11 грудня 2012 р.Справа № 2а-1670/6721/12
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Калиновського В.А.
Суддів: Бенедик А.П. , Калитки О. М.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.11.2012р. по справі № 2а-1670/6721/12
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби від 12 жовтня 2012 року № 0003171703.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на невідповідність висновків податкового органу щодо допущення ним порушень вимог підпункту "б" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України та зазначав, що встановлені у висновках акта перевірки порушення не мали місця в його господарській діяльності.
Представник відповідача проти позову заперечував, дії ДПІ у м. Полтаві вважає правомірними, а спірне податкове повідомлення-рішення - таким, що відповідає чинному законодавству внаслідок того, що податковим органом встановлено неподання ФОП ОСОБА_1 відомості форми 1-ДФ про суми виплачених доходів іншим ФОП за період 1-2 квартали 2012 року.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.11.2012 року адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме: норми Податкового кодексу України, Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець (ідентифікаційний код НОМЕР_2). Позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві.
Відповідачем у період з 17 вересня 2012 року по 21 вересня 2012 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 06 грудня 2011 року по 14 вересня 2012 року, зумовлену заявою позивача від 28 серпня 2012 року (а.с. 25) про проведення перевірки у зв'язку із припиненням підприємницької діяльності та зняттям з обліку.
За результатами перевірки 28 вересня 2012 року складено акт № 2966/1703/НОМЕР_2 (а.с. 9-12), в якому, зафіксовано порушення позивачем вимог підпункту "б" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, а саме: неподання відомості форми 1-ДФ про суми виплачених доходів іншим ФОП за період 1-2 квартали 2012 року.
На підставі акта перевірки від 28 вересня 2012 року № 2966/1703/НОМЕР_2 податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 12 жовтня 2012 року № 0003171703 (а.с. 13), яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 510,00 грн.
Позивач, вважаючи висновки викладені в акті перевірки від 28 вересня 2012 року № 2966/1703/НОМЕР_2 упередженими, такими, що не відповідають фактичним обставинам; не погоджуючись із позицією податкового органа щодо правомірності застосування штрафних (фінансових) санкцій, вважає спірне податкове повідомлення-рішення необґрунтованим, протиправним, таким, що суперечить законодавству з питань оподаткування, обмежує та порушує права, свободи та інтереси позивача, оскільки прийняте без урахування фактичних обставин, з порушенням чинного законодавства, а також без наявності правових підстав для винесення, внаслідок чого звернувся до суду з вимогою визнати протиправним та скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідач не довів правомірність прийнятого ним спірного податкового повідомлення-рішення, внаслідок чого відповідачем необґрунтовано застосовано до позивача штраф в розмірі 510,00 грн.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
З акта перевірки вбачається, що підставою для встановлення спірних висновків став факт визнання контролюючим органом позивача податковим агентом у правовідносинах щодо виконання умов договору оренди від 01 січня 2012 року з ФОП ОСОБА_2 (а.с. 19-22).
Відповідно до підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
Згідно приписів пункту 1.2 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року № 1020, дія цього Порядку поширюється на податкових агентів, а саме: юридичних осіб (їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи), самозайнятих осіб, представництва нерезидентів - юридичних осіб, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) нараховують (виплачують, надають) доходи фізичній особі та/або зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі.
Пунктом 176.2 статті 176 Податкового кодексу України передбачено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:
а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;
б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.
Відповідно до пункту 119.2 статті 119 Податкового кодексу України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, про що свідчить Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців НОМЕР_3 від 06 грудня 2011 року (а.с. 15).
Матеріали справи свідчать, що у перевіряємий період позивач не мав найманих працівників, відповідно до Свідоцтва про сплату єдиного податку здійснював діяльність за спрощеною системою оподаткування.
Судом встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 (Орендар) та ФОП ОСОБА_2 (Орендодавець) укладено договір від 01 січня 2012 року щодо оренди приміщення площею 13,0 кв.м, яке розташоване на першому поверсі будинку по АДРЕСА_1, з метою здійснення торгівлі промтоварами. Пунктом 4 зазначеного договору передбачено, що місячна плата за користування обумовленим приміщенням з 01 січня по 31 березня 2012 року складає 1000,00 грн., а з 01 квітня 2012 року - 1100,00 грн.
Матеріалами справи підтверджено, що з 01 травня 2012 року договір оренди від 01 січня 2012 року розірвано за ініціативою орендаря згідно письмової заяви останнього від 25 квітня 2012 року (а.с. 24).
Колегія суддів не бере до уваги доводів апелянта про те, що позивачем протиправно та в порушення вимог чинного податкового законодавства не повідомлено ДПІ у м. Полтаві шляхом подання форми 1-ДФ про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь ФОП ОСОБА_2 за договором оренди від 01 січня 2012 року з огляду на наступне.
Відповідно до підпункту 165.1.36 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається дохід фізичної особи-підприємця, з якого сплачується єдиний податок згідно із спрощеною системою оподаткування відповідно до цього Кодексу.
Крім того, згідно з пункту 177.8 статті 177 Податкового кодексу України під час нарахування (виплати) фізичній особі-підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою-підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
Таким чином, податок на доходи фізичних осіб не підлягає утриманню суб'єктом господарювання за господарськими правовідносинами з фізичною особою-підприємцем, який є платником єдиного податку.
Матеріали справи свідчать, що позивач і його контрагент-орендодавець зареєстровані фізичними особами-підприємцями та є платниками єдиного податку, правовідносини, врегульовані положеннями договору оренди від 01 січня 2012 року, між вказаними суб'єктами господарювання ознак трудових не мають, а отже, у позивача відсутній обов'язок щодо подання контролюючому органу інформації про виплачену оренди плату за договором від 01 січня 2012 року з ФОП ОСОБА_2
Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим та вірним висновок суду першої інстанції про те, що відповідач не довів правомірність прийнятого ним спірного податкового повідомлення-рішення, внаслідок чого до позивача необґрунтовано застосовано штраф в розмірі 510,00 грн.
Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 07.11.2012 року по справі № 2а-1670/6721/12 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.11.2012р. по справі № 2а-1670/6721/12 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.
Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калитка О. М.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.