Ухвала від 12.12.2012 по справі 2а-0370/568/12

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2012 р. Справа № 68042/12/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Ніколіна В.В., Старунського Д.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 03.03.2012р. у справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Любомльської районної державної адміністрації Волинської області, треті особи ТзОВ "Любомль-Сервіс", ПАТ "Любомльське ремонтно-транспортне підприємство" про визнання недійсним рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03.03.2012р. залишено без розгляду позов ОСОБА_1 до державного реєстратора Любомльської районної державної адміністрації Волинської області, треті особи ТзОВ "Любомль-Сервіс", ПАТ "Любомльське ремонтно-транспортне підприємство" про визнання недійсним рішення, з підстав пропуску строку звернення до суду.

ОСОБА_1 не погоджуючись з даною ухвалою з підстав неповного з»ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та поновити строк звернення до суду.

В обґрунтування вимог посилаються на те, що у мотивувальній частині ухвали від 03.03.2012 року суд зазначає: «Відповідно до п.п.3 п.5.3 ч.5 Статуту ВАТ «Любомльське ремонтно-транспортне підприємство» кожна проста акція надає акціонеру, як власнику, право одержувати інформацію про діяльність Товариства».

Вважає, це твердження суду помилковим, оскільки у п.п.3 п.5.3 ч.5 Статуту ВАТ «Любомльське ремонтно-транспортне підприємство» в редакції чинній на час прийняття рішення наглядової ради від 23.05.2006 року зазначено, що кожна проста акція надає акціонеру, як власнику, однакову сукупність прав, включаючи право виходу із Товариства шляхом відчуження належних йому акцій. Тому, вважає, що суд першої інстанції на стадії прийняття рішення про відкриття провадження в адміністративній справі, розглянув справу поверхово, що в свою чергу призвело до порушення процесуального права.

Що стосується твердження суду про можливість одержувати інформацію про діяльність ВАТ «Любомльське ремонтно-транспортне підприємство», в тому числі, про всі проведені засідання та прийняті рішення органів управління товариства, то жодних запрошень на засідання загальних зборів акціонерів не отримував, не говорячи вже про рішення наглядової ради, яку очолює ОСОБА_2, проти якого 25.05.2009 року заступником Любомльського міжрайонного прокурора молодшим радником юстиції Лісовецьким О.П. порушено кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ст.190 ч.1, ст.358 ч.1, ч.3 КК України і який, скориставшись перебуванням позивача за межами України незаконного уклав договір купівлі-продажу цінних паперів і відчужив належні йому акції ВАТ «Любомльське РТП», які згодом повернув у судовому порядку.

Крім того, вважає помилковою позицію суду першої інстанції з приводу залишення його позову без розгляду, ще й тому, що зазначив в адміністративному позові не тільки час, з якого довідався про рішення наглядової ради від 23.05.2006 року, а й джерело своєї обізнаності, а саме: «Всі перелічені вище обставини стали відомі 31 серпня минулого року від ОСОБА_4 - колишнього акціонера ПрАТ «Любомльське РТП»...», а отже, у суду були всі можливості, відкривши провадження у справі, з'ясувати підставність тверджень позивача безпосередньо у ОСОБА_4, однак, грубо ігноруючи його законні права та інтереси, всупереч ст.ст.99, 100 КАС України суд першої інстанції цього не зробив.

Керуючись ст.107 КАС України суд залишив позовну заяву без розгляду у зв'язку з відсутністю поважних причин пропуску звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду, при цьому акцентуючи увагу на рішенні наглядової ради ВАТ «Любомльське РТП» від 23.05.2006 року, яке позивачем не оскаржується і яке 27.02.2008 року господарським судом Волинської області (суддя Чергак Л.0.) по справі №2/22-76 за позовом акціонера ОСОБА_5 до відкритого акціонерного товариства «Любомльське РТП», товариства з обмеженою відповідальністю «Любомль-Сервіс» про визнання недійсним рішення наглядової ради акціонерного товариства було визнано недійсним. Рішення суду жодною із сторін не оскаржувалось та набрало законної сили.

У відповідності до ч.1 ст.72 КАС України: «Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини».

У своєму адміністративному позові позивач оскаржує дії посадової особи - державного реєстратора Любомльської районної державної адміністрації Волинської області, суб'єкта владних повноважень, а не протокольне рішення наглядової ради ВАТ «Любомльське РТП», яке і так визнано судом недійсним.

