13 грудня 2012 р. Справа № 165999/12/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Кузьмича С.М., Олендера І.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано - Франківської області на постанову Рогатинського районного суду Івано - Франківської області від 25 липня 2012 року у адміністративній справі №2а-76/12/0912 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано - Франківської області про визнання нечинним рішення та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_2 звернулась в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано - Франківської області про визнання нечинним рішення та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона з грудня 1993 року отримує пенсію за віком відповідно до ст. 12 ЗУ «Про пенсійне забезпечення». Пенсія була нарахована згідно трудового стажу і заробітної плати за період 60 місяців із трудового стажу з 1983 по 1987 рік включно в період роботи в ОРСІ НГДУ «Варьєганнафта». Для розрахунку розміру цієї пенсії були взяті дані трудової книжки та дані про заробітну плату для обчислення пенсії. В березні 2012 року відповідач провів зустрічну перевірку за результатами якої начальником УПФ України в Рогатинському районі Івано - Франківської області видано розпорядження про перерахунок раніше призначеної пенсії. Проведення перерахунку було обґрунтовано тим, що під час оформлення пенсії позивачем було надано недостовірні відомості про заробітну плату. При призначенні пенсії позивачкою представлено довідку про заробітну пату за період роботи в ОРСІ НГДУ «Варьєганнафта», яка видана ТзОВ «Карпати». Відповідно до довідки архівного відділу адміністрації м. Радужний Російської Федерації відомості про заробітну плату за 1982-1983 pp. та 1986 р. відсутні, оскільки документи здані в архів частково. У зв'язку з цим УПФ України в Рогатинському районі Івано-Франківської області здійснило перерахунок розміру призначеної їй пенсії на підставі заробітку отриманого нею в інший період, що спричинило зменшення розміру пенсії. Виплату пенсії, яка до березня 2012 року становила 2165,06 грн. було припинено і зменшено на 1190,66 грн.
Постановою Рогатинського районного суду Івано - Франківської області від 25 липня 2012 року позов задоволено, визнано нечинним Розпорядження начальника управління Пенсійного фонду Україні в Рогатинському районі № 113042 від 03.04.2012 року, зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано - Франківської області відновити ОСОБА_2 виплату раніше призначеної пенсії і розмірі 2165,06 грн. з урахуванням всіх надбавок та зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано - Франківської області виплатити їй недоплачену пенсію за квітень-червень 2012 року з врахуванням виплачених сум відповідно до ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ч. 2 ст. 46 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу на постанову суду в якій зазначає, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права та висновки суду не відповідають обставинам справи, у зв'язку із чим просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Особи які беруть участь у справі, клопотань про розгляд справи за їх участю не подали, тому на підставі п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 20.12.1993 року ОСОБА_2 призначено пенсію по віку при повному стажі відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до записів у трудовій книжці позивачки 15 серпня 1982 року була прийнята кухонною робітницею на пункт гарячого харчування у ВГП НГДУ «Варьєганнафта» Ханти - Мансійського національного округу. 01.08.1991 року звільнена по переведенню в торгово-виробниче об'єднання «Норд». Цього ж дня прийнята в порядку переведення в акціонерне товариство ТПО «Норд» поваром третього розряду. 15 квітня 1992 року акціонерне товариство «Норд» перейменоване в ТОО «Карпати».
Пенсію позивачу було призначено на підставі довідки про заробіток за період з 01.01.1983 року по 31.12.1987 року включно за поданням товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати». Виплата пенсії проводилась на підставі даних цієї довідки до 03 квітня 2012 року.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не спростовані дані наведені у довідці виданій ТзОВ «Карпати».
Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції вірними з огляду на наступне.
Згідно ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення»громадяни мають право на державне пенсійне забезпечення за віком.
Ст. 12 зазначеного Закону передбачено, що право на пенсію за віком мають, зокрема жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
В свою чергу пенсії за віком призначаються в розмірі 55 процентів заробітку, але не нижче мінімального розміру пенсії. За кожний повний рік роботи понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія збільшується на 1 процент заробітку, але не менш як на 1 процент мінімального розміру пенсії.
Відповідно до ст. 65 Закону України «Про пенсійне забезпечення» середньомісячний заробіток для обчислення пенсій береться за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерв у роботі та за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року до моменту звернення за пенсією. Заробіток за період роботи до 1 липня 2003 року враховується на підставі документів про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), виданих у встановленому законодавством порядку, а за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року - за даними персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
При призначенні позивачу зазначеного розміру пенсії, враховувався розмір заробітку за період з 01.01.1983 року по 31.12.1987 року, згідно довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, наданої товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати».
В подальшому управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано - Франківської області здійснено перерахунок пенсії позивачці, та зменшено розмір пенсії з тих підстав, що надана довідка про заробітну плату викликає сумніви, оскільки в даній довідці немає дати та номера виданої ТзОВ «Карпати».
Слід зазначити, що відповідно до вимог ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.
Крім того, посилання управління на те, що видана підприємством, на якому працювала позивачка, довідка викликає сумніви є необґрунтованим та не може бути підставою для зменшення суми призначеної пенсії, оскільки це є лише припущенням управління Пенсійного фонду, яке не ґрунтується на будь-яких доказах, а дані, наведені у вказаній довідці відповідачем не спростовані.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що позивачу неправомірно було зменшено ОСОБА_2 розмір призначеної пенсії, та відповідно поновлення позивачці розміру призначеної раніше пенсії з урахуванням заробітної плати за період з 01.01.1983 року по 31.12.1987 року.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись статтями 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано - Франківської області - залишити без задоволення, а постанову Рогатинського районного суду Івано - Франківської області від 25 липня 2012 року у адміністративній справі №2а-76/12/0912 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвала може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя З.М. Матковська
Судді С.М. Кузьмич
І.Я. Олендер