ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
19 січня 2012 р. № 2а-12186/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Костецького Н.В.,
суддів: Хоми О.П., Журомської М.В.
за участю секретаря судового засідання Голоднікова О.В.
представника позивача Босака О.Є.
представників відповідача Кармелюка Т.Б., Робейко А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Шкіряне підприємство «Світанок» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень, -
Публічне акціонерне товариство «Шкіряне підприємство «Світанок» звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.06.2011р. №0001392300/14028 та від 02.06.2011р. №0001402300/14032. Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконними, необґрунтованими та прийнятими з порушенням вимог чинного законодавства.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позові, просив позов задоволити.
Представники відповідача позовні вимоги заперечили, подали заперечення на адміністративний позов, просили відмовити в позові повністю, з підстав наведених у запереченні. Ними, зокрема, вказано про повну відповідність висновків акту перевірки вимогам чинного законодавства, і, як наслідок, -правомірне визначення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
19.05.2011р. за результатами позапланової виїзної документальної перевірки Публічного акціонерного товариства «Шкіряне підприємство «Світанок»з питань взаєморозрахунків з ВАТ «Ніжинський м'ясокомбінат»за період з 01.07.2008р. по 31.08.2008р., працівниками ДПІ у Шевченківському районі м. Львова складено акт перевірки №876/23-118/00307891.
За наслідками перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 02.06.2011р. №0001392300/14028 з податку на прибуток на загальну суму 1279561,00 грн. (у т.ч. основний платіж 1023649,00 грн., штрафна (фінансова) санкція 255912,00 грн.) та від 02.06.2011р. №0001402300/14032 з податку на додану вартість на загальну суму 1023649,00 грн. (у т.ч. основний платіж 818919,00 грн., штрафна (фінансова) санкція 204730,00 грн.).
В результаті адміністративного оскарження вказані податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги позивача без задоволення.
Як вбачається з акту перевірки, відповідачем в розділі 4 акта перевірки встановлено, що позивачем при здійсненні господарської діяльності допущені наступні порушення:
- п.п. 7.4.1 п.п. 7.1, п.п. 7.5.1, п. 7.5 п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість всього у сумі 818919,00 грн., у тому числі за липень 2008р. в сумі 598544,00 грн., за серпень 2008р. в сумі 220375,00 грн.;
- п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.97р. №283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(із змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1023649,00 грн., у тому числі за ІІІ-кв. 2008 р. в сумі 1023649 грн.
Як вбачається з п. 2.9 згаданого вище акта перевірки, при проведенні перевірки ПАТ «ШП «Світанок»перевіряючими використано наступні документи:
- Акт Ніжинської ОДПІ №646/23-00444375 від 20.05.2010 року «Про результати планової виїзної перевірки ВАТ «Ніжинський м'ясокомбінат»код за ЄДРПОУ 0444375 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008р. по 31.12.2009р.;
- Перелік автоматизованих інформаційних систем, інформація яких використана під час перевірки: АІС «Облік платників і платежів», Інформаційно-пошукова система «ЗАПИТ», АРМ -свідоцтво (ПДВ), АІС «ТАХ», АС «Бест-звіт», АС «Аудит», Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, Офіційний веб-сайт Державної податкової адміністрації України.
Підставою для висновків відповідача викладених в розділі 4 акта перевірки, було те, що ВАТ «ШП «Світанок»отримало ТМЦ від ВАТ "Ніжинський м'ясокомбінат" у 3 кв. 2008 року в тому числі в липні 2008 року на суму 2992720,25 грн. ПДВ 598544,05 грн., в серпні 2008 року на суму 1101875,00 грн. ПДВ 220375,00 грн. Вартість придбаної сировини віднесено до валових витрат підприємства, що відображено в бух обліку наступними проведеннями: Д-т 201 К-т 631, Д-т 23 К-т 201) та в податковому обліку в рядку 04.1 Декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2008 року.
Відповідачем також вказано в акті перевірки, що перевіркою ВАТ "Ніжинський м'ясокомбінат" (згідно акта перевірки Ніжинської ОДПІ від 20.05.2010 року) встановлено порушення статті 202, 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України, в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, в результаті чого, правочини здійснені ВАТ «Ніжинський м'ясокомбінат»з покупцем ВАТ «Шкіряне підприємство «Світанок», визнані нікчемними та недійсними.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів згідно з ч.2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Закріплений у ч.1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, господарські відносини між ВАТ «Ніжинський м'ясокомбінат»-постачальник та ВАТ «Шкіряне підприємство «Світанок»-покупець, підтверджені Договором на поставку шкіряної сировини №ПС-11/08 від 09 січня2008р.
