"31" липня 2012 р. Справа № 4/180-10/13-12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
ГоловуючогоДемидової А.М.
суддівШевчук С.Р., Воліка І.М.
розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ Лайф"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 05.06.2012р.
у справі№ 4/180-10/13-12 господарського суду Київської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ Лайф"
до1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Обухівський вентиляційний завод", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Обухівський вентиляційний завод ЛТД"
простягнення 80 523 064, 24 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники :
- - позивача:Суденко Р.В., дов. № 554/40 від 26.12.11 р.
- відповідача-1:не з'явились
- відповідача-2:Щербак С.О., дов. б/н від 08.09.2011 р.
У жовтні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ізі Лайф" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Обухівський вентиляційний завод" та Закритого акціонерного товариства "Обухівський вентиляційний завод" про стягнення солідарно з відповідачів 80 523 064,24грн. за рахунок заставленого майна та предмета іпотеки в межах їх вартості.
Рішенням господарського суду Київської області від 22.07.2011р. (суддя Щоткін О.В.) у справі № 4/180-10 позовні вимоги були задоволені, стягнуто з солідарно з відповідачів на користь ТОВ "Компанія з управління активами "Ізі Лайф" 65 876 040,84грн. заборгованості за кредитом, 14 644 023,40грн. відсотків за користування кредитом, 3000,00грн. комісії, за рахунок заставленого майна та предмета іпотеки в межах їх вартості, а саме на комплекс, розташований за адресою: Київська область, Обухівський район, місто Обухів, вул. Промислова, 9 шляхом продажу на прилюдних торгах за початковою ціною, що складеться на початок проведення оцінки майна та на рухоме майно, згідно додатку № 1 до договору застави майна № 15-94/17-1381/08 від 12.03.2008.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2011р. (у складі головуючого Сітайло Л.Г., суддів Алданової С.О., Дикунської С.Я.) рішення господарського суду Київської області від 22.07.2011р. у даній справі змінено, резолютивну частину вказаного рішення викладено в новій редакції з урахуванням вимог ч. 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку".
Постановою Вищого господарського суду України від 19.03.2012 р. скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2011р. та рішення господарського суду Київської області від 22.07.2011р. у справі № 4/180-10, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Київської області в іншому складі суду.
Рішенням господарського суду Київської області від 29.03.2012 р. (суддя Наріжний С.Ю.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2012 р. (у складі головуючого Вербицької О.В., суддів Андрієнка В.В., Буравльова С.І.), у справі № 4/180-10/13-12 в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ізі Лайф" відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ТОВ "Компанія з управління активами "Ізі Лайф" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2012 р. та рішення господарського суду Київської області від 29.03.2012 р. у справі № 4/180-10/13-12 в частині відмови в задоволенні позову до ТОВ "Обухівський вентиляційний завод" з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову ТОВ "Компанія з управління активами "Ізі Лайф" та стягнення з ТОВ "Обухівський вентиляційний завод" з будь-якого рахунку, виявленого в ході виконавчого провадження на користь ТОВ "Компанія з управління активами "Ізі Лайф" заборгованості за кредитом в сумі 65 876 040,84 грн., відсотків за користування кредитом в сумі 14 644 023,40грн., комісії в сумі 3000 грн.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на ст.ст. 23, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 525, 526, 527, 530, 531 Цивільного кодексу України, зазначає, що постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.12.2011 р. скасовано постанову господарського суду Вінницької області від 26.08.2011 у справі № 15/54/2011/5003 про визнання ТОВ "Обухівський вентиляційний завод" банкрутом, провадження у даній справі про банкрутство припинено.
Розпорядженням секретаря судової палати Вищого господарського суду України від 30.07.2012 р. склад колегії суддів змінено та призначено колегію суддів у складі головуючого Демидової А.М., суддів Шевчук С.Р. та Воліка І.М. для розгляду касаційної скарги у справі № 4/180-10/13-12 господарського суду Київської області.
Відповідачі не скористались правом, наданим ст. 1112 ГПК України, не надіслали відзивів на касаційну скаргу, що в силу положень статті 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судових актів, що оскаржуються.
Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що 12.03.2008 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області", та Товариством з обмеженою відповідальністю "Обухівський вентиляційний завод" (позичальником) було укладено кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 15-93/17-764/08.
Протягом строку дії договору, позичальник отримав від банку з 14.03.2008 року по 21.05.2008 року кредитні кошти в розмірі 57 951 040, 84 грн. та 23.04.2008року - 1 000 000,00 доларів США, що підтверджується платіжними документами, наявними в матеріалах справи, про перерахування відповідних сум позичальнику.
