Ухвала від 25.10.2012 по справі 2019/2а-27/11

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2012 р.Справа № 2019/2а-27/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.

Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б.

розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Коломацькому районі Харківської області на постанову Коломацького районного суду Харківської області від 21.01.2011р. по справі № 2019/2а-27/11

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Коломацькому районі Харківської області

про зобов'язання здійснити перерахунок, нарахування та виплату пенсії як "Дитині Війни ",

ВСТАНОВИЛА:

17.12.10 р. позивач звернулася до суду з вищезазначеним адміністративним позовом.

За результатами розгляду справи постановою Коломацького районного суду Харківської області від 21.01.2011 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність відповідача стосовно не нарахування та не виплати позивачу підвищення до пенсії у розмірі встановленому ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з її підвищенням на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 рокупо 31.12.2009 року, з врахуванням раніше проведених виплат. В іншій частині позовних вимог-відмовлено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на неврегульованість на законодавчому рівні механізму та умов виплати допомоги особам, які мають статус "дитина війни", прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм бюджетного законодавства України та ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що призвело до неправильного вирішення справи.

Виходячи з приписів абз. 4 ч. 8 ст. 183-2 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що позивач відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є дитиною війни та за приписами ст.6 цього закону має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права надавши перевагу ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" над постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. за № 530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", як нормативно-правовому акту, що має вищу юридичну силу. Також суд правильно визначено розмір мінімальної пенсії за віком, виходячи із приписів ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки іншими законами такий розмір не врегульовано.

Між тим, при ухваленні рішення судом було допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом 17.12.10 року із вимогами щодо захисту його порушених прав, що мали місце з 01.01.2008 року по 31.12.09 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Колегія суддів, виходячи з наведеного, вважає необхідним застосувати до спірних правовідносин ч.2 ст.99 КАС України.

Отже, враховуючи дату звернення позивача до суду, шестимісячний строк на звернення до суду з позовом та період за який позивач просить суд захистити його права, колегія суддів приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту з 18.06.2010 року.

Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

З матеріалів справи не вбачається підстав для поновлення позивачу строку на звернення до суду з позовом. Доказів поважності пропуску строку на звернення до суду з позовом позивачем не надано.

Виходячи із зазначених обставин справи, колегія суддів вважає, що судом при ухваленні рішення було порушено приписи ст.ст.99, 100 КАС України, що призвело до частково необґрунтованого задоволення позову.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що через порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог до 17.12.2009 року - підлягає скасуванню, а позовні вимоги в зазначеній частині підлягають залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 160, 167, 183-2. 195, п. 4 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 203, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Коломацькому районі Харківської області - задовольнити частково.

Постанову Коломацького районного суду Харківської області від 21.01.2011р. по справі № 2019/2а-27/11 скасувати в частині задоволення позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Коломацькому районі Харківської області про зобов'язання відповідача здійснити позивачу доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а також покладення на Управління Пенсійного фонду України в Коломацькому районі Харківської області обов'язку провести позивачу перерахунок пенсії з її підвищенням на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та провести відповідні виплати з 22.05.2008 по 17.12.2009 року .

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Коломацькому районі Харківської області про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Коломацькому районі Харківської області провести позивачу перерахунок пенсії з її підвищенням на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та провести відповідні виплати за період з 22.05.2008 року по 17.12.2009 року - залишити без розгляду.

В іншій частині постанову Коломацького районного суду Харківської області від 21.01.2011р. по справі № 2019/2а-27/11 -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Курило Л.В.

Судді (підпис) (підпис) Присяжнюк О.В. Русанова В.Б.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В.

Попередній документ
28173504
Наступний документ
28173506
Інформація про рішення:
№ рішення: 28173505
№ справи: 2019/2а-27/11
Дата рішення: 25.10.2012
Дата публікації: 25.12.2012
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: