24 лютого 2012 р. № 13/549
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Козир Т.О.,
суддів:Владимиренко С.В.,
Кота О.В.,
Малетича М.М.,
Панової І.Ю.,
розглянувши заяву публічного акціонерного товариства "Кримський содовий завод"
про перегляд Верховним Судом України
постановиВищого господарського суду України від 13.12.2011
у справі№ 13/549
за позовомпублічного акціонерного товариства "Кримський содовий завод"
до 1.Публічного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", 2.Державного підприємства "Придніпровська залізниця",
простягнення 362 336,65 грн. збитків та зобов'язання відповідача-1 прийняти вагон з приймально-здавальних колій позивача,
Рішенням господарського суду міста Києва від 12.04.2011 в позові відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2011 рішення змінено шляхом стягнення з позивача на користь відповідача-1 14 898 грн. витрат за проведення експертизи в порядку розподілу судових витрат.
Постановою Вищого господарського суду України від 13.12.2011 постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2011 залишено без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Кримський содовий завод" -без задоволення.
Публічне акціонерне товариство "Кримський содовий завод" звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 13.12.2011, в якій просить зазначену постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального та процесуального права у подібних правовідносинах, внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення.
Як на доказ неоднакового застосування норм матеріального права, заявник посилається на постанови Вищого господарського суду України від 31.10.2006 у справі №1/162 та від 05.04.2006 у справі №17/290.
Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.
Постановою Вищого господарського суду України від 13.12.2011 у справі №13/549, на яку подана заява про перегляд, суд касаційної інстанції, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, погодився з висновком суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог щодо стягнення збитків та зобов'язання відповідача -1 прийняти вагон з приймально -здавальних колій позивача, оскільки вина відповідачів у поданні позивачу під вивантаження технічно несправного вагону не доведена. Крім того, всі взаємовідносини при пошкодженні позивачем рухомого парку відповідача -2 та відшкодування шкоди (збитків) вирішуються ними без участі відповідача -1, а тому посилання на простій напіввагону з вини відповідача -1 не підтверджується фактичними обставинами справи та наявними у справі доказами.
Приймаючи постанову Вищого господарського суду України від 31.10.2006 у справі №1/162, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, погодився з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог щодо стягнення плати за користування порожніми вагонами, оскільки в Правилах користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113 (далі -Правила), не зазначається про стягнення з вантажовласника плати за користування порожніми вагонами, які не належать залізниці, а відповідних змін чи доповнень до Статуту залізниць України у встановленому порядку не вносилося. Крім того, власники порожніх вагонів, до яких відноситься другий відповідач, не є вантажовласниками в розумінні пункту 2 Правил, а тому і не можуть виступати суб'єктами справляння плати за користування вагонами на користь залізниці, чим спростовуються твердження позивача про зворотнє.
Приймаючи постанову Вищого господарського суду України від 05.04.2006 у справі №17/290, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, погодився з висновком суду першої інстанції про задоволення позову щодо стягнення коштів, безпідставно списаних з рахунку ТехПД позивача, оскільки відповідно до Статуту залізниць України та Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерству транспорту України від 21.11.2000 №644, належні платежі за перевезення вантажів і надання додаткових послуг вносяться залізниці, тобто, надаються залізниці узгодженим порядком, а не списуються нею без згоди платника. У зв'язку з відсутністю доказів погодження платником суми податку на додану вартість, ця сума списана залізницею безпідставно.
Таким чином, судове рішення, про перегляд якого подано заяву, і судові рішення Вищого господарського суду України, на які здійснюються посилання, свідчать про відмінність встановлених судом фактичних обставин, покладених в основу постанов суду касаційної інстанції, в залежності від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних висновків.
При цьому, не можуть бути прийняті до уваги посилання заявника на порушення норм процесуального права, оскільки неоднакове застосування норм процесуального права не може бути підставою для подання заяви про перегляд Верховним Судом України рішень господарських судів.
З огляду на викладене, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтями 86, 11114-11121 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Відмовити публічному акціонерному товариству "Кримський содовий завод" у допуску справи №13/549 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддя Т.П. Козир
Судді С.В. Владимиренко
О.В. Кот
М.М. Малетич
І.Ю. Панова
KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)