10 грудня 2012 р.Справа № 2020/2а-3828/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Тацій Л.В.
Суддів: Філатова Ю.М. , Водолажської Н.С.
розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова на постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29.04.2011р. по справі № 2020/2а-3828/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання виконати певні дії,
04.04.11 позивач звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом.
За результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29.04.2011 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність відповідача. Зобов'язано відповідача провести позивачу перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни із розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та провести відповідні виплати за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року 01.01.2009 року по 31.12.2009 року з 01.01.2010 року по 29.04.2011 року.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на неврегульованість на законодавчому рівні механізму та умов виплати допомоги особам, які мають статус "дитина війни", прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм бюджетного законодавства України та ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що призвело до неправильного вирішення справи.
Виходячи з приписів абз. 4 ч. 8 ст. 183-2 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що позивач відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має статус дитини війни та за приписами ст.6 цього закону має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Задовольняючи позов суд першої інстанції правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права надавши перевагу ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" над постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. за № 530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", як нормативно-правовому акту, що має вищу юридичну силу. Також суд правильно визначено розмір мінімальної пенсії за віком, виходячи із приписів ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки іншими законами такий розмір не врегульовано.
Між тим, при ухваленні рішення судом було допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом 04.04.11 року із вимогами щодо захисту його порушених прав, що мали місце з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по день ухвалення судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Колегія суддів відзначає, що даною статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, враховуючи дату звернення позивача до суду, шестимісячний строк на звернення до суду з позовом та період за який позивач просить суд захистити його права, колегія суддів приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту з 04.10.10 року.
Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Приймаючи рішення про поновлення позивачу строку на звернення до суду з позовом суд першої інстанції не навів підстав для його поновлення.
З матеріалів справи таких підстав не вбачається. Доказів поважності пропуску строку на звернення до суду з позовом позивачем не надано.
Виходячи із зазначених обставин справи, колегія суддів вважає, що судом при ухваленні рішення було порушено приписи ст.ст.99, 100 КАС України, що призвело до частково необґрунтованого задоволення позову.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що через порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог до 03.10.10 року - підлягає скасуванню, з залишенням цієї частини позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 160, 167, 183-2, 195, 197 п. 4 ст. 198, 200, 203, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова - задовольнити частково.
Постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29.04.2011р. по справі № 2020/2а-3828/11 скасувати в частині задоволення позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату доплати до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 09.07.2007 року по 03.10.10 року.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова про визнання протиправною бездіяльності та забов'язання здійснити перерахунок та виплату доплати до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 09.07.2007 року по 03.10.10 року - залишити без розгляду.
В іншій частині постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29.04.2011р. по справі № 2020/2а-3828/11 -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)Тацій Л.В.
Судді (підпис) (підпис) Філатов Ю.М. Водолажська Н.С.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Тацій Л.В.