06 березня 2012 р. № 2/103
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів:Козир Т.П. Владимиренко С.В., Заріцької А.О., Малетича М.М., Панової І.Ю.,
розглянувши заявуОСОБА_6
про перегляд Верховним Судом України
постанови у справі за позовом до треті особи: про Вищого господарського суду України від 29.06.2011 № 2/103 ОСОБА_6 товариства з обмеженою відповідальністю "Юнона" 1.Державний реєстратор виконавчого комітету Ужгородської міської ради, 2.ОСОБА_7, 3.ОСОБА_10 визнання недійсними рішень загальних зборів учасників, оформлених протоколами за №3 від 27.10.2004, за №3 від 22.06.2007, та про поновлення ОСОБА_6. у складі засновників, проведення змін майнових часток засновників товариства, визнання недійсними змін та скасування державної реєстрації змін,
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 28.12.2010 задоволено позов ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю "Юнона" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ „Юнона", оформленого протоколом №3 від 27.10.2004, та рішення загальних зборів учасників ТОВ „Юнона", оформленого протоколом № 3 від 22.06.2007. Поновлено ОСОБА_6. у складі засновників ТОВ „Юнона" у відповідності до часток вказаних у статуті товариства в редакції від 22.05.2003, відповідно змінено майнові частки засновників ТОВ „Юнона" у відповідності до часток згідно зі статутом в редакції від 22.05.2003. Одночасно визнано недійсними зміни, внесені до статуту товариства 26.12.2004, 05.07.2007 та скасовано державну реєстрацію цих змін.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.03.2011 рішення господарського суду Закарпатської області від 28.12.2010 скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 29.06.2011 касаційну скаргу ОСОБА_6 залишено без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.03.2011 - без змін.
ОСОБА_6 подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 29.06.2011.
Заявник просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 29.06.2011 та направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Заяву з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 30.11.2010 у справі №63/191-10 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме статей 147, 148 Цивільного кодексу України.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.
Відповідно до статті 11116 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
Як вбачається зі змісту постанови від 29.06.2011 у справі №2/103, про перегляд якої подано заяву, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову щодо визнання недійсними рішень загальних зборів учасників та поновлення позивача у складі засновників, оскільки позивачем не доведено, яким чином оскаржуване рішення від 27.10.2004 порушує його права та охоронювані законом інтереси, оскільки волевиявлення позивача на вихід з числа учасників товариства підтверджується нотаріально завіреною заявою про вихід з числа учасників, що відповідає вимогам статті 53 Закону України "Про господарські товариства" та статуту товариства. Позивачем також не доведено, яким чином оскаржуване рішення від 22.06.2007 порушує його права та охоронювані законом інтереси, оскільки на час його прийняття позивач втратив статус учасника товариства та оскаржуване рішення стосується задоволення заяви про вихід іншого учасника товариства, тобто прав та охоронюваних законом інтересів іншого учасника, повноважень на звернення з даним позовом від якого позивачем надано не було.
Приймаючи постанову від 30.11.2010 у справі №63/191-10, на яку посилається заявник, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову щодо визнання недійсними рішень загальних зборів, оскільки треті особи на час проведення спірних загальних зборів брали участь у їх роботі, сукупно володіючи на праві власності частками у статутному капіталі ВКФ ТОВ "УкрІнвестСтрой" (відповідач) у розмірі 66 відсотків статутного капіталу товариства. Таким чином, на спірних загальних зборах був наявний кворум, якого вимагають приписи частини першої статті 60 Закону України "Про господарські товариства". Крім того, позивач, володіючи часткою у розмірі 34 відсотки статутного капіталу відповідача, своїм голосуванням не міг ніяким чином вплинути на прийняття рішення на загальних зборах ВКФ ТОВ "УкрІнвестСтрой", які відбулися 18.03.2010, а тому участь чи неучасть ОСОБА_9 (позивача) у вказаних загальних зборах безвідносно до персонального повідомлення ОСОБА_9 про їх проведення не має жодного юридичного значення для визначення законності та чинності рішень загальних зборів учасників ВКФ ТОВ "УкрІнвестСтрой".
Таким чином, постанова, про перегляд якої подано заяву, і постанова Вищого господарського суду України, на які здійснюється посилання заявником, свідчать про відмінність встановлених судом фактичних обставин, покладених в основу названих постанов суду касаційної інстанції, в залежності від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних висновків.
З огляду на викладене, заявником не доведено наявності неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права з ухваленням різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а відтак відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 11116-11121 ГПК України, Вищий господарський суд України
Відмовити ОСОБА_6 у допуску справи № 2/103 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддяТ. Козир
Судді: С.В. Владимиренко
А.О. Заріцька
М. Малетич
І.Ю. Панова
KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)