03 грудня 2012 р.Справа № 1617/2а-3657/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Тацій Л.В.
Суддів: Водолажської Н.С. , Філатова Ю.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області на постанову Лохвицького районного суду Полтавської області від 28.07.2011р. по справі № 1617/2а-3657/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області
про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
14.07.2011 р. ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області (надалі по тексту - відповідач), в якому просив суд: визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області щодо відмови в проведенні перерахунку та виплати йому додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров'ю, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком - прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, відповідно до ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області перерахувати і призначити додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком - прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, відповідно до ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" починаючи з 01.12.2010 року та здійснювати подальші виплати пенсії згідно проведеного за рішенням суду перерахунку.
Постановою Лохвицького районного суду Полтавської області від 128.07.2011р. зазначений позов задоволено частково. Визнано бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області протиправною. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області здійснити позивачу перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" , починаючи з 01.12.2010 року по 18.06.2011 року. В іншій частині позовні вимоги залишені без задоволення.
Відповідач, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", ст.ст. 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог.
Виходячи з приписів ст. 183-2 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач віднесений до осіб 2 категорії, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС .
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач має право на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірах, встановлених ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", між тим неправильно застосував до спірних правовідносин норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"№796.
Статтею 49 Закону № 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно зі ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.
Вихідним критерієм розрахунку додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом про Державний бюджет України. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 51 Закону №796.
Згідно частиною третьою статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 05.10.2006 р. N 231-У встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положенням ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, колегія суддів дійшла висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягає ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не Постанова Кабінету Міністрів України № 530 «Деякі питання соціального захисту населення окремих категорій громадян»від 28.05.2008 року, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо правомірності нарахування та виплати позивачу державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі встановленому Постановою Кабінету Міністрів України.
Між тим, відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом 14.07.2011 р. Отже, враховуючи дату звернення позивача до суду, шестимісячний строк на звернення до суду, колегія суддів приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту з 15.01.2011р.
Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
З матеріалів справи таких підстав не вбачається. Доказів поважності пропуску строку на звернення до суду з позовом позивачем не надано.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області про зобов'язання відповідача зробити перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю за період до 15.01.2011 р. підлягають залишенню без розгляду.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що через порушення судом норм процесуального права, постанова суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню з прийняттям ухвали про залишення позову без розгляду.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 160, 167, 195, 196, п. 4 ст. 198, 200, 202, 203, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області задовольнити частково.
Постанову Лохвицького районного суду Полтавської області від 28.07.2011р. по справі № 1617/2а-3657/11 скасувати в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" , починаючи з 01.12.2010 р. по 15.01.2011 р., прийняти ухвалу, якою цю частину позовних вимог ОСОБА_1 залишити без розгляду.
В іншій частині постанову Лохвицького районного суду Полтавської області від 28.07.2011 р. по справі №1617/2а-3657/11 залишити без змін
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Тацій Л.В.
Судді Водолажська Н.С. Філатов Ю.М.