19 грудня 2012 р. Справа № 142495/12
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Дяковича В.П.,
суддів: Носа С.П., Рибачука А.І.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 26 червня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Львівгаз» про визнання неправомірною відмови у наданні інформації, зобов'язання вчинити дії, -
25.06.2012 року Львівським окружним адміністративним судом отримано адміністративний позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Львівгаз», у якому позивач просить: визнати неправомірною відмови у надані інформації викладеною у листі № 840/30 від 12.04.2012 року начальника філії Дрогобицького УЕГГ ПАТ «Львівгаз» Волкова Ігоря Едуардовича; зобов'язати ПАТ «Львівгаз» в особі начальника філії Дрогобицького УЕГГ ПАТ «Львівгаз» Волкова Ігоря Едуардовича, надати, відповідно до законодавства, належну обґрунтовану відповідь на інформаційний запит позивача від 11.04.2012 року.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 26 червня 2012 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі ст. 109 КАС України.
ОСОБА_1 ухвалу суду першої інстанції оскаржив, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права, не відповідає фактичним обставинам справи просить її скасувати та прийняти нову, якою справу направити для продовження розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає те, що відповідно до ст. 23 ч. 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації», дане питання розглядається в порядку КАС України.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.
Суд, дослідивши матеріали цієї справи, перевіривши доводи апелянта у їх сукупності, приходить до переконання, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу чи постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції вірно виходив з того, що у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Приписом п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
З матеріалів справи вбачається те, що позивачем заявлено вимоги до Публічного акціонерного товариства «Львівгаз» щодо визнання дій такого протиправними та зобов'язання до вчинення дій, при цьому позивач вказує на те, що відповідач є суб'єктом владних повноважень.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України).
Отже, необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір. У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказаних владних управлінських функцій (щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору), то такий суб'єкт не знаходиться «при здійсненні управлінських функцій», та не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України необхідних ознак суб'єкта владних повноважень.
Крім того, суд правильно вказує на те, що ПАТ «Львівгаз» є Публічним акціонерним товариством, яке є суб'єктом господарювання, юридичною особою, що надає послуги іншим юридичним особам та фізичним особам як рівноправний суб'єкт цивільних правовідносин, тобто є юридичною особою приватного права та діє згідно з ЦК України, ГК України та Закону України «Про акціонерні товариства», при цьому ні Держава, ні територіальна громада не делегувала цій юридичній особі жодних владних повноважень щодо інших юридичних чи фізичних осіб.
Як наслідок керівник юридичної особи чи її структурного підрозділу не має жодних владних повноважень щодо інших юридичних чи фізичних осіб, а управлінські функції він здійснює виключно щодо найманих працівників як роботодавець, при цьому ці правовідносини опосередковуються нормами трудового законодавства, крім того, він видає локальні акти юридичної особи (накази, розпорядження) відповідно до згаданого вище Закону України «Про акціонерні товариства» які також мають обов'язкову силу виключно для осіб, що мають трудові відносини з цією юридичною особою.
При цьому суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що порушені, на його думку, права, свободи та інтереси підлягають захисту в порядку цивільного судочинства в судах загальної юрисдикції.
В контексті викладеного вище, суд приходить до висновку, що підстав для відкриття провадження у даній справі немає, оскільки ПАТ «Львівгаз» в розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України не є суб'єктом владних повноважень.
Згідно нормативного припису п. 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, виніс ухвалу у відповідності до норм процесуального права.
Суд вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Керуючись статтями ст.ст. 109, 195, 197, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 26 червня 2012 року по справі № 2а-5591/12/1370 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В.П. Дякович
Судді С.П. Нос
А.І. Рибачук