06 листопада 2012 р.Справа № 1603/2а-578/12
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Калиновського В.А.
Суддів: Бенедик А.П. , Калитки О. М.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області на постанову Гадяцького районного суду Полтавської області від 13.08.2012р. по справі № 1603/2а-578/12
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області
про визнання неправомірними дій щодо припинення виплати пільгової пенсії,
ОСОБА_1 ( далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області( далі - відповідач) в якому просила визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі неправомірними, скасувати рішення начальника УПФ України в Гадяцькому районі № 945/0107 від 6 лютого 2012 року про припинення виплати їй пенсії в зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов'язати відповідача призначити пенсію у зв'язку з втратою годувальника з 1 лютого 2012 року.
Постановою Гадяцький районний суд Полтавської області від 13.08.2012 року Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області про визнання неправомірними дій щодо припинення виплати пільгової пенсії задовольнити.
Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі неправомірними та скасувати розпорядження Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі № 144304 від 19 січня 2012 року про припинення виплати ОСОБА_1 пенсії в зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі призначити ОСОБА_1 пенсію у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, з 1 лютого 2012 року.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій просить постанову скасувати та в задоволені позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що статтею 75 Сімейного кодексу встановлено обов'язок дружини та чоловіка матеріально підтримувати один одного. Перебування у шлюбі законодавчо забезпечує матеріальну підтримку, чого не можуть забезпечити фактичні шлюбні відносини. Відповідно до ч. З ст. 49 Цивільного кодексу України шлюб підлягає державній реєстрації. Також, згідно п.2 ст.259 Цивільного процесуального кодексу України, рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації актів цивільного стану, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів. Враховуючи вищевикладене, а також те, що документів які засвідчували б шлюб ОСОБА_1 з померлим ОСОБА_2 не надано, підстави для призначення позивачці пенсії у зв'язку з втратою годувальника відсутні.
Сторони в судове засідання не з"явились, в апеляційній скарзі відповідач висловив клопотання про розгляд справи у відсутності відповідача, про час і місце судового розгляду повідомлявся.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач - ОСОБА_1 жителька с. Петрівка-Роменська Гадяцького району Полтавської області знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області та з червня 2010 року отримувала пенсію за віком багатодітним матерям і матерям інвалідів з дитинства.
Призначену пенсію позивачка отримувала з червня 2010 року по грудень 2010 року.
З січня 2011 року Управлінням Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області ОСОБА_1 була призначена пенсія у зв'язку з втратою годувальника, після смерті її чоловіка ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Призначену пенсію позивачка отримувала з січня 2011 року по січень 2012 року.
З лютого 2012 року відповідач припинив виплату даної пенсії позивачці і відмовив у її виплаті в подальшому, мотивуючи свою відмову відсутністю документа, що підтверджує її родинні стосунки з померлим, зокрема свідоцтва про шлюб.
Також судом першої інстанції встановлено, що письмове звернення позивачки щодо продовження виплати їй пенсії у зв'язку з втратою годувальника після смерті її чоловіка ОСОБА_2, залишено відповідачем без задоволення, що підтверджується листом-відповіддю УПФ України в Гадяцькому районі № 945/0107 від 06.02.2012 року.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, дії відповідача по відмові позивачці у призначенні пенсії в зв'язку з втратою годувальника є неправомірними, оскільки згідно ст. 36 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та на підставі рішення суду, яким встановлено факт перебування її на утриманні померлого, позивачка має право на призначення пенсії в зв'язку з втратою годувальника, тому відповідача необхідно зобов'язати призначити вказану пенсію позивачці, з часу припинення її виплати, тобто з лютого 2012 року.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з таких підстав.
Статтею 36 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності у годувальника на день смерті страхового стажу, а в разі смерті пенсіонера - незалежно від тривалості страхового стажу.
Непрацездатними членами сім'ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони були інвалідами або досягли пенсійного віку.
Відповідно до ч.1 ст. 255 КАС України, Наслідки набрання законної сили судовим рішенням, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Рішенням Гадяцького районного суду від 24.12.2010 року встановлено факт, що ОСОБА_1 сумісно проживала однією сім'єю з ОСОБА_2, померлим ІНФОРМАЦІЯ_1, з 2004 року по день його смерті та перебувала на його утриманні.
Ухвалою Гадяцького районного суду від 03.07.2012 року, роз'яснено вищезазначене рішення, відповідно до якого значиться, що ОСОБА_1 сумісно проживала однією сім'єю з ОСОБА_2, померлим ІНФОРМАЦІЯ_1, як дружина та чоловік з 2004 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 та перебувала на його утриманні.
Таким чином у справі є судове рішення, яке набрало законної сили, а тому встановлення факту сумісного проживання позивача однією сім'єю з ОСОБА_2, померлим ІНФОРМАЦІЯ_1, як дружиною та чоловіком з 2004 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 та перебування на його утриманні не потребує доказування.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
КЗ огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.
Доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає безпідставними.
Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, , 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області залишити без задоволення.
Постанову Гадяцького районного суду Полтавської області від 13.08.2012р. по справі № 1603/2а-578/12 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.
Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калитка О. М.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.