Постанова від 21.03.2012 по справі 5002-8/3336-2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2012 р. Справа № 5002-8/3336-2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Мирошниченка С.В.,

суддів:Барицької Т.Л.,

Хрипуна О.О.,

розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.11.2011

та на рішеннягосподарського суду Автономної Республіки Крим від 06.10.2011

у справі№5002-8/3336-2011 господарського суду Автономної Республіки Крим

за позовомПублічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Бразилія"

третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю "Млинарський комплекс "Кримфуд"

простягнення 668 985,32 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники: - позивача Ганага Б.В., - відповідача Пастухов М.Ю., - третьої особи повідомлений, але не з'явився;

Розпорядженням секретаря першої судової палати від 20.03.2012 №03.07-5/200 змінено склад колегії суддів, в провадженні якої знаходилась дана справа, та сформовано наступний склад суддів для розгляду даної справи: головуючий суддя Мирошниченко С.В., судді: Барицька Т.Л., Хрипун О.О.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.10.2011 (суддя Чумаченко С.А.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.11.2011 (судді: Дмитрієв В.Є., Волков К.В., Рибіна С.А.), відмовлено Публічному акціонерному товариству "Укрсоцбанк" (надалі позивач/скаржник) в задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Бразилія" (надалі відповідач) про стягнення 668 985,32 грн.

Позивач, не погоджуючись із прийнятими у даній справі судовими рішеннями, звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Підстави касаційної скарги обґрунтовуються порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Відповідач надав відзив на касаційну скаргу позивача, в якому заперечує проти її задоволення.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Предметом даного спору є вимога позивача стягнути з відповідача грошові кошти у сумі 668 985,32 грн.

Обґрунтовуючи підстави позову, позивач зазначає про те, що 06.06.2006 між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "Млинарський комплекс "Кримфуд" (надалі третя особа) була укладена Генеральна угода факторингу №3/440-23-1007, предметом якої є здійснення фактором (позивачем) факторингу дебіторської заборгованості (права вимоги) клієнта (третьої особи у даній справі) по відношенню до третіх осіб, перелік яких зазначений в додатку №1 до цієї угоди (п. 1.1.); факторинг здійснюється шляхом відступлення клієнтом фактору прав вимоги до дебіторів, відповідно до розрахункових документів, внесених до реєстрів (п. 2.1.). Відповідно до угоди факторингу, третьої особою було відступлено фактору (позивачу) право вимоги до відповідача за договором купівлі-продажу №05/04-07 від 02.04.2007. В якості оплати за відступлене клієнтом (третьою особою) позивачу право вимоги, останній сплатив грошові кошти. Позивачем, в порядку ст. 1082 ЦК України, були направлені неодноразово повідомлення відповідачу, проте відповідач свої зобов'язання не виконав, грошові кошти не повернув, у зв'язку з чим у нього існує борг перед позивачем у сумі 668 985,32 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч. 1 ст. 1078 боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як передбачено ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Згідно зі ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже, при застосуванні позовної давності (ст. 267 ЦК України) необхідно досліджувати та встановлювати насамперед обставини про те, чи порушено право особи, про захист якого вона просить, і у випадку, коли на підставі досліджених у судовому засіданні доказів суд установить, що право позивача, про захист якого він просить порушено і строк позовної давності пропущено без поважних причин, суд на підставі ст. 267 ЦК України постановляє рішення, яким відмовляє в позові у зв'язку із закінченням строку давності. (Такої правової позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 11.12.2007 у справі №17-255-15/389).

