Справа № 0444/2-125/11 Головуючий в 1-й інстанції
Провадження №22-ц/491/3196/12 суддя Черкасенко Т.Г.
Категорія - 37 (І) Суддя-доповідач - Зубакова В.П.
19 грудня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Зубакової В.П.
суддів - Митрофанової Л.В., Турік В.П.
при секретарі - Бондаренко І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу від 01 жовтня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2, як правонаступника ОСОБА_3, до правонаступника ОСОБА_4 - ОСОБА_5, треті особи Перша Криворізька державна нотаріальна контора, державний нотаріус Першої Криворізької державної нотаріальної контори ОСОБА_6, про визнання факту прийняття спадщини, визнання свідоцтва про право на спадщину за законом частково недійсним та визнання права власності на частину спадкового майна, за зустрічним позовом ОСОБА_5, як правонаступника ОСОБА_4, до правонаступника ОСОБА_3 - ОСОБА_2, до ОСОБА_7, третя особи Державний нотаріус Першої Криворізької державної нотаріальної контори, про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування за законом.
Особи, які беруть участь у розгляді справи:
позивач ОСОБА_2 та її представники ОСОБА_8, ОСОБА_9,
відповідач ОСОБА_5,
відповідач ОСОБА_7,
У жовтні 2007 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання факту прийняття спадщини, визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом та визнання права власності на частину спадкового майна, посилаючись на те, що він та відповідач по справі є спадкоємцями першої черги після померлих брата - ОСОБА_10 та сестри - ОСОБА_11, яким за життя належало по 1/5 частині домоволодіння по АДРЕСА_1. Він до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини не звертався, вважаючи себе фактично прийнявшим спадщину після їх смерті, оскільки мешкав у зазначеному домоволодінні та управляв ним. У 2007 році дізнався, що відповідач сама отримала спадщину після смерті брата та сестри та є власником їх часток.
Вважаючи, що його права, як спадкоємця, порушені, неодноразово уточнюючи та змінюючи позовні вимоги, просив суд визнати факт прийняття ним спадщини після смерті ОСОБА_10, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_11, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4.
Визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.11.1997 року за реєстровими №№ 1-7774 та 1-7776, видані на ім'я ОСОБА_4 на 2/5 частини домоволодіння по АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_10 та ОСОБА_11
Визнати за ним право власності на 1/10 частину домоволодіння по АДРЕСА_1, як за спадкоємцем 1-ї черги після смерті ОСОБА_10 та ОСОБА_11
Визнати частково недійсним договір дарування 3/5 часток будинку АДРЕСА_1, укладений 03.11.2006 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідчений державним нотаріусом Першої Криворізької державної нотаріальної контори ОСОБА_6 за № 2-2268, в частині дарування ОСОБА_4 ОСОБА_5 2/5 часток цього будинку.
Ухвалою суду від 14 липня 2010 року задоволено заяву представників позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_9, ОСОБА_8 та залишено без розгляду позовні вимоги ОСОБА_3 в частині визнання за ним право власності на 1/10 частину домоволодіння по АДРЕСА_1, як за спадкоємцем 1-ї черги після смерті ОСОБА_10 та ОСОБА_11 та визнання частково недійсним договору дарування 3/5 часток будинку АДРЕСА_1, укладений 03.11.2006 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідченого державним нотаріусом Першої Криворізької державної нотаріальної контори ОСОБА_6 за № 2-2268, в частині дарування ОСОБА_4 ОСОБА_5 2/5 часток цього будинку.
В останній редакції позовної заяви від 27.05.2009 року, ОСОБА_3 просив суд визнати факт прийняття ним спадщини після смерті ОСОБА_10, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_11, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4.
Визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.11.1997 року за реєстровими №№ 1-7774 та 1-7776, видані на ім'я ОСОБА_4 на 2/5 частини домоволодіння по АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_10 та ОСОБА_11
У червні 2009 року ОСОБА_4 звернулась до суду із зустрічним позовом про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування за законом, посилаючись на те, що вона та відповідач по справі є спадкоємцями першої черги після померлих брата - ОСОБА_10 та сестри - ОСОБА_11, яким за життя належало по 1/5 частині домоволодіння по АДРЕСА_1. Вона до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини не зверталася, вважаючи себе фактично прийнявшою спадщину після їх смерті, оскільки мешкала у зазначеному домоволодінні та управляла ним. Відповідач ОСОБА_3 теж не звертався до нотаріальної контори, однак, оскільки не проживав у спадковому будинку, не може вважатись таким, що фактично прийняв спадщину.
Вважаючи, що її права, як спадкоємиці, порушені, просила суд встановити, що вона фактично вступила в управління спадковим майном після смерті ОСОБА_10, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_11, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4.
Крім того, просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 у зв'язку з недоведеністю та пропуском строку позовної давності.
Ухвалою суду від 11.06.2012 року у зв'язку зі смертю ОСОБА_3( ІНФОРМАЦІЯ_1) залучено до участі у справі його правонаступника - ОСОБА_2.
Ухвалою суду від 06.08.2012 року у зв'язку зі смертю ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2) залучено до участі у справі її правонаступника - ОСОБА_5.
Рішенням Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу від 01 жовтня 2012 року позов ОСОБА_5, як правонаступника ОСОБА_4, задоволено частково.
Встановлено факт, що ОСОБА_4 фактично вступила в управління спадковим майном - 2/5 частками домоволодіння АДРЕСА_1, як спадкоємиця першої черги за законом після смерті брата ОСОБА_10, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_11, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В задоволенні позову ОСОБА_2, як правонаступника ОСОБА_3 -відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позову ОСОБА_3 та відмови в задоволенні зустрічного позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Висновок суду про пропущення ОСОБА_3 строку позовної давності не ґрунтується на законі, оскільки про прийняття ОСОБА_4 спадщини після смерті брата та сестри він довідався лише у 2007 році, а його нотаріально завірена заява про надання згоди на відчуження останньою 3/5 частин спірного домоволодіння у 2004 році не може бути належним доказом, оскільки не містить відомостей про підстави виникнення у неї права власності на домоволодіння.
Суд не надав оцінку доказам проживання ОСОБА_3 у спірному домоволодінні до 1995 року, зокрема квитанціям про сплату за комунальні послуги, земельного податку за користування земельною ділянкою та страхових полюсів.
В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_5 зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому рішення суду слід залишити без змін, відхиливши апеляційну скаргу.
Заслухавши суддю - доповідача, позивача ОСОБА_2 та її представників ОСОБА_8, ОСОБА_9, відповідача ОСОБА_7, які підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, відповідача ОСОБА_5, яка заперечувала проти доводів апеляційної скарги та просила залишити рішення суду без змін, як законне та обґрунтоване, відхиливши апеляційну скаргу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3, його матері - ОСОБА_12, братові - ОСОБА_13 та сестрам - ОСОБА_11 і ОСОБА_4 кожному належало по 1/5 частині домоволодіння по АДРЕСА_1, яке успадковане ними після смерті ОСОБА_14, померлого у ІНФОРМАЦІЯ_6.
Після смерті ОСОБА_12, померлої ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_3, як єдиний син померлої, успадкував 1/5 частину зазначеного домоволодіння, яка належала їй за життя, а тому на праві власності йому стало належати 2/5 частин домоволодіння.
До нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_10, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3, та сестри ОСОБА_11, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4, а ні ОСОБА_3, а ні ОСОБА_4 не звертались.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 та відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, суд першої інстанції керувався норами ст.ст. 530, 549 ЦК України в редакції 1963 року, й виходив з доведеності позову ОСОБА_4 в частині підтвердження факту прийняття нею спадщини після смерті померлих брата та сестри й пропуску ОСОБА_3 строку позовної давності для звернення до суду за захистом свого порушеного права.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.