Відповідно до п. 1 вказаного договору, Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупцю, а Покупець- прийняти та оплатити шкіряну сировину в кількості та асортименті за узгодженням на підставі заявки Покупця.
Відповідно до п. 2 даного договору, передача товару здійснюється за адресою: м. Львів, вул. Промислова, 53.
Згідно п. 5 договору на поставку шкіряної сировини №ПС-11/08 від 09 січня 2008р., розрахунки між сторонами здійснюються на протязі 7 днів після поставки шкірсировини. Розрахунки здійснюються у гривнях, шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника у відповідності до Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті».
Виконання вказаного договору підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, податковими накладними, платіжними документами. А зокрема, видаткові накладні: №МК-0017085 від 07.07.2008р. на загальну суму 524934,30 грн. в т.ч. ПДВ, №МК-0017086 від 07.07.2008р. на загальну суму 1177770,00 грн. в т.ч. ПДВ, №МК-0018687 від 21.07.2008р. на загальну суму 1888560,00 грн. в т.ч. ПДВ, №МК-0022510 від 27.08.2008р. на загальну суму 1322250,00 грн. в т.ч. ПДВ.
Податкові накладні №15324 від 07.07.2008р. на загальну суму 524934,30 грн., в тому числі ПДВ 87489,05 грн.; №15331 від 07.07.2008р. на загальну суму 1177770,00 грн., в тому числі ПДВ 196295,00 грн.; №16633 від 21.07.2008р. на загальну суму 1888560,00 грн., в тому числі ПДВ 314760,00 грн.; №20359 від 27.08.2008р. на загальну суму 1322250,00 грн., в тому числі ПДВ 220375,00 грн.;
В акті перевірки не заперечується проведення повної оплати Позивачем на користь Постачальника-ВАТ «Ніжинський м'ясокомбінат»шляхом безготівкового перерахунку вартості отриманих товарів.
Також, в акті перевірки не міститься покликань на недоліки в оформленні вказаних первинних документів.
Згідно п. 5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(що діяв в період спірних правовідносин), валові витрати виробництва та обігу (далі -валові витрати) -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальний або нематеріальний формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Відповідно до п. 5.3.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Дата отримання видаткових накладних є фактом отримання платником податку товарів.
Відповідно до п. 7.4.1. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п.п. 7.5.1 п.п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту (п. 7.4.5 Закону) суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У відповідності до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 названого Закону).
Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Законі N168/97-ВР передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної.
В свою чергу, як вбачається судом з матеріалів справи, наявні у Позивача податкові накладні відповідають всім вимогам передбаченим п.п. 7.2.1 п.п. 7.2 п. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а отже, виходячи із норми п.п. 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», наявність у Позивача податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту вказаних сум податку на додану вартість.
Окрім того, п. 9.8 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачає перелік випадків анулювання реєстрації платником податку на додану вартість. При цьому, встановлено, що реєстрація діє до дати її анулювання.
В свою чергу, в акті перевірки не заперечується того, що в період здійснення вищезгаданих фінансово-господарських операцій Позивача з ВАТ «Ніжинський м'ясокомбінат», останній був включений до реєстру платників податку на додану вартість, що в свою чергу підтверджує правомірність виданих податкових накладних. Відповідно до п.п. 2.4 п.2 Положення «Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 05.06.1995 року за №168/704: «Первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені якого складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники, посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа».
Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно з статтею 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Документами, які містять відомості про вищевказані господарські операції та підтверджують їх здійснення є договір на поставку шкіряної сировини, податкові накладні, видаткові накладні та платіжні документи які були предметом перевірки, та які містять весь перелік відомостей та реквізити, передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Отже, включення Позивачем до складу валових витрат у 3-му кварталі 2008р. витрат по придбанню товарів-шкірсировини в ВАТ «Ніжинський м'ясокомбінат» в розмірі 4094595,25 грн. за вищезгаданими видатковими накладними є правомірним та обґрунтованим.
Крім того, Позивачем сформувало податковий кредит з податку на додану вартість на підставі належно оформлених податкових накладних, обов'язковість ведення і збереження яких передбачена правилами податкового обліку.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Крім того, суб'єкт владних повноважень, відповідно до ч.4 ст.71 КАС України повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Доводи Відповідача викладені в запереченні на адміністративний позов про відсутність у Позивача товарно-транспортних накладних, які могли б підтвердити фактичне здійснення господарських операцій спростовуються положеннями п. 2 договору на поставку шкіряної сировини №ПС-11/08 від 09.01.2008р., згідно яких передачу товару здійснюється за адресою: м. Львів, вул. Промислова, 53 за місцезнаходженням Позивача, а отже у Позивача відсутній був обов'язок по транспортуванню придбаного товару.