Суди попередніх інстанцій, розглянувши матеріали справи, керуючись вищенаведеними нормами, встановивши, що: - 06.06.2006 між АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк", правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк" (фактор за договором) та ТОВ "Млинарський комплекс "Кримфуд" (клієнт за договором) була укладена генеральна угода факторингу №3/440-23-1007, предметом якої є здійснення фактором факторингу дебіторської заборгованості (прав вимоги) клієнта по відношенню до третіх осіб, перелік яких наведений у додатку №1 до цієї угоди (п.1.1.); - відповідно до п. 1.2. угоди під факторингом розуміється здійснення кредитування клієнта під відступлення ним фактору права вимоги, адміністрування прав вимоги, надання клієнту звітності по проведеним факторинговим операціям та іншої інформації стосовно обліку відступлених фактору прав вимоги, на умовах, визначених цією угодою та додатками до неї; - до факторингу приймаються права вимоги оплати грошових коштів за поставку товарів (виконання робіт, надання послуг) на суму розрахункового документа з терміном їх остаточної оплати, вказаним в реєстрі, з лімітом максимальної заборгованості за факторинговим фінансуванням до 650 000,00 грн. (п. 1.3.); - додатковою угодою №8 до вказаної угоди 25.05.2007 було внесено зміни в частині строку дії генеральної угоди та встановлений строк дії до 06.06.2008, крім того, визначено, що зобов'язання сторін, що виникли за цією угодою, діють до моменту їх повного виконання; - крім того, додатковою угодою №9 сторони встановили ліміт максимальної заборгованості за факторинговим фінансуванням, а саме: 2 300 000,00 грн.; - на виконання генеральної угоди клієнтом (третьою особою) було відступлено фактору (позивачу) право вимоги до відповідача (боржник) за договором купівлі-продажу №05/04-07 на умовах товарного кредиту від 02.04.2007; - за умовами вказаного договору купівлі-продажу третя особа зобов'язалася продати відповідачу муку в асортименті, а покупець -прийняти та оплатити продукцію (муку) в кількості і за ціною, погоджених для кожної партії окремо, протягом 90 календарних днів з дати (моменту) підписання сторонами накладної; - факт поставки третьою особою товарів відповідачу підтверджується видатковими накладними: №185 від 08.08.2007 на суму 85000,00грн., №186 від 08.08.2007 на суму 62500,00грн., №187 від 08.08.2007 на суму 62500,00грн., №191 від 10.08.2007 на суму 46250,00грн., №190 від 10.08.2007 на суму 62500,00грн., №189 від 10.08.2007 на суму 62500,00грн., №188 на суму 62500,00грн., №192 від 13.08.2007 на суму 62500,00грн., №193 від 13.08.2007 на суму 62500,00грн., №194 від 13.08.2007 на суму 93775,00грн., №195 від 17.08.2007 на суму 188700,00грн., №218 від 24.10.2007 на суму 125120,00грн. та відповідними довіреностями; - у якості оплати за відступлення клієнтом права вимоги позивач (фактор) сплатив на поточний рахунок клієнта (відповідача) кошти у розмірі 80% від відступленого грошового зобов'язання, що підтверджується: меморіальними ордерами: №СК006002 від 08.08.2007 на суму 168000,00грн., №СК015002 від 10.08.2007 на суму 187000,00грн., №СК013002 від 13.08.2007 на суму 175020,00грн., №СК011002 від 17.08.2007 на суму 150960,00грн., та №СК010003 від 24.10.2011 на суму 100096,00грн. про перерахування авансу по прийнятим рахункам-фактурам по реєстрам №38, 39, 40, 42, 58; - 08.08.2007, 10.08.2007, 13.08.2007, 17.08.2007 та 24.10.2007 на адресу відповідача позивачем були надіслані наступні повідомлення, а саме: ? по ТТН №185 зі строком платежу - 6 листопада 2007 року; ? по ТТН №186 зі строком платежу 6 листопада 2007 року; ? по ТТН №190 зі строком платежу 8 листопада 2007 року; ? по ТТН №189 зі строком платежу 8 листопада 2007 року; ? по ТТН №188 зі строком платежу 8 листопада 2007 року; ? по ТТН №191 зі строком платежу 8 листопада 2007 року; ? по ТТН №194 зі строком платежу 11 листопада 2007 року; ? по ТТН №192 зі строком платежу 11 листопада 2007 року; ? по ТТН №193 зі строком платежу 11 листопада 2007 року; ? по ТТН №195 зі строком платежу 15 листопада 2007 року; ? по ТТН №218 зі строком платежу 22 січня 2008 року, в яких позивач повідомив відповідача про укладення між позивачем та третьою особою договору на факторингове обслуговування №3/440-23-1007 від 06.06.2006, наслідком чого є перехід до позивача права вимоги до відповідача, та просив здійснити розрахунок за отриману продукцію (муку) на відповідний рахунок позивача; - водночас, враховуючи подання відповідачем заяви про застосування строку позовної давності по заявленій позивачем позовній вимозі про стягнення з відповідача заборгованості за вказаними товарно-транспортними накладними, суди попередніх інстанцій прийшли до правомірного висновку про те, що строк позовної давності сплинув, а саме: по ТТН №185 -07.11.2010 року, по ТТН №186 -07.11.2010; по ТТН №190 -09.11.2010, по ТТН №189 -09.11.2010, по ТТН №188 -09.11.2010, по ТТН №191 -09.11.2010, по ТТН №194 -12.11.2010, по ТТН №192 -12.11.2010, по ТТН №193 -12.11.2010, по ТТН №195 -16.11.2010, по ТТН №218 -23.01.2011, що є підставою для відмови у позові у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Доводи касаційної скарги щодо переривання перебігу строку позовної давності на підставі ч. 1 ст. 261 ЦК України, про що на думку скаржника свідчить визнання третьою особою у справі наявності перед позивачем боргу станом на 09.11.2009, не можуть бути прийняті судом касаційної інстанції, оскільки даний позов пред'явлений не до третьої особи (клієнта за генеральною угодою факторингу), а тому, й вчинювані нею дії (визнання наявності заборгованості) не свідчать про переривання перебігу строку позовної давності за наявними вимогами до відповідача.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у судових рішеннях, що оскаржуються. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Отже, рішення господарського суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду у справі відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.11.2011 та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.10.2011 у справі №5002-8/3336-2011 залишити без змін.

Головуючий суддя С.В. Мирошниченко

Судді Т.Л. Барицька

О.О. Хрипун

Попередній документ
28212255
Наступний документ
28212257
Інформація про рішення:
№ рішення: 28212256
№ справи: 5002-8/3336-2011
Дата рішення: 21.03.2012
Дата публікації: 26.12.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: