13 грудня 2012 р. Справа № 132609/12/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Кузьмича С.М., Олендера І.Я.,
при секретарі судового засідання: Губач Х.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Дрогобицької міської ради на постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03 липня 2012 року у адміністративній справі №1306/3684/12 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дрогобицької міської ради, третя особа управління комунальних ресурсів виконавчого комітету Дрогобицької міської ради про визнання нечинним рішення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Дрогобицької міської ради про визнання нечинними п.2.1 рішення № 219, 7 сесії шостого скликання від 31.05.2011 року та п. 3.1 рішення № 414, 13 сесії шостого скликання від 28.12.2011 року Дрогобицької міської ради. Одночасно просить поновити строк на оскарження п.2.1. рішення № 219 Дрогобицької міської ради від 31.05.2011 року.
Позовні вимогти обґрунтовує тим, що відповідач, відмовляючи йому у задоволенні його заяви щодо продажу земельної ділянки не мав для цього обґрунтованих підстав, передбачених ст. 128 Земельного кодексу України, тим більше, що спочатку відповідач погодився продати йому земельну ділянку і ним були затрачені кошти на оцінку землі.
Постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03 липня 2012 року позов ОСОБА_1 задоволено. Поновлено позивачу строк на оскарження рішення № 219 Дрогобицької міської ради від 31.05.2011 року. Визнано нечинним п.2.1 рішення №219, 7 сесії шостого скликання від 31.05.2011 року та п. 3.1 рішення № 414, 13 сесії шостого скликання від 28.12.2011 року Дрогобицької міської ради.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу на постанову суду, в якій зазначає, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, невідповідністю висновків суду обставинам справи. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
У судовому засіданні апеляційного розгляду справи, представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, з підстав зазначених у скарзі, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в позові відмовити.
Позивач та його представник у судовому засіданні апеляційного розгляду справи проти апеляційної скарги заперечили, вважають її безпідставною, а постанову суду законною та обґрунтованою. Просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.
У 2010 році ОСОБА_1 вирішив викупити орендовану ним земельну ділянку, і звернувся з відповідною заявою до Дрогобицької міської ради.
Дрогобицька міська Рада на 34 сесії п'ятого скликання прийняла рішення № 1253 від 29.07.2010р. про внесення земельної ділянки площею 60 кв.м. на АДРЕСА_1 для обслуговування нежитлової будівлі, в перелік земельних ділянок несільськогосподарського призначення, яка підлягає продажу у власність ОСОБА_1
Була проведена експертна оцінка землі на замовлення управління комунальних ресурсів виконкому Дрогобицької міської Ради і встановлена її ринкова вартість 6411 грн.
Для оформлення договору купівлі-продажу земельної ділянки, позивач оплатив авансовий платіж в сумі 2283 грн. 08 коп.
Згодом позивач звертався до відповідача двічі із заявами про продаж земельної ділянки, однак оскаржуваними рішеннями йому було відмовлено.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача були відсутні обґрунтовані підстави, передбачені ст.128 Земельного кодексу України, для такої відмови.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.
Статтею 128 Земельного кодексу України передбачено порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам.
Відповідно до ч. 2 ст.128 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки. До заяви (клопотання) додаються: а) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд); б) копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу.
Відповідно до ч. 3 цієї ж статті, орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.
Пунктом 1.2. рішення відповідача № 1253 від 29.07.2010р., міська рада вирішила вести в перелік земельні ділянки несільськогосподарського призначення, які підлягають продажу у власність: ФОП ОСОБА_1, прож. на АДРЕСА_2 земельну ділянку площею 60 кв.м на АДРЕСА_1 для обслуговування нежитлової будівлі.
На виконання вказаного вище рішення відповідача, була проведена експертна оцінка землі на замовлення управління комунальних ресурсів виконкому Дрогобицької міської Ради і встановлена її ринкова вартість 6411,00 грн. Для оформлення договору купівлі-продажу земельної ділянки, позивач оплатив авансовий платіж в сумі 2283 грн. 08 коп. Таким чином, позивачем було виконано всі вимоги відповідача для укладення договору купівлі - продажу земельної ділянки.
Підставою для відмови в продажу земельної ділянки є: а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки; б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; в) якщо щодо суб'єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності; г) встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність; ґ) відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.
З оскаржуваних позивачем рішень, не вбачається що позивачем не дотримано будь - яких вимог чинного законодавства України при поданні заяви про продаж земельної ділянки та підстав, передбачених ст. 128 Земельного кодексу України, які дають право відмовити у продажі земельної ділянки.
Посилання представника відповідача на ту обставину, що позивачем було невірно зазначено адресу земельної ділянки, а саме вул. АДРЕСА_3 замість АДРЕСА_1, судом не береться до уваги, оскільки з оскаржуваних рішень вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у продажу земельної ділянки саме по АДРЕСА_1, експертна грошова оцінка проводилась саме цієї ділянки та крім цього, з протоколів засідань постійної комісії ради з питань регулювання земельних відносин вбачається що заяви позивача розглядалась щодо земельної ділянки по АДРЕСА_1.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Крім цього, відповідно до п. 5 рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2009, останній вказав, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є гарантією стабільності суспільних відносин між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.
З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Дрогобицької міської ради - залишити без задоволення, а постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03 липня 2012 року у адміністративній справі №1306/3684/12 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст ухвали виготовлено 18.12.2012 р.
Головуючий суддя З.М. Матковська
Судді С.М. Кузьмич
І.Я. Олендер