13 грудня 2012 р. Справа № 127718/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
Головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів: Яворського І.О., Сапіги В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Виноградівському районі на постанову Виноградівського районного суду Закарпатської області від 16.11.2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Виноградівському районі про нарахування підвищення до пенсії як дитині війни,
В жовтні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до УПФУ про нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни починаючи з 15.03.2011 року по 15.09.2011 року відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 02.11.2011 року позовні вимоги за період з 15.03.2011 року по 30.04.2010 року залишено без розгляду.
Постановою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 16.11.2011 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано дії відповідача неправомірними. Зобов»язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком передбаченої ст.6. Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 31.04.2011 року по 22.07.2011 року з врахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, УПФУ подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі апелянт вказує на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.3 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.
Пунктом 7 частини першої Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. З аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат указаним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.
На виконання вимог цього Закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 6 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року.
Відповідно до п.6 Постанови Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 р. № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» (вступила в дію з 23.07.2011 року) установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривні.
Відтак, до набрання чинності зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, тобто до 23 липня 2011 року, у справах щодо розміру підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, дітям війни застосуванню підлягають положення статті 6 Закону про соціальний захист дітей війни.
Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивача за спірний період у передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі колегія суддів не вбачає.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.201 КАС України підставою для зміни судового рішення є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції помилково зобов»язано відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії як дитині війни з 31 квітня 2011 року, оскільки останнім днем місяця є 30 квітня.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, однак постанова суду першої інстанції підлягає зміні.
Керуючись ст.195, 197, п.2 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.201, ч.2 ст.205, ст.207, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Виноградівському районі задовольнити частково.
Постанову Виноградівського районного суду Закарпатської області від 16.11.2011 року у справі № 2а-4688/11 змінити, виклавши її резолютивну частину в такій редакції:
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України у Виноградівському районі в частині відмови ОСОБА_1 в нарахуванні та виплаті підвищення до пенсії.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Виноградівському районі нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням абзацу 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 30.04.2011 року по 22.07.2011 року включно, з врахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає .
Головуюча суддя Р.Б. Хобор
Судді І.О. Яворський
В.П. Сапіга