"21" березня 2012 р. Справа № 5024/1803/2011
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Черкащенка М.М. - головуючий,
Жукової Л.В.,
Нєсвєтової Н.М.,
розглянувши касаційну скаргуфізичної особи-підприємця ОСОБА_4
на рішеннягосподарського суду Херсонської області від 11.10.2011 р.
та постановуОдеського апеляційного господарського суду від 13.12.2011 р.
у справі № 5024/1803/2011 господарського суду Херсонської області
за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_5
допублічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго"
проспонукання до виконання умов договору
в судовому засіданні взяли участь представники від:
позивача: ОСОБА_6(дов. від 07.09.2011 року);
відповідача: Соловйова М.С. (дов. від 03.01.2012 року),
У вересні 2011 року фізична особа -підприємець ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" про спонукання відповідача до виконання зобов'язань за договором постачання електричної енергії № 1745, шляхом заборони на здійснення припинення постачання електроенергії на підставі повідомлення № 1745/1 від 08.09.2011р. та акту про порушення Правил користування електричною енергією від 27.07.2011р. за № 128982.
11.10.2011 року позивач подав до господарського суду Одеської області заяву, в якій просив визнати недійсним рішення комісії по розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією, оформленого протоколом № 8 від 02.08.2011 року.
У відзиві на позовну заяву відповідач просив припинити провадження у справі з огляду на те, що на момент розгляду справи у суді предмет спору між сторонами відсутній, оскільки 27.07.2011р. на об'єкт відповідача - АЗС по АДРЕСА_1, не припинялося постачання електричної енергії на підставі повідомлення № 1745/1 від 08.09.2011р., крім того позивач безперешкодно користується послугами з електропостачання. Тобто, відповідач не порушував ніяким чином своїх договірних зобов'язань щодо постачання електроенергії на вказаний вище об'єкт.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 11.10.2011 року (суддя -Ємленінова З.І.) в позові відмовлено повністю з мотивів недоведеності позовних вимог. Судове рішення мотивовано тим, що позивачем не надано належних доказів в розумінні ст.ст. 32, 34 ГПК України, якими б підтверджувалися викладені в позові обставини щодо неправомірності дій відповідача та порушення ним обов'язків узгоджених сторонами договором № 1745. Більш того, станом на день розгляду справи постачання електричної енергії на підставі повідомлення про припинення від 08.09.2011 року та акту про порушення Правил користування електричною енергією від 27.07.2011року № 128982 позивачем не припинено, тому посилання позивача на невиконання відповідачем обов'язків за договором спростовується матеріалами справи.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.12.2011 року (головуючий суддя: Бєляновський В.В., судді: Мирошниченко М.А., Шевченко В.В.) рішення господарського суду Херсонської області від 11.10.2011 року у справі №5024/1803/2011 залишено без змін, а апеляційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 - без задоволення.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 11.10.2011 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.12.2011 року у справі №5024/1803/2011 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та спонукати відповідача до виконання зобов'язань за договором постачання електричної енергії №1745, шляхом заборони на здійснення припинення постачання електроенергії на підставі повідомлення №1745/1 від 08.09.2011 року та акту про порушення правил користування електричною енергією від 27.07.2011 року №128982, а також визнати недійсним рішення засідання комісії по розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією, оформленого протоколом №8 від 02.08.2011 року.
В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що господарськими судами попередніх інстанцій належним чином не досліджені всі обставини справи, крім того неправильно застосовані норми чинного законодавства.
Відповідач надіслав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржені судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч.1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Господарськими судами встановлено, що 30.07.2009 року між ВАТ "ЕК "Херсонобленерго" (постачальник), правонаступником якого згідно з статутом є ПАТ "ЕК "Херсонобленерго", та підприємцем ОСОБА_4 (споживач) було укладено додаткову угоду № 1, згідно з якою сторони дійшли згоди щодо приведення діючого договору про постачання електричної енергії № 1745 від 30.10.2003р. у відповідність до діючих правил користування електричною енергією.
За умовами п. 1 договору, в редакції від 30.07.2009 року, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 11кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Згідно з п. 2.1 цього ж договору під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку.
Відповідно до п.5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених наказом НКРЕ №28 від 31.07.1996р. та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996р. №417/144, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
Підставою звернення позивача до суду з даним позовом стало повідомлення відповідача №1745/1 від 08.09.2011 року про відключення підприємства від електромережі з 09.00 год. 27.09.2011 року, згідно з яким у разі несплати виставленого відповідачем рахунку на суму 24214,68 грн. на підставі акту про порушення ПКЕЕ № 128982 від 27.07.2011 року, буде припинена повністю електроенергія з 27.09.2011 року без додаткового попередження.