У відповідності до ч.2 ст.71 КАС України: «В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов*язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову».

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України: «Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів».

Про порушення своїх прав дізнався 31.08.2011 року, тому, вважає, що суд першої інстанції неправомірно відмовив у поновленні строку для звернення до суду з адміністративним позовом.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволенню з таких підстав.

Оскаржуваною ухвалою від 03.03.2012р. залишено без розгляду позов ОСОБА_1 до державного реєстратора Любомльської районної державної адміністрації Волинської області, треті особи ТзОВ "Любомль-Сервіс", ПАТ "Любомльське ремонтно-транспортне підприємство" про визнання недійсним рішення, з підстав пропуску строку, передбаченого ч.2 ст.99 КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.02.2012р. позивач направив на адресу суду позов до державного реєстратора Любомльської районної державної адміністрації Волинської області, треті особи ТзОВ "Любомль-Сервіс", ПАТ "Любомльське ремонтно-транспортне підприємство" про визнання недійсним запису про державну реєстрацію юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про проведення державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "Любомль-Сервіс»", який зареєстрований судом першої інстанції 02.03.2012р. (а.с.3-7). Також просить поновити строк звернення до суду, оскільки про рішення наглядової ради ВАТ "Любомльське ремонтно-транспортне підприємство" від 23.05.2006 року, яким створено Товариство з обмеженою відповідальністю "Любомль-Сервіс»" та передано станцію МТФ у статутний капітал новоствореного товариства, чим порушуються права та інтереси позивача як акціонера, йому стало відомо лише 31.08.2011 року, що позбавило його можливості подати адміністративний позов в межах встановленого законом строку звернення до адміністративного суду.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що даний позов поданий після закінчення шестимісячного строку, передбаченого ч.2 ст.99 КАС України, оскільки позивач, як акціонер, мав право одержувати інформацію про діяльність ВАТ "Любомльське ремонтно-транспортне підприємство", в тому числі, про всі проведені засідання та прийняті рішення органів управління товариства, однак таким правом не скористався, та враховуючи, що з часу прийняття наглядовою радою ВАТ "Любомльське ремонтно-транспортне підприємство" рішення від 23.05.2006 року пройшло понад п'ять років, тому, вказані обставини свідчать про відсутність поважних причин пропуску звернення ОСОБА_1 з наступних підстав.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів - ч.2 ст.99 КАС України.

Відповідно до ст.100 КАС України - адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

ОСОБА_1 є акціонером ВАТ "Любомльське ремонтно-транспортне підприємство".

Рішенням виконкому Любомльської міської ради №75 від 11.07.2006р. на підставі рішення наглядової ради ВАТ "Любомльське ремонтно-транспортне підприємство" від 23.05.2006р. за ТзОВ «Любомль-Сервіс» було визнано право власності на нерухоме майно станцію МТФ.

05.07.2006р. державним реєстратором Любомльської районної державної адміністрації Волинської області внесено запис до єдиного державного реєстру про державну реєстрацію ТзОВ «Любомль-Сервіс», яке і оскаржується позивачем.

Рішенням господарського суду Волинської області від 27.02.2008р. визнано недійсним рішення наглядової ради ВАТ "Любомльське ремонтно-транспортне підприємство" від 23.05.2006р. в частині створення ТзОВ «Любомль-Сервіс».

Відповідно до ч.2 ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути.

Оскільки позивач про порушення своїх прав, як акціонер дізнався 31.08.2011р., звернувшись з відповідною заявою до Любомльської міської ради, що стверджується матеріалами справи, судом першої інстанції при постановленні ухвали від 03.03.2012р. не враховано вимог ч.2 ст.102 та 107 КАС України, тому колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду.

керуючись ст.160, 195-197, п.3 ч.1 ст.199, п.4 ст.204, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволити частково, ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 03.03.2012р. у справі № 2а-0370/568/12 - скасувати та постановити нову ухвалу, якою справу направити до суду першої інстанції, для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили через п»ять днів з моменту направлення її копії сторонам, є остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: М.П.Кушнерик

Судді: В.В.Ніколін

Д.М.Старунський

Попередній документ
28211528
Наступний документ
28211530
Інформація про рішення:
№ рішення: 28211529
№ справи: 2а-0370/568/12
Дата рішення: 12.12.2012
Дата публікації: 27.12.2012
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019)