05 березня 2012 р. № 7/221-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого суддіМалетича М.М.,
суддів:Владимиренко С.В.,
Заріцької А.О.,
Козир Т.П.
Панової І.Ю.,
розглянувши заявуТовариства з обмеженою відповідальністю Комерційно-виробнича фірма "Резерв"
про перегляд Верховним Судом України
постановиВищого господарського суду України від 03.08.2011
у справі№ 7/221-09
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма "Дніпронафта"
до1) Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційно-виробнича фірма "Резерв",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2:Комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий альянс "Манхеттен",
провизнання недійсним рішення та свідоцтва про право власності на нерухоме майно,
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2010 позов задоволено частково: визнано недійсними рішення виконкому Дніпропетровської міськради від 19.01.2006 № 202 про оформлення права власності Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційно-виробнича фірма "Резерв" (далі - TOB "КВФ "Резерв") на об'єкт нерухомого майна та свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане виконкомом Дніпропетровської міськради TOB "КВФ "Резерв"; в іншій частині позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.05.2010 вказане рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Постановою Вищого господарського суду України від 03.08.2011 у справі №7/221-09 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.05.2010 скасовано, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2010 у справі № 7/221-09 залишено в силі.
Товариство з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма "Дніпронафта" (далі -ТОВ "Дніпронафта") подало заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 03.08.2011 у справі №7/221-09.
У заяві ТОВ "Дніпронафта" просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 03.08.2011 у справі №7/221-09 та направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції. Заяву з посиланнями на постанови Вищого господарського суду України від 07.12.2006 у справі №44/189, від 12.11.2008 у справі №18/309 мотивовано неоднаковим застосуванням судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.
Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
Переглядаючи спір в порядку касаційного провадження у справі №7/221-09, Вищий господарський суд України, погоджуючись з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог виходив з того, що місцевим господарським судом обґрунтовано задоволено позовні вимоги в частині визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради про оформлення права власності TOB "КВФ "Резерв" на об'єкт нерухомого майна, оскільки дане рішення відповідача-1 не відповідає вимогам законодавства України та порушує права позивача як співвласника нерухомого майна; відмовляючи в іншій частині позовних вимог, суд правомірно виходив з того що, рішення міської ради є недійсним з моменту прийняття, а тому не потребує скасування.
Водночас у справі № 18/309 (постанова Вищого господарського суду України від 13.11.2008) судом касаційної інстанції залишено без змін рішення суду апеляційної інстанції, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог про скасування рішення Кіровоградського міськвиконкому та визнання за позивачем права власності на спірний гуртожиток. Вищий господарський суд України зазначив про правильність висновків апеляційної інстанції стосовно того, що позивачем не надано доказів, які підтверджують будівництво гуртожитку за власні кошти; виконавчий комітет міської ради не може бути відповідачем у справі за позовом, предметом якого є визнання права власності на нерухоме майно, оскільки спірне майно передане у комунальну власність, об'єктами якої розпоряджається відповідна міська рада; відповідачу повноваження з розпорядження об'єктами комунальної власності не передавались.
Проаналізувавши зміст постанови, про перегляд якої подано заяву, та наведених постанов, колегія суддів встановила, що судові рішення в цих справах прийнято судом касаційної інстанції і, відповідно, застосовано норми матеріального права в залежності від встановлених судами фактичних обставин справ з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції.
Аналізуючи зміст постанови Вищого господарського суду України від 07.12.2006 у справі №44/189, на яку посилається заявник, колегія суддів дійшла висновку, що зазначена постанова не може бути визнана підставою для подання заяви в порядку пункту першого статті 11116 Господарського процесуального кодексу України з огляду на відмінність предмету і підстав позову в цій справі у порівнянні з постановою Вищого господарського суду України від 03.08.2011 у справі №7/221-09.
Так, у справі №7/221-09, про перегляд постанови у якій подано заяву, предметом позову є визнання недійсним рішення та свідоцтва про право власності на нерухоме майно, натомість, у справі №44/189, на яку посилається заявник як на доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, предметом позову є стягнення боргу за наданні охоронні послуги.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про відсутність передбачених законом підстав для допуску до провадження Верховного Суду України справи №7/221-09.
Керуючись статтями 86, 11116, 11121 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю комерційно-виробнича фірма "Резерв" у допуску справи № 7/221-09 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддяМ.Малетич
Судді:С. Владимиренко А.Заріцька Т.Козир І.Панова
KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)