"21" березня 2012 р. Справа № 5015/4265/11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоКозир Т.П.
суддівГубенко Н.М Іванової Л.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька фармацевтична компанія"
на рішення від та на постанову від господарського суду Львівської області 21.09.2011 Львівського апеляційного господарського суду 20.12.2011
у справі№ 5015/4265/11
господарського судуЛьвівської області
за позовомПублічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Галицька фармацевтична компанія"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна аптечна база "Данфарм"
простягнення 3 747 945,00 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом його реалізації на прилюдних торгах
у судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача Грищенко О.М.;
- відповідача - третя особаКуксов В.Г.; Терещук Р.О.; повідомлений, але не з'явився;
26.07.2011 Публічне акціонерне товариство "Укргазпромбанк" звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька фармацевтична компанія" про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом його реалізації на прилюдних торгах.
Рішенням господарського суду Львівської області від 21.09.2011 у справі № 5015/4265/11 (суддя Запотічняк О. Д.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.12.2011 (колегія суддів у складі: Краєвська М.В. -головуючий суддя, судді Галушко Н.А., Орищин Г.В.), звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом його реалізації на прилюдних торгах за початковою ціною для його реалізації, визначеної суб'єктом оціночної діяльності -суб'єктом господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та Закону України "Про виконавче провадження", а саме на нерухоме майно, що належить відповідачу -Товариству з обмеженою відповідальністю "Галицька фармацевтична компанія": - будівлі загальною площею 337,1 кв. м.: гараж, літ. "Ж-1" площею 140, 9 кв. м.; навіс-склад, літ. "З-Г" площею 196,2 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Рудненська, 12; - адміністративно-складські будівлі під літ. "Д-3" площею 1327,4 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Рудненська, 12 на користь Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк".
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 21.09.2011 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.12.2011 у справі № 5015/4265/11, та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Публічне акціонерне товариство "Укргазпромбанк" надало відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька фармацевтична компанія" залишити без задоволення, рішення господарського суду Львівської області від 21.09.2011 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.12.2011 у справі № 5015/4265/11 залишити без змін.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька фармацевтична компанія" підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності підстав для звернення стягнення на визначене Публічним акціонерним товариством "Укргазпромбанк" майно на підставі договору іпотеки від 14.05.2010.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст.ст. 526, 525 ЦК України).
Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи ( ч.1 ст. 575 ЦК України).
Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею ст. 33 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:
загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;
опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;
заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;
спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;
пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;
початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Приймаючи рішення у справі та дійшовши висновку про обґрунтованість позовних вимог банку, місцевий господарський суд зазначені вимоги законів не врахував та в резолютивній частині рішення суду відповідно до ст. 39 Закону України "Про іпотеку" не зазначив початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
В свою чергу, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, не виправив допущені місцевим господарським судом порушення.
Відповідно до частини першої ст. 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права виправити помилки, допущені господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 21.09.2011 та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 20.12.2011 у справі № 5015/4265/11 підлягають скасуванню, а справа -передачі на новий розгляд до господарського суду Львівської області.
Керуючись статтями 1117, 1119 -11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька фармацевтична компанія" задовольнити частково.
Скасувати рішення господарського суду Львівської області від 21.09.2011 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.12.2011 у справі № 5015/4265/11.
Справу № 5015/4265/11 направити на новий розгляд до господарського суду Львівської області.
Головуючий суддя Т.П. КОЗИР
Судді Н.М. ГУБЕНКО
Л.Б. ІВАНОВА