23 лютого 2012 р. № 5015/243/11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого суддіМалетича М.М.,
суддів:Владимиренко С.В.,
Козир Т.П.
Кот О.В.,
Панової І.Ю.,
розглянувши заявуДочірнього підприємства "Інтеграл-Буд" товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтеграл"
про перегляд Верховним Судом України
постановиВищого господарського суду України від 03.08.2011
у справі№ 5015/243/11
за позовомДочірнього підприємства "Інтеграл-Буд" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтеграл"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Галицька основа"
простягнення 4 120 600,00 грн.,
Рішенням господарського суду Львівської області від 21.03.2011, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.06.2011, у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 03.08.2011 рішення господарського суду Львівської області від 21.03.2011 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.06.2011 у справі №5015/243/11 залишено без змін.
Дочірнє підприємство "Інтеграл-Буд" товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтеграл" (далі -ДП "Інтеграл-Буд") подало заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 03.08.2011 у справі №5015/243/11.
У заяві ДП "Інтеграл-Буд" просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 03.08.2011 у справі №5015/243/11 та направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції. Заяву з посиланнями на постанови Вищого господарського суду України від 30.06.2010 у справі №12/183-20/12, від 23.02.2006 у справі №8/43, від 08.06.2006 у справі №43/259, від 11.05.2006 у справі №31/545, від 17.08.2011 у справі №5/223, від 14.10.2009 у справі №31/331 мотивовано неоднаковим застосуванням судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме статей 846, 875, 883 Цивільного кодексу України.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.
Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
Переглядаючи спір в порядку касаційного провадження у справі №5015/243/11, Вищий господарський суд України, погоджуючись з висновками судів попередніх інстанції про відсутність підстав для стягнення з відповідача штрафу за порушення договірних зобов'язань за договором підряду зазначив, що підрядник (відповідач) не може вважатися таким, що прострочив свої зобов'язання за договором, оскільки таке прострочення виникло з вини позивача внаслідок невиконання зобов'язань за договором підряду щодо передання проектної документації.
Водночас у справі № 12/183-20/12 (постанова Вищого господарського суду України від 30.06.2011) судом касаційної інстанції залишено без змін рішення суду першої та апеляційної інстанцій, якими задоволено позов про стягнення штрафу за неналежне виконання умов договору підряду, та зазначено, що умовами договору підряду сторони обумовили строки завершення будівництва та відповідальність за порушення строків і якості будівництва; судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач порушив умови договору підряду, що призвело до загального "протермінування" строку завершення, в зв'язку з чим підрядник зобов'язаний сплатити замовнику штраф.
У справі № 8/43 (постанова Вищого господарського суду України від 23.02.2006) суд касаційної інстанції зазначив, що судом першої інстанції обґрунтовано задоволено позовні вимоги про стягнення матеріальних збитків, оскільки допущення відповідачем як генпідрядником недоліків при будівництві об'єкта за укладеним контрактом встановлені в порядку статті 35 ГПК України.
У справі №9/170-46/68 (постанова Вищого господарського суду України від 06.08.2006) Вищий господарський суд України зазначив, що умовами договору сторони обумовили термін здачі об'єкта в цілому; внаслідок невиконання підрядником своїх зобов'язань належним чином і у встановлений договором строк замовник відмовився від договору, а тому нарахування підрядникові неустойки за період прострочення закінчення робіт здійснено замовником правомірно.
В постанові від 11.05.2006 у справі №31/545 Вищий господарський суд України зазначив, що позивач належним чином виконував покладені на нього умовами договору зобов'язання, однак відповідач в порушення умов договору не закінчив узгоджений обсяг підрядних робіт; за невиконані належним чином підрядні роботи відповідач повинен повернути позивачу частину коштів від сплаченого авансу, що є прямими збитками позивача.
У справі №31/331 (постанова Вищого господарського суду України від 14.10.2009) суд касаційної інстанції погодився з висновками апеляційного суду, який зазначив, що між сторонами було укладено договір підряду, відповідно до якого відповідач зобов'язався виконати роботи з виготовлення типового проекту вантажного митного комплексу; умовами договору встановлено відповідальність сторін за неналежне виконання умов договору; у зв'язку з простроченням термінів виконання зобов'язань за договором підряду вимоги позивача про стягнення з відповідача пені є обґрунтованими.
У справі № 5/223 (постанова Вищого господарського суду України від 17.08.2011), Вищий господарський суд України погодився з висновками апеляційного суду, яким встановлено, що відповідачем порушено термін завершення виконання робіт з будівництва об'єкту; вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу за порушення термінів виконання робіт відповідають вимога закону та умовам договору.
Проаналізувавши зміст постанови, про перегляд якої подано заяву, та наведених постанов, колегія суддів встановила, що судові рішення в цих справах прийнято судом касаційної інстанції і, відповідно, застосовано норми матеріального права в залежності від встановлених судами фактичних обставин справ з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про відсутність передбачених законом підстав для допуску до провадження Верховного Суду України справи №5015/243/11.
Керуючись статтями 86, 11116, 11121 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Відмовити Дочірньому підприємству "Інтеграл-Буд" товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтеграл" у допуску справи № 5015/243/11 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддяМ.Малетич
Судді:С.Владимиренко Т.Козир О.Кот І.Панова
KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)