61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
10 грудня 2012 р. Справа № 2033/2а-7785/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Тацій Л.В.
Суддів: Філатова Ю.М. , Водолажської Н.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова на постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 13.12.2011р. по справі № 2033/2а-7785/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова
про зобов'язання вчинити певні дії,
28.11.11 позивач звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати здійснити перерахунок пенсії як дитині війни з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2009 року по 24.11.2011 року.
За результатами розгляду справи постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 13.12.2011 року задоволено позов. Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування позивачу доплати до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Зобов'язано відповідача здійснити нарахування доплати до пенсії позивачу з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни із розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 01.01.09 року без зазначення кінцевої дати перерахунку.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на неврегульованість на законодавчому рівні механізму та умов виплати допомоги особам, які мають статус "дитина війни", прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм бюджетного законодавства України та ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 197 та ч. 1 ст. 195 КАС України апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження та в межах доводів апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що позивач відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має статус дитини війни та за приписами ст.6 цього закону має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права надавши перевагу ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" над постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. за № 530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", як нормативно-правовому акту, що має вищу юридичну силу. Також судом правильно визначено розмір мінімальної пенсії за віком, виходячи із приписів ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки іншими законами такий розмір не врегульовано.
Проте при ухваленні рішення судом було допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Колегія суддів відзначає, що даною статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, враховуючи дату звернення позивача до суду, шестимісячний строк на звернення до суду з позовом та період за який позивач просить суд захистити його права, колегія суддів приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту з 28.05.11 року.
Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Доказів поважності пропуску строку на звернення до суду з позовом позивачем не надано.
Виходячи із зазначених обставин справи, колегія суддів вважає, що судом при ухваленні рішення було порушено приписи ст.ст.99, 100 КАС України, що призвело до частково необґрунтованого задоволення позову.
Відносно зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії без зазначення кінцевої дати такого перерахунку та виплати, колегія суддів вважає його необґрунтованим у зв'язку з тим, що, по-перше, судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання та спрямовано на відновлення порушених прав, свобод та інтересів, по-друге, у суду не має достатніх підстав вважати або припускати, що в майбутньому відповідач буде діяти протиправно, оскільки правовідносини на майбутні періоди між сторонами в часі ще не склалися. Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судове рішення не може в майбутньому регулювати суспільні відносини. В цій частині постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що п. 7 ч. 1 Закону України № 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", який набрав чинності 19 червня 2011 року, було доповнено прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни " застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
З аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат указаним категоріям громадян у 2011 році делеговано Кабінету Міністрів України, яким прийнято постанову № 745 "Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", яка набрала чинності 23.07.2011 року.
З огляду на викладене до набрання чинності зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, тобто до 23.07.2011 року, застосуванню підлягають положення статті 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни ", а з 23.07.2011 року нарахування та виплата пенсії позивача має здійснюватися відповідно до вимог Закону України " Про Державний бюджет України на 2011 рік" та постанови Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 року № 745.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права та матеріального права і підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову за період з 28.05.11 року по 22.07.2011 року.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 197 , 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова - задовольнити частково.
Постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 13.12.2011 року по справі № 2033/2а-7785/11 скасувати.
Прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсій страхування", та провести відповідні виплати з 28.05.11 року по 22.07.2011 року.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова про зобов'язання вчинити певні дії за період з 01.01.2009 року по 27.05.11 року - залишити без розгляду.
В задоволенні іншої частини позовних вимог -відмовити.
Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Тацій Л.В.
Судді Філатов Ю.М. Водолажська Н.С.