30 січня 2012 р. № 5002-4/1311-2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів:Заріцької А.О., Козир Т.П., Кота О.В.., Малетича М.М., Панової І.Ю,
розглянувши касаційну скаргу (заяву)Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим
про перегляд Верховним Судом України
постанови у справі за заявою до боржника за участю: про Вищого господарського суду України від 15.11.2011 № 5002-4/1311-2011 Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим Фермерського господарства "Альма-Крим" 1. Управління з питань банкрутства в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі 2. Відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим 3. Державного реєстратора визнання банкрутом,
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.04.2011 провадження у справі № 5002-4/1311-2011 було припинено на підставі підпункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.06.2011 у справі № 5002-4/1311-2011 ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.04.2011 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 15.11.2011у справі №5002-4/1311-2011 касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим залишено без задоволення, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.06.2011 та ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.04.2011 у справі № 5002-4/1311-2011 залишено без змін.
Державна податкова інспекція у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим подала касаційну скаргу (заяву) про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 15.11.2011 у справі №5002-4/1311-2011.
Заявник у своїй заяві просить вказану вище постанову Вищого господарського суду України, ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Заяву обґрунтовує посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 20.01.2010 у справі №12/31б, від 03.02.2010 у справі №Б-23/15, зазначаючи про неоднакове застосування Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України не встановила.
Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 статті 11116 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
Приймаючи постанову від 15.11.2011 у справі №5002-4/1311-2011, на яку подана заява про перегляд Верховним Судом України, суд касаційної інстанції, залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, зазначив про те, що судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що кредитором не надано доказів безспірності кредиторських вимог, оскільки вимоги Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим до боржника складаються із суми штрафних санкцій, які не є грошовим зобов'язанням згідно статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". При цьому, суд касаційної інстанції зазначив, що заборгованість по сплаті штрафних санкцій не може розглядатись як основне грошове зобов'язання боржника в розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та бути підставою для порушення і здійснення провадження у справі про банкрутство боржника, а тому з огляду на викладене суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про необхідність припинення провадження у справі №5002-4/1311-2011 на підставі підпункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України.
У постанові від 20.01.2010 у справі №12/31б, на яку посилається заявник, скасовуючи ухвалу місцевого суду, постанову апеляційного суду та направляючи справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції на стадію ліквідаційної процедури, суд касаційної інстанції зазначив про те, що суду першої інстанції необхідно надати оцінку належності доказів, які визначають відсутність боржника за адресою місцезнаходження та необхідно надати оцінку обставинам порушення провадження у справі про банкрутство за відсутності визначених спеціальним законом доказів безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора. При цьому, суд касаційної інстанції зазначив, що як вбачається із змісту заяви про порушення справи про банкрутство та додатків до неї, ініціюючий кредитор обґрунтовував безспірність своїх вимог визнанням боржником суми боргу (згідно відповіді на претензію), та не надав виконавчих чи розрахункових документів, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Приймаючи постанову Вищого господарського суду України від 03.02.2010 у справі №Б-23/15, на яку також посилається заявник, суд касаційної інстанції скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, постанову апеляційної інстанції та направляючи справу на новий розгляд до місцевого суду в частині розгляду грошових вимог ДПІ у Галицькому районі Івано-Франківської області до боржника зазначив про те, що в порушення вимог розділу V Господарського процесуального кодексу України ні судом першої, ні судом апеляційної інстанції не були з'ясовані підстави виникнення заборгованості, не досліджувалися документи, які підтверджують наявність заборгованості боржника перед кредитором.
Таким чином, зазначені постанови не можуть бути доказом неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права у подібних правовідносинах з огляду на відмінність встановлених судом фактичних обставин, покладених в основу названих постанов суду касаційної інстанції, у порівнянні з постановою Вищого господарського суду України від 15.11.2011 у справі №5002-4/1311-2011.
З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтями 86, 11114-11121 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Відмовити Державній податковій інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим у допуску справи №5002-4/1311-2011 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддяА. Заріцька
Судді Т. Козир
О.Кот
М. Малетич
І. Панова
KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)