"08" серпня 2012 р. Справа № 5016/2789/2011(1/181)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Мирошниченка С.В.,
суддів:Барицької Т.Л.,
Хрипуна О.О.,
розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Інвестбанк"
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.01.2012
та на рішення господарського суду Миколаївської області від 31.10.2011
у справі№5016/2789/2011(1/181) господарського суду Миколаївської області
за позовомПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Інвестбанк"
до1.Товариства з обмеженою відповідальністю "МАН ІНДАСТРІЗ"; 2. Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Миколаїв";
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Таврія"
провизнання угоди недійсною
в судовому засіданні взяли участь представники: - позивача Вуж Д.В.; - відповідача 1 повідомлений, але не з'явився; - відповідача 2 повідомлений, але не з'явився; - третьої особи повідомлений, але не з'явився;
Розпорядженням секретаря першої судової палати від 07.08.2012 №03.07-05/584 змінено склад колегії суддів та призначено наступний склад суддів для розгляду даної справи: головуючий суддя -Мирошниченко С.В., судді: Барицька Т.Л., Хрипун О.О.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 31.10.2011 у справі №5016/2789/2011(1/181) (суддя Васильєва Л.І.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.01.2012 (судді: Аленін О.Ю., Разюк Г.П., Колоколов С.І.), відмовлено Публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Інвестбанк" у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАН ІНДАСТРІЗ" (надалі відповідач 1) та до Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Миколаїв" (надалі відповідач 2); третя особа у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Таврія", про визнання угоди недійсною.
Позивач, не погоджуючись із прийнятими у даній справі судовими рішеннями, звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати, і справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду; підстави касаційної скарги обґрунтовуються порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
06.08.2012 через канцелярію Вищого господарського суду України надійшли клопотання (від відповідача 2) та заява (від відповідача 1) про відкладення розгляду даної справи; крім того, як у заяві, так і в клопотанні зазначено про неотримання від позивача (скаржника) копії касаційної скарги на прийняті у даній справі судові рішення, та про неотримання ухвали суду касаційної інстанції про порушення касаційного провадження та про призначення справи до розгляду.
Стосовно вказаних заяви та клопотання, колегія суддів зазначає, що, по-перше, у суду касаційної інстанції відсутні підстави, передбачені у ст. 77 ГПК України, для відкладення розгляду даної справи, до того ж, явка сторін у судове засідання 08.08.2012 не визнавалась обов'язковою, навпаки, сторони були попереджені про те, що нез'явлення представників сторін у судове засідання не має наслідком відкладення розгляду даної справи; по-друге, у випадку відсутності доданих до касаційної скарги доказів направлення копії касаційної скарги іншим учасникам процесу, така касаційна скарга повертається, в даному випадку, скаржником додано до касаційної скарги докази направлення її копії іншим учасникам процесу; по-третє, примірники ухвали Вищого господарського суду України від 26.07.2012 про прийняття касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Інвестбанк" до розгляду та призначення даної справи до слухання були направлені сторонам, згідно з вимогами Інструкції з діловодства у Вищому господарському суді України, затвердженої наказом в.о. керівника апарату Вищого господарського суду України від 21.04.2011 № 56, про що свідчить відповідний штамп на зворотному боці оригіналу вказаної ухвали.
Учасники судового процесу належним чином повідомлялися про час та місце розгляду даної справи згідно з вимогами Інструкції з діловодства у Вищому господарському суді України, затвердженої наказом в.о. керівника апарату Вищого господарського суду України від 21.04.2011 № 56.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових актів, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Предметом даного спору є вимога позивача про визнання недійсною угоди про заміну зобов'язань (новація) від 10.08.2008, укладену між відповідачем 1 та відповідачем 2.
Обґрунтовуючи підстави даного позову, позивач посилається на те, що: Самсонов О.В., який від імені відповідача 1 підписував оспорювану угоду, не мав на це відповідних повноважень, оскільки довіреність від 01.06.2007, на підставі якої він діяв, вчиняючи правочин, не видавалась Завгороднім Ю.В., який на той час був директором відповідача 1, що підтверджується нотаріально завіреною заявою Завгороднього Ю.В. від 17.06.2011. Обґрунтовуючи порушення прав оспорюваним правочином, позивач посилається на те, що вказана угода зумовила втрату ним статусу кредитора відповідача 2 та законне отримання задоволення своїх вимог в розмірі 51 156,50 грн., за рахунок предмету застави.
