"13" грудня 2012 р. № 124201/12
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Кузьмича С.М., Олендера І.Я.,
при секретарі судового засідання: Губач Х.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Військової частини А0998 на постанову Яворівського районного суду Львівської області від 24 березня 2011 року у адміністративній справі №2а-1269/11/1329 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини А0998 про стягнення компенсації за речове майно,-
ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до Військової частини А0998 про стягнення компенсації за речове майно.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона проходила військову службу у військовій частині А 0998 та наказом командира частини була звільнена з військової служби за станом здоров'я. однак при звільненні з військової служби в запас не було виплачено компенсації за неотримане речове майно.
Постановою Яворівського районного суду Львівської області від 24 березня 2011 року позов задоволено частково та зобов'язано військову частину А0998 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно за період з 28.10.2004 року по 03.08.2010 року. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права та неповним з'ясуванням обставин справи. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного розгляду справи, апеляційну скаргу підтримав, з підстав зазначених у скарзі, просив скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Позивач у судовому засіданні апеляційного розгляду справи, проти апеляційної скарги заперечив. Вважає оскаржувану постанову такою, що винесена із повним з'ясуванням усіх обставин справи та з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що за час проходження військової служби відповідач не видав позивачам речового майна і при його звільненні з військової служби не виплатив грошової компенсації за недоотримане речове майно за період військової служби.
Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх невірними з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач проходила військову службу у військовій частині А0998 перебувала на посаді кодувальника служби захисту інформації штабу бригади.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини А0998 від 03 серпня 2010 року за №195 позивача було звільнено відповідно до п. «б» ч. 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та направлено на військовий облік у Яворівсько - Мостиський ОРВК Львівської області.
Згідно довідок розрахунку військової частини А0998 №9/1 та 9/2 вартість речового майна, що підлягає видачі, складає 774,16 грн. та 4727,46 грн.
Таким чином, позивач про порушене право на виплату компенсації за неотримане речове майно мала знати, як під час проходження служби, так і остаточно мала в цьому впевнитися в день звільнення з військової служби.
Відповідно до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи яка його подала не знайде підстав до його поновлення.
З адміністративним позовом позивач звернулась 02.03.2011 року, тобто більше ніж через півроку з дня звільнення. Отже позивачем пропущено строк звернення до суду.
Матеріали справи не містять доказів про поважність причин пропуску строку на звернення з даним позовом.
У відповідності до пункту 9 частини 1 статті 155 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Відповідно до частини 1 статті 203 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд першої інстанції порушив норми процесуального права, а тому суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково та адміністративний позов залишити без розгляду.
Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 203, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Військової частини А0998 задовольнити частково.
Постанову Яворівського районного суду Львівської області від 24 березня 2011 року у адміністративній справі №2а-1269/11/1329 скасувати та позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини А0998 про стягнення компенсації за речове майно - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст ухвали виготовлено 18.12.2012 року
Головуючий суддя З.М. Матковська
Судді С.М. Кузьмич
І.Я. Олендер