"01" серпня 2012 р. Справа № 5008/1179/2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого суддіДемидової А.М.
суддівШевчук С.Р., Воліка І.М.
перевіривши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Сауляк"
на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 13.12.2011р.
у справі№ 5008/1179/2011 господарського суду Закарпатської області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатполіметали"
до1. Берегівської районної державної адміністрації, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Сауляк"
провизнання незаконними дії Берегівської РДА по укладенню договору оренди земельних ділянок; визнання недійсним договору оренди земельних ділянок та розпорядження голови Берегівської РДА від 19.11.2008р. № 516; відновлення становища, яке існувало до порушення права ТОВ "Закарпатполіметали" шляхом визнання права на оренду земельної ділянки та відновлення дії договору оренди; визнання договору чинним та таким, дія якого не переривалась та продовжує діяти на термін, вказаний в договорі
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сауляк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою №060612-1 від 06.06.2012р. на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.12.2011р. у справі № 5008/1179/2011.
Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ№ Господарського процесуального кодексу України та підлягає поверненню з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати державного мита.
Згідно з ч. 1ст. 46 ГПК України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
01.11.2011р. набрав чинності Закон України "Про судовий збір" № 3674-VІ від 08.07.2011р., який визначає правові засади справляння судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до підпунктів 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру, становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги, становить 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Порядок сплати судового збору регулюється "Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита", яка затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93р. № 15, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.05.93р. № 50 та є чинною на час звернення заявника з касаційною скаргою.
Відповідно до п. 14 вказаної Інструкції, при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету ___ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Проте, як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником в якості доказу сплати судового збору надано платіжне доручення № 343 від 06.06.2012р. про сплату 751грн. 10коп., яке не відповідає зазначеним вимогам Інструкції, а саме: відсутній напис "Зараховано в дохід бюджету ___ грн. (дата)", підписи першої і другої посадових осіб та відтиск печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
За таких обставин, дане платіжне доручення не може вважатися документом, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і тому касаційна скарга підлягає поверненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.
Керуючись ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу з доданими до неї документами повернути скаржнику.
Головуючий суддя А.М. Демидова
С у д д я С.Р. Шевчук
С у д д я І.М. Волік