"20" березня 2012 р. Справа № Б24/246-10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -Панової І.Ю.,
суддів -Білошкап О.В.,
Хандуріна М.І.,
за участю представників сторін:
ПАТ "Банк Форум" -Куліша О.О.,
ДП "Інвест-Плюс" ТОВ "Алано Плюс ЛТД" -Кокосадзе Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2011р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.08.2011р. по справі № Б24/246-10 про банкрутство Дочірнього підприємства "Інвест-Плюс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Алано Плюс ЛТД", -
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2011 р. відмовлено у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" на дії ліквідатора ДП "Інвест-Плюс" ТОВ "Алано Плюс ЛТД" Мягкої Л.О.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.08.2011р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2011р. залишено без змін.
Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2011р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.08.2011р. скасувати та прийняти нове рішення про виключення Товариства з обмеженою відповідальністю "Таїм" зі складу кредиторів, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.03.2012р. розгляд справи відкладено на 20.03.2012р. у зв'язку з ненадходженням до суду касаційної інстанції матеріалів по справі щодо грошових вимог ТОВ "Таїм".
Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 06.08.2010 р. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області порушено провадження по справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Інвест-Плюс" ТОВ "Алано Плюс ЛТД" в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2010 р. боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком до 19.08.2011 р., ліквідатором банкрута призначено Мягку Л. О.
27.08.2010р. в газеті "Голос України" № 158 (4908) опубліковано оголошення про визнання ДП "Інвест-Плюс" ТОВ "Алано Плюс ЛТД" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Кредитори на підставі п.3 ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заявили свої претензії до боржника, який ліквідується. Ліквідатор розглянув подані претензії, визнав їх та включив до реєстру вимог кредиторів, в тому числі і вимоги ТОВ "Таїм" в розмірі 149756762,69 грн.
Нерухоме майно боржника перебуває в іпотеці у АКБ "Форум" згідно договору іпотеки від 08.07.2008р., реєстровий номер 3100.
22.03.2011р. ПАТ "Банк Форум" звернулось до суду першої інстанції зі скаргою на дії ліквідатора банкрута Мягкої Л.О., в якій просило розглянути питання про правомірність включення до реєстру вимог кредиторів ДП "Інвест-Плюс" ТОВ "Алано Плюс ЛТД" вимоги ТОВ "Таїм" і в разі не підтвердження існування реальної заборгованості, прийняти ухвалу про виключення вимог ТОВ "Таїм" з реєстру вимог кредиторів.
Відмовляючи ПАТ "Банк Форум" в задоволенні скарги на дії ліквідатора ДП "Інвест-Плюс" ТОВ "Алано Плюс ЛТД" Мягкої Л.О. суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що скаржником не надано доказів в підтвердження своїх вимог.
Згідно ч.2 ст. 4-1 ГПК України провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим Кодексом, з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до ч.1 ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутство" якщо вартості майна боржника -юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності в нього ліцензії.
Згідно ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) -фізична особа, яка має ліцензію, видану в установленому законодавством порядку, та діє на підставі ухвали господарського суду.
Відповідно до ч.6 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з врахуванням інтересів боржника та його кредиторів.
Повноваження ліквідатора регулюються положеннями ст.25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.
Отже всі дії щодо виявлення кредиторів боржника -банкрута та включення до реєстру їх вимог здійснюються ліквідатором.
Кредитори можуть оскаржити результати розгляду їхніх вимог ліквідатором до господарського суду до затвердження ліквідаційного балансу.
Відповідно п.4 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута, особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбаченому законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.09.2010р. ТОВ "Таїм" звернулось до суду першої інстанції з заявою про визнання його грошових вимог до ДП "Інвест-Плюс" ТОВ "Алано Плюс ЛТД" в розмірі 149756762,69 грн. та включення їх до реєстру вимог кредиторів.
Оскільки кредитор ТОВ "Таїм" звернувся у встановлений п.3 ст.51 Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" строк з дня публікації оголошення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, ліквідатор ДП "Інвест-Плюс" ТОВ "Алано Плюс ЛТД" розглянув подану заяву, визнав вимоги та включив їх до реєстру вимог кредиторів.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, вимоги ТОВ "Таїм" до боржника в розмірі 149756762,69 грн. виникли на підставі договору поруки №02/2010-3 від 15.02.2010р., укладеному між ТОВ "Таїм" та Дочірнім підприємством "Інвест-Плюс" ТОВ "Алано плюс ЛТД"; договору відступлення права вимоги № 11/02/10 від 11.02.2010 р., укладеному між ТОВ "Тайм" та ТОВ НТЦ "Ареопаг", договору відступлення права вимоги № В15-02/10 від 15.02.2010 р., який укладений між ТОВ НТЦ "Ареопаг" і ТОВ "Таїм" та договору поставки № 01/11-07 від 01.11.2007 р., який укладений між ТОВ "Тайм" та ТОВ "Метпром".
Звертаючись зі скаргою на дії ліквідатора, заявник послався на неправомірність включення до реєстру вимог кредиторів Дочірнього підприємства "Інвест-Плюс" ТОВ "Алано Плюс ЛТД" вимог ТОВ "Таїм" в розмірі 149756762,69 грн. у зв'язку з відсутністю реальної заборгованості товариства перед боржником.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, вказані договори, на підставі яких виникла заборгованість боржника перед кредитором ТОВ "Таїм", не були визнані недійсними в судовому порядку, тому посилання скаржника щодо сумнівності згаданих договорів є безпідставними.
Таким чином, в даному випадку дії ліквідатора щодо розгляду поданих до нього претензій в порядку ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", визнання та включення заявлених вимог ТОВ "Таїм" до реєстру вимог кредиторів вчинені в межах наданих йому законом повноважень і у суду не було підстав для визнання таких дій незаконними.
Відповідно до статті 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням вищезазначеного, виходячи із меж перегляду справи касаційною інстанцією, встановлених ст. 111-7 ГПК України, відповідно до яких правова оцінка обставин та достовірності доказів є виключно прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про недоведеність тих обставин, на які посилається заявник скарги, оскільки в діях ліквідатора ДП "Інвест-Плюс" ТОВ "Алано Плюс ЛТД" Мягкої Л.О. відсутні порушення при виконанні нею своїх обов'язків.
Таким чином, ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2011р. та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.08.2011р. прийняті у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства і підстав для їх скасування немає.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів, які викладені в оскаржуваних рішеннях.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2011р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.08.2011р. по справі № Б24/246-10 залишити без змін.
Головуючий: Панова І.Ю.
Судді:Білошкап О.В.
Хандурін М.І.