"13" серпня 2012 р. Справа № 47/190
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді Прокопанич Г.К.
суддів Алєєвої І.В.
Євсікова О.О.,
розглянувши касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва на рішення господарського суду міста Києва від 24.01.2012 року та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2012 року
у справі № 47/190 господарського суду міста Києва
за позовом публічного акціонерного товариства "Укртелеком"
до відповідача-1 Головного управління праці та соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
відповідача-2 Київської міської державної адміністрації
про стягнення 34 620 513,63 грн.
У червні 2011 року публічне акціонерне товариство "Укртелеком" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Головного управління праці та соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), просило стягнути відповідача-1 грошові кошти у сумі 34 620 513,63 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.11.2011 року до участі у справі у якості відповідача-2 залучено Київську міську державну адміністрацію (а.с. 12-13, т. 2).
Рішенням господарського суду міста Києва від 24.01.2012 року у справі № 47/190 провадження в частині стягнення з Головного управління праці та соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) боргу в сумі 31 354 600,30 грн. припинено. В іншій частині позовних вимог до Головного управління праці та соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відмовлено. В задоволенні позову до Київської міської державної адміністрації відмовлено (а.с. 29-33, т. 2).
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2012 року апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укртелеком" задоволено, рішення господарського суду міста Києва від 24.01.2012 року у справі № 47/190 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто з Головного управління праці та соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 22 179 845,96 грн. заборгованості за послуги зв'язку (з урахуванням ухвали Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2012 року про виправлення арифметичної помилки (а.с. 89-90, т. 2), 25 500,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 32 190,00 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги. В іншій частині позову відмовлено (а.с. 79-84, т. 2).
Не погоджуючись із постановленими судовими актами, Головне управління праці та соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)19.03.2012 року звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 24.01.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2012 року, провадження у справі припинити.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.04.2012 року касаційну скаргу Головного управління праці та соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення господарського суду міста Києва від 24.01.2012 року та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2012 року у справі № 47/190 повернуто на підставі п. 1 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України (а.с. 92-94, т. 2).
02.07.2012 року заступник прокурора міста Києва звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 24.01.2012 року, постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2012 року, справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.
В силу ст. 110 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Оскільки оскаржувана постанова Київського апеляційного господарського суду набрала законної сили 01.03.2012 року, то, з урахуванням наведених приписів закону строк касаційного оскарження зазначеного судового акта відповідно до частини другої статті 51 Господарського процесуального кодексу України закінчився 21.03.2012 року, а вказана касаційна скарга подана до суду 02.07.2012 року, про що свідчить штамп Київського апеляційного господарського суду на титульному аркуші касаційної скарги. Таким чином, зазначена касаційна скарга подана після закінчення строку, встановленого для її подання.
У касаційній скарзі (пункті першому прохальної частини касаційної скарги) міститься клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження.
За приписами частини першої ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що у клопотанні про відновлення пропущеного строку повинно міститися обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за клопотанням сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V Господарського процесуального кодексу України.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Касаційна інстанція зазначає, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.
Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги, сзаявник зазначає, що обставиною, яка зумовила подання касаційної скарги з пропуском встановленого строку є те, що про порушення інтересів держави прокуратурі міста Києва стало відомо 12.06.2012 року під час ознайомлення з матеріалами зазначеної справи.
Згідно ч. 2 ст. 361 Закону України "Про прокуратуру" підставою представництва у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 року № 3-рп/99 у справі № 1-1/99 за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіціального тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках. Визначених законом.
Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність її захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Отже, згідно зазначеного рішення прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому саме полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного кодексу України є підставою для порушення справи в арбітражному суді.
Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів зазначає, що Головне управління праці та соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не було позбавлено можливості своєчасного звернення до органів прокуратури з метою представництва його інтересів у суді.
Таким чином, колегія суддів не знайшла підстав для задоволення клопотання про відновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Отже, своєчасне оскарження судового акту є суто організаційною проблемою позивача та заявника касаційної скарги.
Касаційна інстанція зазначає, що основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до п. 5 частини першої ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається, зокрема, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 53, 86, 110, п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
1. Відмовити заступнику прокурора міста Києва у задоволенні клопотання про відновлення строку на подання касаційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 24.01.2012 року та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2012 року у справі № 47/190.
2. Повернути касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва на рішення господарського суду міста Києва від 24.01.2012 року та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2012 року у справі № 47/190 (з доданими до неї документами).
3. Справу № 47/190 повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич
Судді І.В. Алєєва
О.О. Євсіков