"26" березня 2012 р. Справа № 21/203-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді Прокопанич Г.К.
суддів Акулової Н.В.
Попікової О.В.,
розглянувши заяву Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про винесення додаткової постанови
у справі № 21/203-09
за позовом Закритого акціонерного товариства "Авіакомпанія "АЕРОСВІТ", Київська обл., с. Гора
до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, Київська обл., м. Бориспіль
за участю Прокурора з питань нагляду за додержанням і застосуванням законів на транспорті Київської області
про визнання угод недійсними в частині та спонукання до вчинення певних дій
Встановив:
Постановою Вищого господарського суду України від 25.05.2011 року рішення господарського суду Київської області від 17.11.2010 року у справі № 21/203-09 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2011 року у справі № 21/203-09 скасовано в частині розгляду спору по суті, а саме, в частині задоволення позовних вимог:
- про визнання недійсними пунктів 1.1, 1.2 додатку №1 до угоди про надання послуг з аеронавігаційного обслуговування №12/2-09 (12-054/2) від 08.01.2009р., укладеної між закритим акціонерним товариством авіакомпанія "АЕРОСВІТ" та державним підприємством обслуговування повітряного руху України;
- стягнення з державного підприємства обслуговування повітряного руху України на користь закритого акціонерного товариства авіакомпанія "АЕРОСВІТ" - 12 725 688,42 грн. за угодою про надання послуг з аеронавігаційного обслуговування №12/2-09 (12-054/2) від 08.01.2009р., укладеною між закритим акціонерним товариством авіакомпанія "АЕРОСВІТ" та державним підприємством обслуговування повітряного руху України; 7 559 694,00 грн. за угодою про аеронавігаційне обслуговування №12/2-08/12-049 від 02.01.2008р.; 25 542,50 грн. державного мита та 235,61 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
- та в частині відмови у задоволенні позовних вимог.
В іншій частині, а саме, у частині припинення провадження у справі рішення господарського суду Київської області від 17.11.2010 року у справі № 21/203-09 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2011 року у справі № 21/203-09 залишено без змін. Справу передано на новий розгляд до господарського суду Київської області в іншому складі суду.
Від представника державного підприємства обслуговування повітряного руху України надійшла заява про винесення додаткової постанови, про стягнення судових витрат за подання апеляційної та касаційної скарг в сумі 12 750 грн. та 12 750 грн. на закрите акціонерне товариство "Авіакомпанія "АЕРОСВІТ", посилаючись на статтю 88 Господарського процесуального кодексу України та пункт 6.4 Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 04.03.1998 року № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України".
Згідно статті 88 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до пункту 6.4 Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 04.03.1998 року № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судових витрат зі справи, у тому числі і сум державного мита за подання заяви про перегляд рішення в апеляційному або у касаційному порядку або перегляд його за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Пунктом 11 частини 2 статті 111-11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за наслідками розгляду касаційної скарги суд приймає постанову, у якій має бути зазначено новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.
Стаття 111-11 Господарського процесуального кодексу України визначає обов'язкові елементи постанови суду касаційної інстанції та визначає новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення, тобто розгляду спору по суті, якщо ж справа скерована на новий розгляд для розгляду спору по суті судові витрати підлягають розподілу тим судом, який вирішив спір по суті, тобто, місцевим господарським судом.
Враховуючи, що передача справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору зі справи, питання про розподіл судових витрат вирішується за результатами нового розгляду справи, відповідно до вимог чинного законодавства.
Рішенням господарського суду Київської області від 23.06.2011 року остаточно вирішено спір з даної справи, крім того, у ньому зазначено, що судові витрати, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають віднесенню на позивача, що також узгоджується з вищенаведеним.
За таких обставин заява державного підприємства обслуговування повітряного руху України про винесення додаткової постанови є необґрунтованою, з огляду на що підстав для задоволення вказаної заяви з мотивів, викладених у ній, колегія суддів касаційної інстанції не вбачає.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 86, 88 ГПК України, Вищий господарський суд України
Відмовити державному підприємству обслуговування повітряного руху України у задоволенні заяви про винесення додаткової постанови у справі № 21/203-09.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич
Судді: Н.В. Акулова
О.В. Попікова