19 грудня 2012 р. Справа № 149639/11 /9104
Суд в складі колегії суддів Львівського апеляційного адміністративного суду:
головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,
суддів Пліша М.А. та Гуляка В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на постанову Франківського районного суду м.Львова від 14.09.2009 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання дій неправомірними та перерахунок і стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
14.11.2008р. позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила, із врахуванням заяви про зміну позовних вимог, зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.08.2007р. по 31.10.2008р. та виплачувати зазначену допомогу в подальшому у розмір не менше прожиткового мінімуму на дітей віком до 6 років; стягнути з відповідача на її користь заборгованість по виплатам допомоги при народженні дитини кошти у сумі 1963 грн. 8 коп.
Позивач свої позовні вимоги мотивує тим, що вона є матір'ю малолітньої дитини та відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», їй як особі яка здійснює догляд за малолітньою дитиною до досягнення нею трирічного віку повинна виплачуватися допомога в розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Вважає, що виплата по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за вказаний період здійснювалась не в повному розмірі.
Оскаржуваною постановою позов задоволено частково. Зобов'язано управління нарахувати та виплатити позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно у розмірі, передбаченому ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». В решті позову відмовлено.
Постанову суду оскаржив відповідач, в апеляційній скарзі покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в позові в повному обсязі. Вимоги апеляційної скарги мотивує тим, що допомога позивачу виплачувалась у визначених Законом України «Про Державний бюджет України» розмірах та в межах передбачених на це бюджетних асигнувань.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому, колегія суддів, у відповідності до п.п. 1,2,ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач є матір'ю малолітньої дитини, що підтверджується свідоцтвом про народження та відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.
Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені ст. 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи не застрахованих осіб. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» є загальним, тому до спірних правовідносин слід застосовувати норми спеціального закону, яким є Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Відповідно до ст. ст. 21, 22 Конституції України права та свободи людини є невідчужуваними, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі № 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статті 56, 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Отже, з 09.07.2007 року була відновлена дія статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Проте, частиною 2 ст. 99 КАС України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволені адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду з поважних причин. Позивач звернулася з позовом в листопаді 2008 року, про розмір нарахованої допомоги у 2007 році їй було відомо при її отримані, а тому колегія суддів приходить до висновку про необхідність застосування строку звернення до суду визначеного ст. 99 КАС України на якому в суді першої інстанції наполягав відповідач.
Щодо позовних вимог за 2008 рік то слід зазначити, що ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років в наступних розмірах: з 01 січня - 526 грн., з 01 квітня - 538 грн., з 01 липня - 540 грн., а згідно пункту 23 цього Закону, підпункт 8 пункту 8 з розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» викладено у такій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 01 січня 2008 року - 50%, з 01 січня 2009 року - 75%, з 01 січня 2010 року - 100% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців», а тому такі задоволенню не підлягають.
Саме тому, у 2008 році, нарахування та виплата вказаної допомоги здійснювались відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та положень Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання які спричинили втрату працездатності», якими визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.
Щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2009 році, то згідно з ч. 2 ст. 46 розділу V Закону від 26 грудня 2008 року N 835-VI «Про Державний бюджет України на 2009 рік» допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
На даний час діє Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 (із змінами та доповненнями).
Відповідно до ч.2 п. 22 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми для призначення допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний (тобто 130 гривень), подається в установленому порядку довідка про склад сім'ї та декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім'ї). Тобто, у випадку, якщо особа не подає довідки про склад сім'ї та декларацію про доходи та майновий стан або різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для непрацездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців менша за 130 гривень, допомога особі призначається в мінімальному розмірі, тобто 130 гривень.
У матеріалах справи відсутні вищенаведені документи, дані суми позивачу у 2008 та 2009 роках були виплачені, а зазначені положення Законів України «Про державний бюджет України» на 2008 - 2009 роки не були визнані неконституційним, тому суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог за 2008-2009 роки.
Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по виплатам допомоги при народженні, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Згідно із ст. 12 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в редакції, яка діяла до набрання законної сили Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, а решта - протягом наступних 12 місяців у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст. ст. 21, 22 Конституції України права та свободи людини є невідчужуваними, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.
Згідно ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у таких розмірах: - допомога при народженні дитини - у розмірі 8500 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні дитини в сумі 3400 гривень, решта - протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; - допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинити на 2007 рік дію статті 12, частини першої статті 15 та пункту З розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. №6-рп/2007 не було визнано неконституційним положення абзацу 2 частини 2 ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було встановлено одноразову виплату у розмірі 8500 грн.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при визначенні розміру допомоги при народженні дитини слід керуватися абзацом 2 частини 2 ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», а не ст. 12 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради задовольнити, постанову Франківського районного суду м.Львова від 14.09.2009 року у справі № 2а-126/09 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк
Судді М.А. Пліш
В.В. Гуляк