05 березня 2012 р. № 43/75-15/7-б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя:Панова І.Ю.,
судді:Владимиренко С.В.,
Заріцька А.О.,
Козир Т.П.,
Малетич М.М.,
розглянувши заяву керуючого санацією Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" ОСОБА_7
про перегляд Верховним Судом України
постановиВищого господарського суду України від 26.10.2011
у справі№ 43/75-15/7-б
за заявоюЗакритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "Радосинь"
про визнання банкрутом,
Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.06.2011 у справі № 43/75-15/7-б припинено повноваження розпорядника майна Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" арбітражного керуючого Крупки Б.Г.; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Сиротенка О.О.; продовжено процедуру санації Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" на шість місяців -до 23.12.2011; продовжено повноваження керуючого санацією боржника -голови наглядової ради ОСОБА_7 на шість місяців -до 23.12.2011; зобов'язано керуючого санацією Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" ОСОБА_7 та розпорядника майна боржника Сиротенка О.О. надати суду до 06.07.2011 на затвердження реєстр вимог кредиторів, оформлений у відповідності до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон про банкрутство) та з урахуванням матеріалів даної справи.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.07.2011 у справі № 43/75-15/7-б звільнено ОСОБА_7 від виконання повноважень керуючого санацією Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "Радосинь"; призначено керуючим санацією Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" арбітражного керуючого Сиротенка О.О.; звільнено ОСОБА_7 від виконання обов'язків керівника Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "Радосинь"; покладено виконання обов'язків керівника Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" на розпорядника майна боржника Сиротенка О.О.; зобов'язано ОСОБА_7 передати розпоряднику майна боржника Сиротенку О.О. печатки, штампи, бухгалтерську та податкову звітність, фінансово-господарську документацію, цінні папери та майно Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" у десятиденний термін з дня винесення ухвали; зобов'язано розпорядника майна боржника Сиротенка О.О. надати суду на затвердження реєстр вимог кредиторів у відповідності до вимог Закону про банкрутство та з урахуванням матеріалів даної справи.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2011 ухвали господарського суду міста Києва від 23.06.2011 та від 06.07.2011 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 26.10.2011 у справі № 43/75-15/7-б касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбікормовий завод "Піаст-Ніжин", Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов'янський центр", Фермерського господарства "Полісся-ММ", розпорядника майна боржника Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" Крупки Богдана Григоровича та керуючого санацією Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" ОСОБА_7 залишено без задоволення, ухвалу господарського суду міста Києва від 23.06.2011, ухвалу господарського суду міста Києва від 06.07.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2011 -без змін.
Керуючим санацією Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" ОСОБА_7 подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 26.10.2011 у справі № 43/75-15/7-б, в якій заявник просить скасувати названу постанову та направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції положень частини дев'ятої статті 31, частини другої статті 13, частини дев'ятої статті 7, частини п'ятої статті 16, частини сьомої статті 53 Закону про банкрутство та статей 61-65 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України), внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Як докази неоднакового застосування судом касаційної інстанції вказаних норми права заявником подано постанови Вищого господарського суду України від 17.01.2007 у справі № 17-2-32-39-18/01-5010, від 19.07.2006 у справі № Б28/64(Б15/26/84/00), від 07.11.2007 у справі № 12/83-05, від 06.12.2006 у справі № Б15/29/22/04 та від 23.04.2008 у справі № 10/143.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску даної справидо провадження Верховного Суду України з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 1 статті 11116 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 статті 11116 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Як вбачається зі змісту постанови від 26.10.2011 у справі № 43/75-15/7-б, про перегляд якої подано заяву, Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій, в тому числі щодо звільнення ОСОБА_7 від виконання повноважень керуючого санацією боржника та від виконання обов'язків керівника боржника, зобов'язання ОСОБА_7 передати розпоряднику майна боржника Сиротенку О.О. печатки, штампи, бухгалтерську та податкову звітність, фінансово-господарську документацію, цінні папери та майно боржника у десятиденний термін з дня винесення ухвали (в частині, що стосується доводів заявника). При цьому, розглядаючи клопотання розпорядника майна Сиротенка О.О. про звільнення керуючого санацією ОСОБА_7 від виконання повноважень керуючого санацією та керівника боржника і покладення виконання обов'язків керівника боржника та обов'язків керуючого санацією на арбітражного керуючого Сиротенка О.О., суди керувались положеннями частини тринадцятої статті 53 Закону про банкрутство, яка регулює особливості провадження санації боржника його керівником. Так, вказаною нормою передбачено, що за поданням комітету кредиторів або розпорядника майна керуючий санацією -керівник боржника може бути звільнений господарським судом від виконання повноважень керуючого санацією. Звільнення керівника боржника від виконання ним повноважень керуючого санацією позбавляє керівника боржника права самому здійснювати санацію боржника.