Вказане повідомлення було отримано ОСОБА_4 08.09.2011 року, що підтверджується його підписом на повідомленні.
Відповідно до пункту 7.1 ПКЕЕ електрична енергія постачається споживачу безперервно, крім випадків, передбачених договором та нормативно-правовими актами, у тому числі цими Правилами.
Пунктом 7.5 ПКЕЕ (в редакції станом на час відключення позивача від електропостачання) передбачено, що постачальник електричної енергії (електропередавальна організація або основний споживач за погодженням постачальника електричної енергії) зобов'язаний, попередивши споживача не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії (передачу або спільне використання технологічних електричних мереж), у тому числі на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади, у разі, зокрема, несплати за недовраховану електричну енергію, визначену відповідно до складеного в установленому порядку акта про порушення.
Господарськими судами встановлено, що актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, який є додатком №6 до договору №1745 (в редакції від 30.07.2009року), на позивача покладається відповідальність за технічний стан відгалуження від ПЛ-10кВф-641 проводом ЗАС-35 довжиною 55м. РКТП - № 874, КТП-874. Електроустановки до 1000В. Електролічильник.
Крім того, сторонами у справі підписано акт про опломбування № 058465 від 22.03.2010 року, згідно з яким на обладнанні споживача при винесенні електролічильника в ЗКУЕ було встановлено пломби, в тому числі на дверях КТП № 874 встановлено 4 пломби, а саме: № ВАТ 20351158 ХОЕ; № ВАТ 26200920 ХОЕ; № ВАТ 26081383 ХОЕ; № ВАТ 26197755 ХОЕ.
Згідно з п. 3.3 ПКЕЕ відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
Отже, саме на позивача, як споживача електричної енергії, покладена відповідальність за цілісність встановлених пломб, зазначених в акті про пломбування від 22.03.2010 року.
Пунктом 3.16 ПКЕЕ передбачено, що розрахунковий засіб обліку електричної енергії має бути опломбований на кріпленні кожуха лічильника пломбою з тавром Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, а на затискній кришці -пломбою електропередавальної організації. Частиною 2 зазначеного пункту Правил передбачено, що пломби з тавром електропередавальної організації мають бути встановлені також на пристроях, що закривають первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, приводи і кнопки управління комукаційних апаратів та кришки автоматів, встановлених у цих колах, двері комірок трансформаторів напруги, кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, лінії зв'язку автоматичних систем обліку та всі інші пристрої і місця, що унеможливлює доступ до струмоведучих частин схеми обліку.
Встановлені пломби на електроустановках позивача, які зазначені в акті про опломбування від 22.03.2010 року, необхідні саме для закриття доступу до струмоведучих частин схеми обліку.
Таким чином, відсутність зазначених вище 4-х пломб на дверях КТП-874 свідчить саме про відкритий доступ до струмоведучих частин до приладу обліку електроенергії, що дає безперешкодний доступ позивача до дооблікових ланцюгів електроустановок останнього, що в свою чергу дає можливість збільшувати електронавантаження та, відповідно, і споживати електроенергію без врахування її електролічильником.
Відповідно до положень п.8.1.16 ПКЕЕ постачальник електроенергії за регульованим тарифом має право складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електроенергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці.
27.07.2011 року представниками відповідача на об'єкті позивача (АЗС), розташованому за адресою: м. Генічеськ, вул. Леніна, 204А, проведено перевірку, за результатами якої складено акт № 128982 про порушення відповідачем п. 6.40 Правил користування електричною енергією, а саме: самовільне зняття пломби з РУ-04кВ РКТП № 874 та з двері камери силового трансформатора РКТП № 874, з метою крадіжки електроенергії. Енергія споживалася, не враховувалася та не оплачувалася. Відкритий доступ до дооблікових мереж до приладу обліку. Перевірка проведена в присутності позивача, який підписав акт та надав свої зауваження: "З актом порушення ознайомлений, але з формулюванням повністю не згоден. Мною (ОСОБА_7, 26.07.2011 року було написано листа в Генічеський РЕМ з заявою про опломбування ТП новими пломбами, так як старі прийшли у непридатність, а саме -поржавіли пломбувальні тросики. Тому й відбулася втрата двох пломб. Неопломбованими виявилися не двері в трансформаторну, а вентиляційний отвір. Друга пломба -це вхідні двері 0,4кВ.".
Факт надходження 26.07.2011 року на адресу Генічеського РЕМ заяви позивача щодо направлення інспектора відповідача для здійснення переопломбування КТП-874 в зв'язку з пошкодженням пломбувального троса, відповідачем не заперечується.