Суди попередніх інстанцій, розглядаючи даний спір, встановили наступне:
- 01.06.2007 між ТОВ "Авіакомпанія "Таврія" (первісний кредитор) та ТОВ "МАН ІНДАСТРІЗ" (новий кредитор) був укладений договір відступлення прав вимоги, згідно з пунктом 1 якого первісний кредитор відступає новому кредитору належне йому право вимоги до КП "Міжнародний аеропорт Миколаїв" згідно з договором № Т6/1/2007 про виконання чартерних рейсів від 01.01.2007, а новий кредитор приймає право вимоги виконання зобов'язань, яке належить первісному кредитору за основним договором; сума вимоги складає 102 313,00 грн. та підтверджується актом звірки від 01.06.2007;
- 10.08.2008 між КП "Міжнародний аеропорт Миколаїв" та ТОВ "МАН ІНДАСТРІЗ" (яке, на підставі договору про відступлення прав вимоги від 01.06.2007, замінило ТОВ "Авіакомпанія "Таврія" в зобов'язаннях за договором № Т6/1/2007 про виконання чартерних рейсів від 01.01.2007) була укладена угода про заміну зобов'язань (новація), згідно з умовами якої сторони домовились про припинення всіх зобов'язань, які випливають з основного договору -договору про виконання чартерних рейсів №Т6/1/2007 від 01.01.2007 та додаткових угод до нього; сторони домовились про виникнення нового зобов'язання -займу грошових коштів в загальній сумі 143313,00 грн.;
- 16.09.2009 між позивачем (заставодержатель) та відповідачем 1 (заставодавець) укладено договір застави майнових прав на грошові кошти, згідно з умовами якого заставодавець (відповідач 1) передає в заставу заставодержателю у якості забезпечення повернення наданого ТОВ "Авіакомпанія "Таврія" кредиту, за кредитними договорами, майнові права на грошові кошти в сумі 845 160,81 грн., із загальної суми 1 690 321,62 грн., що будуть отримані за відповідними договорами, права вимоги за якими належать заставодавцю на підставі укладених договорів відступлення прав вимоги, зокрема, за договором № Т6/1/2007 про виконання чартерних рейсів від 01.01.2007, укладеним між ТОВ "Авіакомпанія "Таврія" та КП "Міжнародний аеропорт "Миколаїв".
Відмовляючи у позові про визнання недійсною угоди про заміну зобов'язань (новація) від 10.08.2008, укладеної між відповідачем 1 та відповідачем 2, за наведених позивачем підстав, суди попередніх інстанцій виходили із того, що дійсність довіреності від 01.06.2007, виданої Завгороднім Ю.В. Самсонову О.В. на представництво інтересів ТОВ "МАН Індастріз", перевірена господарським судом Миколаївської області, оскільки у 2007 році господарським судом розглядалась справа №17/822/07 за позовом ТОВ "МАН Індастріз" до КП "Міжнародний аеропорт Миколаїв"; вказаний позов був підписаний і поданий Самсоновим О.В. у серпні 2007 року на підставі вказаної довіреності.
Крім того, суди попередніх інстанцій зазначили, що до угоди про заміну зобов'язань (новації) від 10.08.2008 відповідачами по справі укладено доповнення від 10.08.2011, підписане з боку ТОВ "МАН Індастріз" директором Кольцовим З.П. та відбулося часткове виконання зобов'язання, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 17 від 07.09.2011, що, відповідно до ст.ст. 203, 215, 241, 246 ЦК України, є підставою для відмову у позові.
Вищий господарський суд України вважає передчасними висновки судів попередніх інстанцій, з огляду на таке.
Згідно з ч. 3 ст. 237 ЦК України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи (ст. 246 ЦК України).
Отже, представництво юридичної особи може відбуватися на підставі виданої її уповноваженим органом або особою довіреності. Суттю представництва є вчинення представником правочинів від імені та в інтересах особи, яку представляють, відповідно до наданих йому повноважень.
Правочин вважається укладеним представником з перевищенням повноважень, якщо на момент вчинення правочину наявних у представника повноважень недостатньо для його вчинення. Тобто, такий правочин може вчинятись особою, яка має певні повноваження, але перевищила їх.
В даному випадку, судами попередніх інстанцій не надано оцінки нотаріально посвідченій заяві Завгороднього Ю.В. від 17.06.2011 (директора відповідача 1 станом на 01.06.2007 -дата довіреності), в якій останній стверджував про невидачу ним вказаної довіреності на ім'я Самсонова О.В., та не вчинено інших процесуальних дій щодо достовірного встановлення факту видачі /невидачі/ Завгороднім Ю.В. Самсонову О.В. довіреності від 01.06.2007 на вчинення дій від імені відповідача 1, яке (встановлення факту) є можливим шляхом призначення відповідної судової експертизи, клопотання про призначення якої, до того ж, було заявлено позивачем у суді першої інстанції, і яке (клопотання) так і залишилось нерозглянутим судом першої інстанції, оскільки у рішенні від 31.10.2011 у даній справі про його відхилення, а також про мотиви відхилення нічого не зазначено.
Стосовно висновків судів попередніх інстанцій щодо перевірки господарським судом Миколаївської області при розгляді справи №17/882/07 дійсності довіреності від 01.06.2007, колегія зазначає наступне.
По-перше, із мотивувальної частини судових рішень у даній справі не вбачається, за яких підстав, обставин, умов судами попередніх інстанцій зроблено відповідний висновок (зокрема, дослідження матеріалів справи №17/882/07, тощо), хоча, згідно з приписами ст. 47 ГПК України та постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" №6, висновки судів мають ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом.
По-друге, згідно з приписами ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" завданням суду є, зокрема, здійснення правосуддя на засадах верховенства права та забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а не перевірка дійсності /недійсності/ довіреностей на вчинення від імені юридичних осіб тих чи інших дій.
Відповідно до приписів постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 23.03.2012 на підставі статті 124 Конституції України, частини першої статті 45, частини першої статті 84 ГПК судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території.
Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:
- чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;
- чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;
- яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
З огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що господарськими судами попередніх інстанцій не дотримано наведених норм щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду даної справи, наслідком чого є скасування прийнятих у даній справі судових рішень з передачею справи на новий розгляд, під час якого необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, використати усі процесуальні права, які надані суду і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Інвестбанк" задовольнити.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.01.2012 та рішення господарського суду Миколаївської області від 31.10.2011 у справі №5016/2789/2011(1/181) скасувати і справу передати на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.
Головуючий Мирошниченко С.В.
Судді: Барицька Т.Л.
Хрипун О.О.