"08" серпня 2012 р. Справа № 5023/6670/11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоГубенко Н.М.
суддівГольцової Л.А. Іванової Л.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи -підприємця Удовенко Валентини Василівни
на рішення від та на постанову відгосподарського суду Харківської області 21.09.2011 Харківського апеляційного господарського суду 22.05.2012
у справі№ 5023/6670/11
господарського судуХарківської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Українська пивна компанія Харків"
доФізичної особи -підприємця Удовенко Валентини Василівни
простягнення коштів у розмірі 24 722,88 грн.
у судовому засіданні взяли участь представники:
- позивачаповідомлений, але не з'явився;
- відповідачаУдовенко В. В.;
Згідно з розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України Кота О.В. від 07.08.2012 № 03.07-05/586 розгляд справи № 5023/6670/11 господарського суду Харківської області здійснюється у складі колегії суддів: Губенко Н.М. -головуючий суддя, судді Гольцова Л.А., Іванова Л.Б.
08.08.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська пивна компанія Харків" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи -підприємця Удовенко Валентини Василівни про стягнення вартості неповерненого обладнання у розмірі 8 235, 96 грн., штрафу за прострочення повернення обладнання у розмірі 16 471, 92 грн.; заборгованості по сплаті орендної плати у розмірі 15, 00 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 21.09.2011 у справі № 5023/6670/11 (суддя Прохоров С.А.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.05.2012 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Шепітько І.І., судді Пелипенко Н.М., Россолов В.В.), позов задоволено. За рішенням стягнуто з Фізичної особи - підприємця Удовенко Валентини Василівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська пивна компанія Харків" заборгованість по сплаті орендної плати у розмірі 15, 00 грн., штраф за прострочення повернення орендованого обладнання у розмірі 16 471,92 грн. та вартість неповерненого обладнання у розмірі 8 235,96 грн.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Фізична особа -підприємець Удовенко Валентина Василівна звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 21.09.2011 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.05.2012 у справі № 5023/6670/11, та направити справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності підстав для стягнення з відповідача вартості неповерненого обладнання, штрафу за прострочення повернення обладнання, заборгованості по сплаті орендної плати.
Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач не виконав свої зобов'язання щодо повного та своєчасного внесення орендної плати на рахунок позивача, в результаті чого у нього виникла заборгованість по орендній платі за період дії договору у сумі 15,00 грн.; відповідно до п. 11.1 договору оренди він набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2010, якщо жодна з сторін протягом одного календарного місяця після закінчення терміну дії договору не заявить про його розірвання, то договір вважається продовженим на невизначений строк; відповідачу було повідомлено про розірвання договору з 01.01.2011 листом позивача № 1033-юр від 10.01.2011 у зв'язку з закінченням терміну його дії; проте відповідач не повернув обладнання, загальною вартістю 8 235,96 грн., з урахуванням 20 % ПДВ.; згідно з п. 9.9. договору, якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення обладнання, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у вигляді штрафу у розмірі 200% від вартості об'єкту суборенди з урахуванням ПДВ; відповідно до п. 9.10 договору, сторони домовились, що в разі порушення строків повернення обладнання, орендодавець має право вимагати на свій розсуд повернення орендованого обладнання або сплати загальної його вартості та в будь-якому випадку сплати штрафних санкцій.
Колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитись із зробленими судами попередніх судових інстанцій висновками, оскільки вважає їх передчасними та такими, що зроблені при неповному дослідженні всіх обставин справи з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема зміст позовних вимог та виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.
Звертаючись до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті орендної плати у розмірі 15, 00 грн., позивачем не надано обґрунтованого розрахунку суми, що стягується.
Водночас, наданий позивачем на підтвердження заборгованості акт звірки (а. с. 18) не є первинним документом бухгалтерського обліку та не може підтверджувати факт здійснення господарської операції, а є лише документом бухгалтерської звірки обліку операцій. До того ж, даний акт підписаний лише представниками позивача.
Однак, зазначені обставини залишились поза увагою судів попередніх інстанцій.
Крім того, частиною 1 статті 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Згідно з п. 8.1 договору орендар зобов'язаний по закінченню строку дії даного договору не пізніше трьох календарних днів з моменту припинення договору, передати обладнання згідно з актом прийому-передачі орендарю в тому ж самому стані в якому воно було отримане в суборенду з урахуванням нормального зносу
Відповідно до п. п. 9.10 договору, сторони домовились, що в разі порушення строків повернення обладнання, орендодавець має право вимагати на свій розсуд повернення орендованого обладнання або сплати загальної його вартості та в будь-якому випадку сплати штрафних санкцій.
В апеляційній скарзі відповідач звертав увагу суду апеляційної інстанції на той факт, що його не повідомлено позивачем про закінчення терміну дії договору оренди розливного обладнання № Р.S-842 від 01.04.2009, оскільки позивач листом № 1033-юр від 10.01.2011 повідомив відповідача про закінчення терміну дії договору № Р.S-87 від 02.06.2010.
Приймаючи постанову у даній справі, суд апеляційної інстанції не врахував приписів ст. 105 ГПК України, не спростував та не відхилив наведені доводи Фізичної особи -підприємця Удовенко Валентини Василівни, викладені в апеляційній скарзі.
Крім того, судами попередніх інстанцій залишено поза увагою та правовим дослідженням те, що лист № 1033-юр датований 11.01.2011 про припинення дії договору з 01.01.2011, в той час як відповідно до п. 8.1 договору орендар зобов'язаний по закінченню строку дії даного договору не пізніше трьох календарних днів з моменту припинення договору.
Разом з тим, згідно з п. 9.9 договору, якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення обладнання, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у вигляді штрафу у розмірі 200% від залогової вартості об'єкту оренди протягом 10 днів, з моменту отримання письмової вимоги орендодавця про це.
Однак, суди попередніх інстанцій, задовольняючи вимогу позивача про стягнення штрафу за прострочення повернення обладнання, не дослідили чи дотримано позивачем вимоги п. 9.9 договору, тобто, чи направляв позивач вимогу відповідачу про сплату штрафу протягом 10 днів як це передбачено п. 9.9 договору.
Отже, як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України є підставою для скасування судового рішення у справі.
Касаційна ж інстанція відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку, і вирішити спір відповідно до вимог закону.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Фізичної особи -підприємця Удовенко Валентини Василівни задовольнити.
Скасувати рішення господарського суду Харківської області від 21.09.2011 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.05.2012 у справі № 5023/6670/11.
Справу № 5023/6670/11 направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО
Судді Л.А. ГОЛЬЦОВА
Л.Б. ІВАНОВА