04 грудня 2012 р.Справа № 2а-5468/12/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Катунова В.В.
Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2012р. по справі № 2а-5468/12/2070
за позовом Закритого акціонерного товариства "Автоторгова группа"Спецтехніка"
до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби
про скасування податкового повідомлення - рішення,
Позивач- ЗАТ "Автоторгова группа "СПЕЦТЕХНІКА", звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова, в якому просив скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000362302 від 15.02.2012 року, прийняте на підставі Акту перевірки № 215/23/30884849 від 27.01.2012 року, в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги адміністративного позову позивач зазначив, що Закрите акціонерне товариство «Автоторгова група «СПЕЦТЕХНІКА» виконало усі передбачені Законом умови отримання відшкодування ПДВ та має документальнее підтвердження розміру свого податкового кредиту, а тому вважає податкове повідомлення - рішення № 0000362302 від 15.02.2012 року прийняте на підставі Акту перевірки № 215/23/30884849 від 27.01.2012 року таким, що підлягає скасуванню.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2012 року адміністративний позов задоволено.
Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова від 15.02.2012 року № 0000362302.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, а саме, відповідач посилається на те, що відповідно до акту перевірки позивача, встановлено порушення позивачем п. 198.3, п.198.4 ст.198 Податкового кодексу України та ст.1, п. 2 ст.3, ст. 4 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 1666667 грн., в тому числі за вересень 2011 року в сумі 166667 грн. Апелянтом зазначалось, що висновки зроблені під час перевірки є обґрунтованими та законними, а тому відсутні підстави для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень рішень.
Позивач подав до Харківського апеляційного адміністративного суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає вимоги відповідача безпідставними, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню. Просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, як таку, що прийнята відповідно до норм діючого законодавства.
У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що працівниками ДПІ у Московському районі м. Харкова була проведена позапланова в'їздна перевірка ВАТ «Авто торгова група «Спецтехніка»в частині правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Оттімо»за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року.
За результатами перевірки було складено акт № 215/23/30884849 від 27.01.2012 року яким встановлено, що не підтверджені господарські операції між ЗАТ АГ «Спецтехніка»по взаємовідносинам з ТОВ «Оттімо» виходячи з врахування реального часу здійснення операцій. У зазначених обсягах наявні ознаки дефективності первинних документів за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року порушено п.198.4. п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України у зв'язку з чим визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 166667 гри. В тому числі: за вересень 2011 року на 166667 грн.
ЗАТ «АТГ «СПЕЦТЕХНІКА» звернулося до ДПІ Московського району м. Харкова з відповідним запереченням (вих. № 834 від 06.02.2012 року) на Акт перевірки № 215/23/30884849 від 27.01.2012 року в якому просили визнати висновки акту перевірки безпідставними та незаконними.
Згідно відповіді ДПІ у Московському районі м. Харкова від 13.02.2012 року вих. № 2046/10/23-203-7, за результатами розгляду спірним питань, що виникли за висновками акту позапланової виїзної перевірки ЗАТ «АТГ «СПЕЦТЕХНІКА»№ 215/23/30884849 від 27.01.2012 року встановлено, що висновки акту щодо зазначених порушень є правомірними та будуть враховані при винесені податкового повідомлення-рішення.
На підставі вище зазначеного акту перевірки керівником ДПІ у Московському район м. Харкова було винесено податкове повідомлення - рішення № 0000362302 від 15.02.2012 року.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що фактичні обставини справи свідчать про те, що позивач виконав усі передбачені законом умови для набуття права на податковий кредит та має документальне підтвердження його.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
У відповідності до п. 198.2. Податкового кодексу України: Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України , платниками податку на додану вартість є :
1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному ст. 183 Податкового кодексу України;
2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;
Відповідно до п. 198.1 ст. 198. Податкового кодексу України, передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
Пунктом 198.2 ст. 198 визначено, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з аналізу вищезазначених положень вбачається, що законодавець чітко визначив дату виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредит, в даному випадку це є дата списання коштів з банківського рахунку (передоплата) позивача на оплату товару.
Крім цьогоЮзаконодавець жодним чином не обмежив вище зазначене право наявністю чи відсутністю якихось документів з боку контрагента позивача.
Також, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Статтею 1 розділу 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до п.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Судовим розглядом встановлено, що між між ЗАТ «АТГ «Спецтехніка»(покупцем) та ТОВ «ОТТІМО»(постачальником) був укладений договір № 7873 від 20.08.2011 року з метою придбання HD-30EASY TOUCH - для вантажних автомобілів (стенд розвал-сходження лазерний) та HD-80EASY TOUCH - для легкових автомобілів (стенд розвал-сходження лазерний).
ТОВ «ОТТІМО» на адресу ЗАТ «АТГ «Спецтехніка» виписані податкові накладні № 71 від 12.09.2011 року та №56 від 09.09.2012 року (а.с. 44-45).
Згідно умов вищевказаного договору, ТОВ «Автоторгова група «Спецтехніка»була здіснена оплата за товар у розмірі 100% від вартості товару у розмірі 1000000,00 грн., в т. ч. ПДВ в сумі 166666,67 грн., шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок контрагента, що підтверджується платіжними дорученнями № 199 від 08.09.2011 року та № 215 від 12.09.2011 року (а.с. 42,43).
Як вбачається з акту перевірки, ТОВ «ОТТІМО» не надало документи, які свідчать про подальшу реалізацію товарів (послуг, робіт), які були отримані від ТОВ «Автоторгова група «Спецтехніка»(код ЄДРПОУ 30884849). Також у відповіді відсутні дані про факт транспортування, зберігання та оприбуткування товару який отримано від ТОВ «Автоторгова група «Спецтехніка»(код ЄДРПОУ 30884849). Таким чином, на думку податкового органу неможливо зробити висновок щодо документального підтвердження реальності здійснення господарських відносин із ТОВ «Автоторгова група «Спецтехніка»(код ЄДРПОУ 30884849), їх вид, обсяг, якість та розрахунки та неможливо встановити відображення в податковому обліку результатів господарських операцій із ТОВ «Автоторгова група «Спецтехніка»(код ЄДРПОУ 30884849).
Разом з тим, як правильно встановив суд першої інстанції, Договір № 7873 від 20.08.2011 року між ЗАТ «АТГ «Спецтехніка»(покупцем) та ТОВ «ОТТІМО»(постачальником) був укладений з метою придбання HD-30EASY TOUCH - для вантажних автомобілів (стенд розвал-сходження лазерний) та HD-80EASY TOUCH - для легкових автомобілів (стенд розвал-сходження лазерний). Поставка повинна була відбутися з боку ТОВ «ОТТІМО»(постачальника) до ЗАТ «АТГ «Спецтехніка»(покупця), а не навпаки, як про це вказують перевіряючи ДПІ Московського району м. Харкова у своєму Акті перевірки.
Таким чином колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що ЗАТ «АТГ «Спецтехніка» виконано усі передбачені Законом умови отримання відшкодування ПДВ та має всі документальні підтвердження розміру податкового кредиту.
Крім того, колегія суддів вважає за доцільне зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 22.01.2009 року у справі «Булвес»АД проти Болгарії (заява №3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДА, який нараховується у ланцюгу поставок, або вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.
Таким чином, апелянтом не було надано вагомих доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги, а висновки суду першої інстанції є такими, що відповідають вимогам закону і доводами апеляційної скарги не спростовуються.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення позову, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2012 року по справі № 2-а-5468/12/2070 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.
Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2012р. по справі № 2а-5468/12/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Катунов В.В.
Судді Ральченко І.М. Рєзнікова С.С.