13 грудня 2012 р. Справа № 119432/12/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Кузьмича С.М., Олендера І.Я.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 травня 2012 року у адміністративній справі №2а-4506/10/0770 за адміністративним позовом Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Мукачівська ОДПІ звернулась до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 14 047,30 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач допустив порушення податкового законодавства, яке було зафіксовано актом від 02.06.2010 року, на підставі якого було винесено податкове повідомлення-рішення на суму 14 047,30 грн. Дані рішення податкового органу відповідачем оскаржені в судовому порядку, позов по яких в подальшому був залишений без розгляду, а відтак заявлені до стягнення податкові зобов'язання є узгодженими.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 травня 2012 року позовні вимоги задоволено, стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 в дохід державного бюджету України суму податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 14 047,30 грн..
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно з'ясовано обставини справи, не доведено обставини, що мають значення для справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про день, час і місце судового розгляду, тому на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріал справи вбачається та судом встановлено наступне. 02.06.2010 року Мукачівською об'єднаною податковою інспекцією в Закарпатській області було проведено перевірку дотримання відповідачем вимог податкового законодавства, за результатами якої складено акт та на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003611741, яким відповідачу визначено зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 12990,92 грн., податкове повідомлення-рішення № 0003621741, яким відповідачу визначено зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 257,04 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0003631741, яким відповідачу визначено зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 799,34 грн., податкове повідомлення-рішення № 0003631741, яким відповідачу визначено зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 799,34 грн.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що на час винесення рішення суду, за відповідачем рахується заборгованість у сумі 14047,30 грн., яка не сплачена до бюджету.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними з огляду на наступне.
Згідно п.п.5.2.1. п.5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, крім випадків, визначених підпунктом 5.2.2 вказаного Закону.
Відповідно до ч. 3 пп.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а»- «в»- пп.4.2.2 п. 4.2 ст. 4 платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Відповідно до п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у визначені Законом строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до підпункту 20.1.28 пункту 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Відповідно до п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
З матеріалів справи вбачається що відповідачем сума податкового зобов'язання оскаржена та ухвалою суду у справі № 2а-0770/942/11 від 14 лютого 2012 р., позов залишено без розгляду. Таким чином, сума податкового зобов'язання вважається узгодженою.
Оскільки відповідачем не було сплачено узгоджені суми податкового зобов'язання у встановлені строки, відповідачем на підставі пп. 6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», направлялися на адресу відповідача ( рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення ) перша податкова вимога № 1/2502 від 23.07.2010 р. та друга податкова вимога № 2/3413 від 26.08.2010 р.
Що стосується посилань апелянта на ту обставину, що ним сплачено усі задекларовані податкові зобов'язання, то колегія суддів зазначає, що з відповідача стягується не заборгованість по сплаті податків, а суми штрафу за несвоєчасно сплачені податки, розраховані на підставі податкових повідомлень - рішень форми «Ш» від 02.06.2012 р. №0003611741/0, №0003621741/0, №0003631741/0.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 травня 2012 року задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Керуючись статтями 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 травня 2012 року у адміністративній справі №2а-4506/10/0770 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвала може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя З.М. Матковська
Судді С.М. Кузьмич
І.Я. Олендер