Відповідно до п. 1.2. кредитного договору дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 07.03.2013 року або не пізніше 10 календарних днів з моменту отримання позичальником письмової вимоги банку про повернення кредиту та сплату відсотків у випадках, вказаних в п.3.3.4 договору.
Крім того, відповідно до п. 2.2, п. 2.3. кредитного договору з урахуванням договору про внесення змін до кредитного договору від 23.04.2008 року позичальник зобов'язався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом у порядку передбаченому договором, а також відсотки з розрахунку з 12% до 14% річних за кредитом, наданим у доларах США, та у випадку порушення строку повернення сум кредиту - збільшення відсоткової ставки з 18% до 20% річних за кредитом, наданим у доларах США.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, у порушення умов кредитного договору з урахуванням змін, внесених договорами від 27.11.2008 року та від 30.12.2008 року, позичальник порушив свої зобов'язання зі сплати відсотків.
Пунктом 3.3.4 кредитного договору встановлено, що банк має право вимагати від позичальника (незалежно від настання остаточного повернення всіх одержаних в межах кредитної лінії сум кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або процентів за користування ним, та/або відсотків за неправомірне користування кредитом, та/або комісійної винагороди за управління кредитом, та/або комісії, та/або неустойки, передбачень. Договором, письмово попередивши про необхідність такої сплати за 10 днів, у випадках, коли позичальник не виконав у строк свої обов'язки по поверненню кредиту та/або сплаті відсотків за користування кредитом та/або інших обов'язків, у тому числі по сплаті грошових коштів, передбачених договором.
Банк в порядку п. 3.3.4 кредитного договору листом вих. № 17-30/206 від 02.03.2009 р. направив позичальнику вимогу про сплату простроченої заборгованості (отримана 12.03.2009 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 1070442) та листом вих. № 17-30/354 від 16.04.2009р. -вимогу про сплату всієї суми заборгованості (отримана 28.04.2009 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №1106536), які залишились без відповіді та задоволення.
З урахуванням вищевикладеного та на підставі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суди дійшли висновку, що боржник прострочив виконання зобов'язання за кредитним договором № 15-93/17-764/08 від 12.03.2008 р. і у кредитора виникло право стягнути всю суму заборгованості достроково.
В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором № 15-93/17-764/08 від 12.03.2008 р., між банком та Закритим акціонерним товариством "Обухівський вентиляційний завод", були укладені договір застави майна №15-94/17-1381/08 від 12.03.08 року (предметом застави є рухоме майно в кількості 379 одиниць згідно з додатком № 1 до договору, заставною вартістю 3 397 057,00 грн.) та іпотечний договір № 15-94/17-1344/08 від 12.03.08 року (предметом іпотеки є нерухоме майно - комплекс розташований за адресою: Київська обл., Обухівський р-н., м. Обухів, вул. Промислова, буд. 9, реєстраційний номер за РПВН 16572596, що належить відповідачу 2 на праві власності відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 31.10.2006 p.).
В порядку ст. 35 Закону України "Про іпотеку" банк 16.12.2009 року направив на адресу відповідача 2 повідомлення про порушення позичальником умов кредитного договору з вимогою про виконання зобов'язань за кредитним договором заставодавцем (отримане 25.12.2009р.).
30.03.2010 року між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (первісним кредитором) та ТОВ "Компанія з управління активами "Ізі Лайф" (новим кредитором) був укладений договір відступлення права вимоги № 20-0535/2-1, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 15-93/17- 764/08 від 12.03.2008р. Згідно з п. 1.4 цього договору до нового кредитора переходять всі без винятку права та обов'язки первісного кредитора за кредитним договором. В день укладення цього договору здійснюється відступлення прав за договорами, що забезпечують виконання зобов'язань за кредитним договором (п. 1.8).
Згідно з п. 1.3. договору відступлення права вимоги № 20-0535/2-1 від 30.03.2010 р. до нового кредитора переходить право вимагати замість первісного кредитора від ТОВ "Обухівський вентиляційний завод" (боржника) виконання наступних обов'язків: повернення грошових коштів в розмірі 57 951 040,84 грн. отриманих згідно кредитного договору; повернення грошових коштів в розмірі 7 925 000,00 грн., що є гривневим еквівалентом станом на дату укладання цього договору суми 1 000 000,00 доларів США, отриманої згідно кредитного договору; повернення нарахованих станом на дату укладання цього договору процентів за користування кредитом згідно кредитного договору в сумі 13 076 047,88 грн.; повернення нарахованих станом на дату укладання цього договору процентів за користування кредитом згідно кредитного договору в розмірі 1 567 975,52 грн., що є гривневим еквівалентом станом на дату укладання цього договору суми 197 851,80 доларів США; повернення нарахованої, але не отриманої комісійної винагороди в сумі 3 000,00 грн.