Суди попередніх інстанцій, встановивши, що керуючий санацією ОСОБА_7 не надав на запит розпорядника майна боржника документи, необхідні для виконання розпорядником майна своїх обов'язків, відмовився від спілкування, не надав суду реєстр вимог кредиторів, плану санації боржника, погодженого з кредиторами, не повідомив кредиторів про результати розгляду їх вимог, не вчиняв дій для відновлення платоспроможності боржника, дійшли вмотивованого висновку, про наявність правових підстав для звільнення керуючого санацією боржника ОСОБА_7 від виконання повноважень керуючого санацією та керівництва боржника, покладення виконання обов'язків керівника боржника та обов'язків керуючого санацією на арбітражного керуючого Сиротенка О.О.
Крім того, суд касаційної інстанції зазначив, що зобов'язання ОСОБА_7 передати розпоряднику майна боржника Сиротенку О.О. печатки, штампи, бухгалтерську та податкову звітність, фінансово-господарську документацію, цінні папери та майно Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" відповідає положенням частини сімнадцятої статті 13 Закону про банкрутство.
Водночас, у постанові від 17.01.2007 у справі № 17-2-32-39-18/01-5010, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції скасував ухвалу суду першої інстанції, якою задоволено клопотання розпорядника майна та припинено повноваження керівника боржника-голови правління, виходячи з того, що аналіз положень частини шістнадцятої статті 13 Закону України про банкрутство свідчить, що виконання обов'язків керівника боржника покладається тимчасово на розпорядника майна боржника ухвалою господарського суду лише за клопотанням комітету кредиторів. Матеріалами справи встановлено, що підставою для припинення повноважень керівника боржника було безпосередньо клопотання самого розпорядника майна; при цьому протокол засідання комітету кредиторів, на якому було вирішено питання про звернення до господарського суду з відповідним клопотанням, як це передбачено статтею 13 Закону про банкрутство, в матеріалах справи відсутній.
У постановах від 19.07.2006 у справі № Б28/64(Б15/26/84/00), від 07.11.2007 у справі № 12/83-05, від 06.12.2006 у справі № Б15/29/22/0, на які посилається заявник, Вищий господарський суд України дійшов висновку про безпідставність задоволення клопотання про звільнення арбітражного керуючого від виконання обов'язків керуючого санацією, з тих підстав, що відповідно до частини восьмої статті 17 Закону України про банкрутство керуючий санацією може бути звільнений господарським судом від виконання повноважень керуючого санацією, про що виноситься ухвала, у таких випадках: -за його заявою; - на підставі рішення комітету кредиторів у разі невиконання чи неналежного виконання ним своїх обов'язків. При цьому комітет кредиторів повинен запропонувати кандидатуру іншого керуючого санацією, про що виноситься ухвала господарського суду. Однак, як вбачається з матеріалів справ, комітети боржників не звертався до суду із клопотаннями про звільнення арбітражних керуючих від виконання обов'язків керуючих санацією боржників та призначення на ці посади нових керуючих санацією.
Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, в залежності від яких суд касаційної інстанції дійшов різних правових висновків.
Крім того, прийняття касаційною інстанцією постанов про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі, а тому на такі постанови не може бути здійснено посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 11116 ГПК України. Таким чином, постанова Вищого господарського суду України від 23.04.2008 у справі № 10/143, якою рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, не може бути доказом неоднакового застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Судова колегія також звертає увагу, що встановлений статтею 11116 ГПК України перелік підстав для подання заяви про перегляд судових рішень господарських судів є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, тому неоднакове застосування норм процесуального права (статей 61-65 ГПК України), на яке посилається заявник, в будь-якому випадку не може бути підставою для подання заяви про перегляд судових рішень господарських судів.
За таких обставин відсутні визначені статтею 11116 ГПК України підстави для допуску справи № 43/75-15/7-б до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтями 86, 11116, 11121 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Відмовити керуючому санацією Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" ОСОБА_7. у допуску справи № 43/75-15/7-бдо провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддя І.Ю. Панова
Судді С.Владимиренко
А.О. Заріцька
Т.П. Козир
М.М. Малетич
KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)