В той же час, позивачем в порушення вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України недоведено належними доказами обставини щодо відсутності 2-х, а не 4-х пломб, які встановлені разом з іншими 22 пломбами, які не були пошкоджені на момент здійснення перевірки електроустановок позивача та причини пошкодження.
Відповідно до п. 6.41 названих вище Правил доказом порушення споживачем вимог цих Правил є належним чином складений двосторонній акт про порушення, який складається уповноваженим представником постачальника електричної енергії на місці виявлення порушення у присутності представника споживача. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу не донарахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. Акт складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці. Отже, акт про порушення ПКЕЕ №128982 від 27.07.2011р. відповідає вищевказаним вимогам Правил, а отже є належним та допустимим доказом порушення відповідачем вимог чинного законодавства.
На підставі вищезазначеного акту рішенням комісії ПАТ "Херсонобленерго" з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, що оформлено протоколом № 8 від 02.08.2011р. в присутності позивача на підставі п. 2.1.2 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, що затверджена постановою НКРЕ від 04 травня 2006р. № 562 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006р. за № 782/12656, був здійснений розрахунок необлікованої електричної енергії в обсязі 24149 кВт*год. вартістю 24197,30 грн. та для оплати виставлений додатковий рахунок, який ОСОБА_4 отримав на засіданні комісії. Вказаний рахунок згідно з абз. 2 п.є 6.43 НКЕЕ споживач має оплатити протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунку.
За приписами п.п. 6.42, 6.43 Правил, на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Кошти за недовраховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом. Споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка. Розрахунок розміру шкоди, завданої енергопостачальнику внаслідок викрадення електроенергії, встановлюється Методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Між тим, підстави припинення електропостачання на об'єкт відповідача встановлені п. 7.5 ПКЕЕ та п. 6.1.3 договору, якими передбачено право відповідача припиняти або обмежувати постачання позивачу електричної енергії в разі несплати останнім відповідних платежів у терміни встановлені додатком № 2 до договору.
Отже, є правильним висновок місцевого суду, про те, що направляючи повідомлення позивачу про можливість припинення електропостачання на об'єкт позивача у разі несплати рахунку на суму 24214,68 грн. відповідач діяв у відповідності з вимогами чинного законодавства та умов договору.
Посилання позивача на ту обставину, що перед складанням акту про порушення ПКЕЕ та здійснення розрахунку має передувати проведення експертизи пломб, є помилковими. Згідно з п.2.1 Методики у разі незгоди споживача із зафіксованим в акті про порушення фактом пошкодження пломб та/або приладів обліку факт пошкодження установлюється експертизою, проведеною відповідно до законодавства. Проте, з акту порушення ПКЕЕ вбачається, що чотири пломби закривали доступ до струмоведучих частин встановлених до засобів обліку електричної енергії. Отже, твердження позивача є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах права.
Також, є безпідставними твердження позивача щодо не повіреного штангенциркуля № 81212856, оскільки, по-перше: в акті про порушення ПКЕЕ № 128982 від 27.07.2011р. вказано, що даний технічний прибор повірений у 2010р.; по -друге: при здійсненні розрахунку матеріальних збитків використовувалися не технічні характеристики електричного кабелю, а договірна потужність струймопримачів, що вказана в договорі про постачання електричної енергії, яка становить 35 кВт.
Крім того, скаржник посилається на порушення господарськими судами норм ст.22 ГПК України, оскільки 11.10.2011 року позивач подав заяву про визнання недійсним рішення засідання комісії по розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією, оформленого протоколом від 02.08.2011 року №8.
Вищий господарський суд України погоджується з правовою позицією судів попередніх інстанцій, з огляду на таке.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Підставами позову є вказані позивачем обставини, з якими позивач пов'язує свою матеріально-правову вимогу, тобто, які обґрунтовують заявлену вимогу.
Отже, суд першої інстанцій вмотивовано не прийняв до розгляду заяву позивача про визнання недійсним рішення засідання комісії по розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією від 02.08.2011 року оформленого протоколом №2, оскільки позивачем було одночасно змінено предмет та підстави позову, що суперечить вимогам ч. 4 ст. 22 ГПК України.
Решта доводів скаржника, викладені у касаційній скарзі зводяться до переоцінки встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, натомість обґрунтованих доводів про порушення судами норм процесуального права та матеріального права скаржником суду касаційної інстанції не наведено.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підстав для скасування оскаржуваних судових актів не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Херсонської області від 11.10.2011 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.12.2011 р. у справі № 5024/1803/2011 залишити без змін.
Головуючий Черкащенко М.М.
Судді Жукова Л.В.
Нєсвєтова Н.М.