За договором відступлення права вимоги № 20-0551/3-1 від 30.03.2010р. та договором відступлення права вимоги № 20-0550/3-1 від 30.03.2010 р., посвідченим нотаріально, ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" відступив ТОВ "Компанія з управління активами "Ізі Лайф" право вимоги за договором застави майна № 15-94/17-1381/08 від 12.03.2008р. з урахуванням змін, внесених договором від 23.04.2008р., та за іпотечним договором № 15-94/17-1344/08 від 12.03.2008р., з урахуванням змін, внесених договором від 20.05.2008р.
За результатам нового розгляду даної справи суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог ТОВ "Компанія з управління активами "Ізі Лайф" про стягнення солідарно з ТОВ "Обухівський вентиляційний завод" та ТОВ "Обухівський вентиляційний завод ЛТД" 80 523 064,24грн. за рахунок заставленого майна та предмета іпотеки в межах їх вартості.
Так, постановою Вищого господарського суду України від 11.01.2012р. у справі № 4/105-10 було задоволено заяву ТОВ "Обухівський вентиляційний завод ЛТД" про перегляд постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.09.2010р. у справі №4/105-10 за нововиявленими обставинами, скасовано постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.09.2010р., залишено без змін рішення господарського суду Київської області від 19.07.2010р. у справі № 4/105-10, яким визнані недійсними договір застави майна № 15-94/17-1381/08 від 12.03.2008р., іпотечний договір № 15-94/17-1344/08 від 12.03.2008р., договір від 20.05.2008р. про внесення змін до іпотечного договору № 15-94/17-1344/08 від 12.03.2008р., договір від 23.04.2008р. про внесення змін до договору застави майна № 15-94/17-1381/08 від 12.03.2008р.
Таким чином, відсутні правові підстави для звернення стягнення на заставне майно, що належить ТОВ "Обухівський вентиляційний завод ЛТД", на підставі правочинів, які визнані судом з моменту їх укладення недійсними.
Щодо вимог позивача в частині стягнення заборгованості з ТОВ "Обухівський вентиляційний завод", зазначені позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки 15.08.2011 р. господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі № 15/54/2011/5003 про банкрутство ТОВ "Обухівський вентиляційний завод" за заявою Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а постановою господарського суду Вінницької області від 26.08.2011р. визнано ТОВ "Обухівський вентиляційний завод" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Відповідно до преамбули Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" цей Закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури;
ліквідація - припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.
Таким чином, нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлений спеціальний порядок задоволення вимог кредиторів боржника, який визнаний банкрутом, що виключає можливість звернення стягнення в порядку окремого позовного провадження.
Разом з тим, ТОВ "Компанія з управління активами"Ізі Лайф" не позбавлена права звернутись з кредиторськими вимогами на підставі кредитного договору № 15-93/17-764 від 12.03.2008 р. в межах справи про банкрутство ТОВ "Обухівський вентиляційний завод".
Посилання скаржника на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.12.2011 р. у справі № 15/54/2011/5003, якою скасована постанова господарського суду Вінницької області від 26.08.2011р. та припинено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Обухівський вентиляційний завод", не приймаються, оскільки постановою Вищого господарського суду України від 14.06.2012 р. у справі № 15/54/2011/5003 було частково задоволено касаційну скаргу Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції, скасовано постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.12.2011р., а справу направлено до Рівненського апеляційного господарського суду на новий розгляд.
Щодо інших доводів касаційної скарги, то вони не спростовують вказаних висновків суду, спростовуються вищенаведеним, та, крім того, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень касаційної інстанції.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій такими, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, здійснені на підставі правильної юридичної оцінки спірних правовідносин та відповідають нормам матеріального і процесуального права.
З огляду на зазначене та враховуючи, що скаржник в силу ст. 33 ГПК України не довів в установленому законом порядку тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та оскільки в силу вимог ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових актів у справі № 4/180-10/13-12.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ Лайф" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2012 р. та рішення господарського суду Київської області від 29.03.2012 р. у справі № 4/180-10/13-12 залишити без змін.
Головуючий А.М. Демидова
С у д д я С.Р. Шевчук
С у д д я І.М. Волік