11 грудня 2012 р. Справа № 1818/2а-1638/12
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Калиновського В.А.
Суддів: Бенедик А.П. , Калитки О. М.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області на постанову Тростянецького районного суду Сумської області від 24.10.2012р. по справі № 1818/2а-1638/12
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області
про покладнення зобов'язання вчинити дії та стягнення недоплаченої суми пенсійних витрат,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Тростянецького районного суду Сумської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області, в якому просив суд винести рішення, яким зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області усунути порушення його прав і здійснити перерахунок пенсії в повній відповідності з вимогами ст. 40, ст. 42 та п.5 прикінцевих положень ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'' № 1058-1V та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.08 № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" та виплачувати в подальшому пенсію у відповідності з проведеним перерахунком; зобов'язати відповідача надати в судове засідання розрахунок пенсії, з урахуванням пільгового трудового стану в районах Крайньої Півночі, станом на 01.04.2008р.; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 різницю між перерахованою та отриманою пенсією, яка утворилася з 01 серпня 2008р., і яка на момент подання позовної заяви складає 256грн х 47міс. = 12.032грн
Постановою Тростянецького районного суду Сумської області від 24.10.2012 року зазначений адміністративний позов було задоволено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що згідно запису в трудовій книжці позивача період його роботи з 25.08.1986 р. по 31.08.2006 р. в районах Крайньої Півночі, розпочав роботу з 25.08.1986 р. на посаді тренера по лижним гонкам в ДЮСШ відділу народної освіти Усть-Большерецького райвиконкому Камчатської області, а потім з 16.03.1989 р. в Октябрській СШ № 1 де працював до 31.08.2006 р. (а.с.10-14).
З довідки виданої ОСОБА_1 управлінням освіти адміністрації Усть-Большерецького муніципального району вбачається, що позивач працював по трудовому договору в системі освіти Усть-Большерецького райвиконкому Камчатської області з 25.08.1986 року по 31.08.2006 року (а.с.16).
ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду в Тростянецькому районі з 01.11.2007 року, як одержувач пенсії за віком відповідно до закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивач надав управлінню Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі всі підтверджуючі документи, а саме: копію трудової книжки та довідку видану управлінням освіти адміністрації Усть-Большерецького муніципального району від 20.02.2008 року №148, які є підтвердженням права позивача на пільговий обрахунок трудового стажу за час роботи в районах Крайньої Півночі в період з 25.08.1986 р. по 31.08.2006 р. та обґрунтованості його вимог щодо здійснення перерахунку пільгового обчислення пенсійного стажу з урахуванням періоду роботи в районах Крайньої Півночі та нового розрахунку розміру пенсії, а також донарахування недоотриманої позивачем пенсії.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Пунктом 5 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що періоди роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховуються до страхового стажу в порядку й на умовах передбачених законодавством, що діяло раніше, тобто до 1 січня 1991 року. ,
Порядок надання пільг особам, які працювали в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до них, був встановлений нормативно-правовими актами: Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 р. «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі»; постановою Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 р. № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 р. «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі»; Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 р. «Про розширення пільг для осіб, які працюють у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», а також Інструкцією про порядок надання пільг для осіб, які працюють у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженої постановою Держкомпраці і Президії ВЦРПС від 16.12.1967 р. № 520/П-28 (далі-Інструкція).
Згідно з якими період роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях прирівняних до них, з 1 березня 1960 року зараховується до стажу роботи в полуторному розмірі при умові, що працівник мав право на пільги, встановлені ст. 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 р. «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі». Згідно з Інструкцією пільгове обчислення стажу відповідно до названих указів поширювалось лише на робітників, які уклали письмові трудові договори про роботу на Крайній Півночі і в прирівняних до них місцевостях.
Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до цих районів, і користування пільгами, передбаченими в зазначених нормативно-правових актах. Проте, лише запису у трудовій книжці про факт роботи в районах Крайньої Півночі не достатньо для обчислення стажу на пільгових умовах. В трудовій книжці має бути штамп підприємства про розповсюдження на даного працівника пільг по обчисленню стажу роботи в 1,5 - кратному розмірі. Довідка підприємства, установи, організації, де працювала особа, в якій зазначено про факт роботи за строковим трудовим договором, період на який він був укладений та розповсюдження на особу пільг по обчисленню стажу за цей період, підставою видачі якої є картка форма Т-2.
Для підтвердження свого трудового стажу в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі Позивачем було надано копію трудової книжки, згідно з якою ОСОБА_1 з 25.08.1986 року по 16.03.1989 року працював на посаді тренера по лижним гонкам в ДЮСІП відділу народної Усть-Большерецького райвиконкому Камчатської області, а пізніше з 16.03.1989 року по 31.08.2006 року працював в Октябрській СШ №1 вчителем фізкультури та довідку надану управлінням освіти адміністрації Усть-Большерецького муніципального району від 20.02.2008 року №148.
Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не враховано той факт, що згідно наданого позивачем Трудового договору від 16.03.1989 року управлінням було проведено перерахунок пенсії позивачу за період 16.03.1989 року по 31.12.1990 року в 1,5 кратному розмірі.
Проведення перерахунку за період роботи з 01.01.1991 року неможливо, у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в якому зазначені пільги не передбачені.
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції безпідставно зроблено висновок про те, що позивач має право на пільговий обрахунок трудового стажу за час роботи з 01.01.1991 року.
Крім того, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції неправомірно задовольнив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пенсії у визначеній грошовій сумі, оскільки суд не може перебирати на себе повноваження органу на якого покладено ці обов'язки, а саме Пенсійного фонду, щодо перерахунку пенсії.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Таким чином, через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нової про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області задовольнити.
Постанову Тростянецького районного суду Сумської області від 24.10.2012р. по справі № 1818/2а-1638/12 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.
Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калитка О. М.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.