61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
11 грудня 2012 р. Справа № 2028/2а-651/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Тацій Л.В.
Суддів: Філатова Ю.М. , Водолажської Н.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Нововодолазькому районі Харківської області на постанову Нововодолазького районного суду Харківської області від 03.03.2011р. по справі № 2028/2а-651/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Нововодолазькому районі Харківської області
про зобов'язання вчинити певні дії,
16.02.11 позивач звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом.
За результатами розгляду справи постановою Нововодолазького районного суду Харківської області від 03.03.2011 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність відповідача. Зобов'язано відповідача провести позивачу перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни із розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по на весь час виплати пенсії, виходячи із розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на неврегульованість на законодавчому рівні механізму та умов виплати допомоги особам, які мають статус "дитина війни", прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм бюджетного законодавства України та ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 197 та ч. 1 ст. 195 КАС України апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження та в межах доводів апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що позивач відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має статус дитини війни та за приписами ст.6 цього закону має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Задовольняючи позов суд першої інстанції правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права надавши перевагу ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" над постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. за № 530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", як нормативно-правовому акту, що має вищу юридичну силу. Також суд правильно визначено розмір мінімальної пенсії за віком, виходячи із приписів ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки іншими законами такий розмір не врегульовано.
Проте, при ухваленні рішення судом було допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом 16.02.11 року із вимогами щодо захисту його порушених прав, що мали місце з 01.01.2007 року на весь час дії Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Колегія суддів відзначає, що даною статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, враховуючи дату звернення позивача до суду, шестимісячний строк на звернення до суду з позовом та період за який позивач просить суд захистити його права, колегія суддів приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту з 16.08.10 року.
Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Доказів поважності пропуску строку на звернення до суду з позовом позивачем не надано.
Виходячи із зазначених обставин справи, колегія суддів вважає, що судом при ухваленні рішення було порушено приписи ст.ст.99, 100 КАС України, що призвело до частково необґрунтованого задоволення позову.
Відносно зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії без зазначення кінцевої дати такого перерахунку та виплати, колегія суддів вважає його необґрунтованим у зв'язку з тим, що, по-перше, судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання та спрямовано на відновлення порушених прав, свобод та інтересів, по-друге, у суду не має достатніх підстав вважати або припускати, що в майбутньому відповідач буде діяти протиправно, оскільки правовідносини на майбутні періоди між сторонами в часі ще не склалися. Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судове рішення не може в майбутньому регулювати суспільні відносини. В цій частині постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що п. 7 ч. 1 Закону України № 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", який набрав чинності 19 червня 2011 року, було доповнено прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни " застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
З аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат указаним категоріям громадян у 2011 році делеговано Кабінету Міністрів України, яким прийнято постанову № 745 "Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", яка набрала чинності 23.07.2011 року.
З огляду на викладене до набрання чинності зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, тобто до 23.07.2011 року, застосуванню підлягають положення статті 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни ", а з 23.07.2011 року нарахування та виплата пенсії позивача має здійснюватися відповідно до вимог Закону України " Про Державний бюджет України на 2011 рік" та постанови Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 року № 745.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що через порушення судом норм процесуального права, постанова суду першої інстанції - підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 160, 167, 195, 197, 198, 202, 203, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Нововодолазькому районі Харківської області - задовольнити частково.
Постанову Нововодолазького районного суду Харківської області від 03.03.2011 року по справі № 2028/2а-651/11 скасувати.
Прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Нововодолазькому районі Харківської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсій страхування", та провести відповідні виплати з 16.08.2010 року по 22.07.2011 року.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Нововодолазькому районі Харківської області про зобов'язання вчинити певні дії за період з 09.07.2007 року по 15.08.10 року - залишити без розгляду.
В задоволенні іншої частини позовних вимог -відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Тацій Л.В.
Судді(підпис) (підпис) Філатов Ю.М. Водолажська Н.С.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Тацій Л.В.