2068 від 25 серпня 2009 року, № 09-06/2625 від 29 жовтня 2009 року КП „ЖЕО Желєзнодорожного району" надано фізичній особі - підприємцю Перелигіну М.О. згоду на здійснення невід'ємних поліпшень об'єкту оренди: приміщення площею 130.0 кв.м., розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Суворовський спуск, 2 (т. 1 а.с. 33-35).
Для здійснення ремонтних робіт позивачем укладений з БВП «Строитель - плюс» договір підряду № 621/981 від 31 серпня 2009 року, за актом прийому-передачі виконаних робіт за вересень 2009 року їх вартість склала 178 626.00 грн. (т.1 а.с. 36, 41-43).
Висновком оцінки вартості об'єкту оцінки ринкова вартість нежитлових підвальних приміщень, що розташовані за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Суворовський спуск, 2, який наданий суду представником позивача, складає 395 739.00 грн. (т.1 а.с. 57).
Водночас вартість невід'ємних поліпшень згідно аудиторського висновку від 02 лютого 2010 року, виконаним незалежним аудитором ТОВ «Аудиторська формі «Компас-Аудит», здійснених позивачем складає 178 626.00 грн. (т. 1 а.с. 48-51).
Таким чином, позивачем здійснені невід'ємні поліпшення орендованого приміщення білиш ніж на 45 % вартості приміщення.
Згідно зі статтею 11 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малій приватизації)» викуп як один із способів приватизації застосовується відносно об'єктів малої приватизації, включених в перелік об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу.
Відповідно до частини 1 статті 144 Конституції України, статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР із змінами і доповненнями), акти міської ради, прийняті в межах наданих ним повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами і організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Сімферопольська міська рада у межах своєї компетенції прийняла рішення щодо вказаного приміщення та включила його до переліку майна, що підлягає приватизації у спосіб - викуп.
Відповідно до статей 4, 8, 11 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» підготовка об'єкту малої приватизації до продажу здійснюється органами приватизації, яким є Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради, та який повинен був виконати певні дії, пов'язані з підготовкою об'єкта малої приватизації до продажу.
Пунктом 2 статті 8 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» встановлено, що термін підготовки об'єкту малої приватизації до продажу не повинен перевищувати двох місяців з дня ухвалення рішення про включення його у відповідний перелік об'єктів, що підлягають приватизації.
Таким чином, суд дійшов висновку, що посилання відповідача на наявність законодавчо встановленого обмеження на приватизацію даного об'єкту є необґрунтованими.
Враховуючи вимоги статей 7, 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», процес приватизації комунального майна включає в себе затвердження місцевими радами переліків об'єктів, що підлягають приватизації певним способом, та подальше укладення договору купівлі-продажу.
Згідно норм статті 11 вказаного Закону викуп застосовується щодо об'єктів малої приватизації: не проданих на аукціоні, за конкурсом; включених до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу; зданих в оренду, якщо право на викуп було передбачено договором оренди, укладеним до набрання чинності Законом України «Про оренду державного майна».
Отже, викуп застосовується у випадках, передбачених статтею 11 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» та іншими законами, і є в такому разі обов'язковим для органів приватизації та органів, які затверджують переліки об'єктів малої приватизації.
Обов'язок проведення підготовки об'єкта малої приватизації до продажу, в силу статей 8, 9, частини 1 статі 12 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» в редакції, що діяла на момент виникнення між сторонами спірних правовідносин, покладається на органи приватизації, які зобов'язані шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до затвердженої Кабінетом Міністрів України методики визначити ціну продажу об'єкта приватизації та при потребі можуть залучати відповідні організації та спеціалістів.
Строк підготовки об'єкта малої приватизації до продажу не повинен перевищувати двох місяців з дня прийняття рішення про включення його до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації, як то передбачає частина 2 статті 8 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».
Слідством прийняття органом місцевого самоврядування Програми про приватизацію комунального майна з переліком об'єктів, що підлягають викупу, відповідно до статей 8-12 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» є підготовка органами приватизації протягом двох місяців об'єкту до приватизації (визначення ціни продажу шляхом проведення незалежної оцінки, публікації інформації про об'єкти малої приватизації, при необхідності проведення екологічного аудиту тощо).
Згідно з частиною статті 7 Закону України «Про приватизацію державного майна» продаж майна, що є у комунальній власності, здійснюють органи, створювані відповідними місцевими радами. Зазначені органи діють у межах повноважень, визначених відповідними місцевими радами, та є їм підпорядкованими, підзвітними і підконтрольними.
Отже, рішення сесії Сімферопольської міської ради, яким спірні приміщення включені до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу позивачем, є обов'язковим для виконання відповідачем, як виконавчим органом Сімферопольської міської ради та його безпідставне ухилення від виконання своїх обов'язків порушує право позивача на приватизацію спірного приміщення.
Аналогічну позицію викладено у постановах Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 червня 2012 року (справа № 5002-32/4016-2011), від 18 квітня 2012 року (справа №5002-19/4685-2011) та постанові Вищого господарського суду України від 27 березня 2012 року (справа № 5002-33/1513-2011) (т. 2 а.с. 15-19, 42-48, 67-70).
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та визнав їх такими, що підлягають задоволенню.
Оплату судового збору, згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.
У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 13 серпня 2012 року.
На підставі викладеного, керуючись статтею 49, та статтями 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Зобов'язати Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради виконати рішення 65-ї сесії Сімферопольської міської ради 5-го скликання від 21 жовтня 2010 року № 1070 «Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності Сімферопольської міської ради, які підлягають приватизації» в частині викупу фізичною особою - підприємцем Перелигіним Максимом Олександровичем, нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул. Суворовський спуск, 2, площею 130.0 кв.м. до продажу позивачу, а саме здійснити оцінку цього нежитлового приміщення, встановити ціну продажу цього нежитлового приміщення, підготувати та опублікувати інформацію про це нежитлове приміщення у відповідному інформаційному бюлетені та місцевій пресі та за результатом викупу оформити договірні відносини з фізичною особою - підприємцем Перелигіним Максимом Олександровичем щодо купівлі - продажу нежитлового приміщення, площею 130 кв.м. розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул. Суворовський спуск, 2 відповідно до порядку продажу об'єктів малої приватизації шляхом викупу, встановленого Фондом державного майна України.
3. Стягнути з Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15. М. Сімферополь, АР Крим, 95000, ідентифікаційний код 20687358) на користь фізичної особи - підприємця Перелигіна Максима Олександровича (вул. Грушова, 16, с. Мирне, Сімферопольський район, 97503, ідентифікаційний номер 2782510451) 1073.00 грн. судового збору.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Ю.А. Радвановська