18 грудня 2012 р. Справа № 34748/10/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Ніколіна В.В.,
суддів Затолочного В.С., Качмара В.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 07.10.2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби по ОДДЗ м. Коростень Житомирської області Белошицького Віталія Володимировича на постанову в справі про адміністративне правопорушення, -
В жовтні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора дорожньо-патрульної служби по ОДДЗ м. Коростень Житомирської області Белошицького Віталія Володимировича на постанову в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КпАП України, по якій на нього накладено стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн. та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження серії ВП № 21465528 від 21 вересня 2010 року, видалити дані про порушення із бази ДАІ та притягнути відповідача до відповідальності за фальсифікацію документів
В позовній заяві ОСОБА_1 покликається на те, що згідно постанови порушення полягало в тому, що він 04.08.2010 року біля 14 год. 10 хв. в с. Клочево, керуючи автомобілем "Мitsubishi" державний номер НОМЕР_1, перевищив встановлену швидкість, рухався з швидкістю 70 км/год. Швидкість вимірювалась приладом «Беркут». Усі прилади автомобіля позивача є технічно справними, про що свідчить талон техогляду. При цьому у момент, близький до вимірювання швидкості та зупинки, поряд із більшою швидкістю рухався автомобіль "Lexus 470", а також позаду їхала ще одна іномарка, позивач був зупинений на вимогу інспектора ДПС. Після того як позивач зупинився, до нього підійшов інспектор ДАІ, ст. сержант Белошицький Віталій Володимирович (інспектор незрозуміло представився, тому дані про нього брав з постанови) і назвав причиною зупинки даного транспортного засобу - перевищення швидкості. На вимогу позивача надати докази його порушення, йому було продемонстровано зафіксовану на приладі „Беркут" (що не являється засобом фото- відеофіксації) швидкість 100 км/год., фактичний час на приладі «Беркут» та на годиннику не збігався (різниця між показами становила 4-5 хвилин). Ніяких інших фактів порушення позивачеві надано не було.
Оскаржуваною ухвалою Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 07.10.2010 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби по ОДДЗ м. Коростень Житомирської області Белошицького Віталія Володимировича на постанову в справі про адміністративне правопорушення - залишено без розгляду.
У поданій апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить зазначену ухвалу скасувати та прийняти нову, якою визнати незаконною, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що у протоколі про адміністративне правопорушення, якого позивач не бачив, та в постанові відсутні докази належності виміряної швидкості саме автомобілем позивача. Фактично, на вимогу підтвердити нібито перевищення швидкості що належить позивачеві, було продемонстровано лише швидкість, з якою нібито він рухався, з різницею в часі.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, вину даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, у даному випадку використовувався вимірювач швидкості „Беркут", що не має функцій відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки. Фактично окрім усної заяви інспектора, позивачеві не було надано жодних доказів належності вимірюваної швидкості саме його автомобілю.
Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом в якому просить винесену відповідачем постанову серії АМ № 118004 від 04 серпня 2010 року визнати протиправною та скасувати, а також скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження серії ВП № 21465528 від 21 вересня 2010 року, видалити дані про порушення із бази ДАІ та притягнути відповідача до відповідальності за фальсифікацію документів.
Відповідно до ст. 289 КпАП України скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Так оскаржувана позивачем постанова внесена 04 серпня 2010 року, а позивач звернувся до суду лише 06 жовтня 2010 року, тобто після спливу строку на її оскарження.
Згідно ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення винесена уповноваженою особою на підставі протоколу, який підтверджував адміністративне правопорушення, стягнення накладено в межах статті 122 ч. 1 КпАП України. Підстав для скасування постанови суд не знаходить. Тому, адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби по ОДДЗ м. Коростень Житомирської області Белошицького Віталія Володимировича на постанову в справі про адміністративне правопорушення залишено без розгляду.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, що постановою інспектора дорожньо-патрульної служби по ОДДЗ м. Коростень Житомирської області Белошицького Віталія Володимировича від 04 серпня 2010 року притягнений до адміністративної відповідальності позивач за ст. 122 ч.1 КпАП України до штрафу в сумі 255 грн. Про адміністративне правопорушення було складено постанову, згідно якої порушення полягало в тому, що в с. Клочево апелянт, керуючи автомобілем "Мitsubishi" державний номер НОМЕР_1, перевищив встановлену швидкість в населеному пункті, рухався із швидкістю 100 км/год., що було зафіксовано приладом «Беркут». Із пояснень ОСОБА_1 в постанові, видно, що з порушенням він не згідний по причині похибки вимірювача швидкості і відмовився від отримання копії протоколу та постанови в присутності свідків, які засвідчили підписами в постанові про вчинення адміністративного правопорушення. Позивач в апеляційній скарзі підтвердив про те, що на місці вчинення порушення був ознайомлений з показниками приладу щодо швидкості - 100 км/год, і часу, який він вважав не відповідав дійсності.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення винесена уповноваженою особою на підставі доказу, який підтверджував адміністративне правопорушення, стягнення накладено в межах статті 122 ч. 1 КпАП України. Підстав для скасування постанови суд не знаходить.
Суд апеляційної інстанції не вважає, що доводи апелянта відповідають обставинам справи, адже він був ознайомлений із протоколом і постановою, яку йому надали і не погодившись з нею, міг у встановлений законом термін оскаржити в суді першої інстанції, однак звернувся до суду з позовом через 2 місяці, не вказавши причин пропущення строку звернення.
А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.
На підставі наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 07.10.2010 року у справі № 2а-290/10 - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий В.В. Ніколін
Судді В.С. Затолочний
В.Я. Качмар