Згідно з п.п. 4,5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України 2003 року, положення зазначеного Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли до набрання чинності Кодексом або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої цього Кодексу «Спадкове право» застосовуються також до спадщини, яка відкрилась, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
За змістом п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відкриття спадщини до 01 січня 2004 року застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК Української РСР 1963 року.
Відповідно до вимог ст. 525 ЦК України (в редакції 1963 р., що діяла на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_10, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_11, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4) часом відкриття спадщини вважається день смерті спадкодавця.
Відповідно до вимог ст. 548 ЦК України для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженням. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Частинами 2, 3 ст. 549 цього Кодексу встановлено, що визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Як вбачається з матеріалів справи, за життя померлих ОСОБА_10 та ОСОБА_11, між співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1 виник спір з приводу порядку користування спільною власністю.
Ухвалою Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу від 17.12.1962 року затверджено мирову угоду, підписану власниками домоволодіння АДРЕСА_1, та визначено наступний порядок користування цим домоволодінням: у користування ОСОБА_10, ОСОБА_15 та ОСОБА_4 переходять кімнати 1-5, 1-4 та Ѕ частина сараю і присадибної ділянки, а у користування ОСОБА_12 і ОСОБА_3 - кімната 1-2, кухня, коридор та Ѕ частина сараю і присадибної ділянки, інше майно залишається у загальному користуванні (т.1 а.с. 110).
ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_3.
ОСОБА_11, померла ІНФОРМАЦІЯ_4.
Як встановлено судом, ОСОБА_4 на момент смерті як брата, так і сестри, проживала разом з ними у виділеній їм для користування частині домоволодіння АДРЕСА_1, та після їх смерті продовжила користуватись та володіти ним як спадкоємець, що прийняв спадщину.
Звертаючись до суду з позовом у жовтні 2007 року про встановлення факту прийняття спадщини, ОСОБА_3 не заперечував факту прийняття ОСОБА_4 спадщини після померлих ОСОБА_10 та ОСОБА_11, та навіть просив суд визнати за ним та ОСОБА_4 право власності по 1/10 частині домоволодіння після померлих брата та сестри (т.1 а.с. 5).
Згідно ч.1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Встановлюючи факт, що ОСОБА_4 фактично вступила в управління спадковим майном, суд правомірно виходив з доведеності її позовних вимог, а тому колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо незаконності рішення суду в цій частині.
Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист цивільного права або інтересу.
Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Аналогічне положення закріплено у статтях 71 та 76 ЦК України (в редакції 1963 р.)
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу від 23 жовтня 1997 року, яке 03 квітня 2008 року було скасоване апеляційним судом Дніпропетровської області, встановлено факт прийняття ОСОБА_4 спадщини після померлих брата та сестри. На підставі цього рішення суду ОСОБА_4 отримала свідоцтво про право на спадщину після померлих брата та сестри від 10.11.1997 року, та за нею було визнано право власності на 3/5 частин спірного домоволодіння.
28 травня 2004 року ОСОБА_3, як співвласник, надав нотаріально завірену письмову згоду на відчуження ОСОБА_4 3/5 частини домоволодіння АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 116), тобто йому було достовірно відомо про реєстрацію ОСОБА_4 права власності на 2/5 частини домоволодіння, що належали їх померлим братові та сестрі, ще в травні 2004 року.
Таким чином, судом вірно встановлено, що ОСОБА_3 довідався про смерті брата та сестри у ІНФОРМАЦІЯ_3 та у ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідно, а у травні 2004 року йому було достовірно відомо про прийняття ОСОБА_4 спадщини після померлих та здійснення її відчуження (проти чого він не заперечував), а до суду з позовом про встановлення факту прийняття спадщини останній звернувся лише у жовтні 2007 року, тобто з пропуском трирічного строку позовної давності, і доводи апеляційної скарги висновків суду в цій частині не спростовують.
Інші доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів по справі та незгоди з тією їх оцінкою, що надав їм суд першої інстанції. Проте відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального і процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, в той час як доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому апеляційна підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін, відповідно до ст. 308 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу від 01 жовтня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)