Щодо доводів представників Відповідача в судовому засіданні стосовно відсутності у Позивача права на формування валових витрат та податкового кредиту в зв'язку із непредставленням ветеринарних свідоцтв на поставку шкірсировини, то вказані доводи спростовуються положеннями п. 5.3.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», Положенням «Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку»та Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки реалізація платником податків прав на формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість пов'язана з наявністю первиних фінансово-господарських документів (договір, накладна, податкова накладна) обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
При цьому, як в даному акті 19.05.2011р. №876/23-118/00307891 позапланової виїзної документальної перевірки Відповідача з питань взаєморозрахунків з ВАТ «Ніжинський м'ясокомбінат»за період з 01.07.2008р. по 31.08.2008р., так і в акті планової виїзної перевірки ВАТ «Шкіряне підприємство «Світанок»від 18.08.2009р. №1555/351/23-118/00307891 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.03.2009р., відсутні відомості про ненадання до перевірки вказаних ветеринарних свідоцтв.
В свою чергу, Позивач вказує про відсутність обов'язку зберігати вказані ветеринарні свідоцтва, які не являються первинними фінансово-бухгалтерськими документами, за період який вже був раніше перевірений (від 18.08.2009р. №1555/351/23-118/00307891) в тому числі понад 1095 денний термін.
Відповідач також в акті перевірки стверджує, що господарські операції щодо придбання Позивачем товарів та послуг фактично не відбувались, що товари не були фактично отримані Позивачем від ВАТ «Ніжинський м'ясокомбінат», а тому податкові накладні виписані цим підприємством вважаються недійсними.
При цьому у висновках акта перевірки зазначено про порушення Позивачем ч.5 ст.203, ч.1.2 ст.215. ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах при придбанні та продажу товарів, робіт, послуг. Крім того, як вбачається зі змісту згаданого акту також встановлено і факт нікчемності таких правочинів з посиланням на ст. 228 ЦК України.
При цьому, в обґрунтування вказаних висновків, Відповідач в акті перевірки покликається на Акт Ніжинської ОДПІ №646/23-00444375 від 20.05.2010 року «Про результати планової виїзної перевірки ВАТ «Ніжинський м'ясокомбінат»код за ЄДРПОУ 0444375 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008р. по 31.12.2009р.
В свою чергу згідно матеріалів справи, постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.08.2011р. №2а/2570/4188/2011, було задоволено позов ПАТ «Ніжинський м'ясокомбінат»в повному обсязі та визнано протиправними дії Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції з проведення та оформлення результатів документальної планової виїзної перевірки ПАТ «Ніжинський м'ясокомбінат»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008р. по 31.12.2009р.
Крім того, вказаною постановою суд визнав протиправними дії Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції по визнанню недійсними та врахуванню даних, наведених у деклараціях ПАТ «Ніжинський м'ясокомбінат»з податку на додану вартість за липень-серпень 2008р. та податку на прибуток за 9 місяців 2008р.
При цьому, приймаючи вказану постанову Чернігівський окружний адміністративний суд виходив з наступного: «ПАТ «Ніжинський м'ясокомбінат»під час формування сум податкового кредиту, валового доходу, валових витрат підприємства було дотримано вимоги Законів України «Про податок на додану вартість», «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме за дійсними правочинами, спрямованими на реальне настання правових наслідків, включено до складу податкового кредиту суми ПДВ, підтверджені належним чином оформленими податковими накладними, формування валового доходу та валових витрат підтверджено належними видатковими накладними, про що зазначено в акті перевірки. Таким чином, Ніжинська ОДПІ протиправно визнала недійсними та не врахувала дані, наведені у деклараціях ПАТ «Ніжинський м'ясокомбінат»з податку на додану вартість за липень-серпень 2008р. та податку на прибуток за 9 місяців 2008р.».
Також, Чернігівським окружним адміністративним судом було встановлено, що Ніжинською ОДПІ в судовому засіданні не доведено, що угоди, укладені між ПАТ «Ніжинський м'ясокомбінат»та TOB «Прод - ТК - Торг», ВАТ «Шкіряне підприємство «Світанок»суперечать чинному законодавству України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам тобто, порушують публічний порядок та не створили юридичних наслідків для ПАТ «Ніжинський м'ясокомбінат», навпаки в акті перевірки встановлено факт купівлі шкірсировини у одного контрагента та продажу тієї самої шкірсировини іншому, також встановлено факт оплати товару згідно відповідних платіжних доручень та отримання коштів в результаті його продажу. Тобто висновок Ніжинської ОДПІ про безтоварність зазначених операцій не відповідає дійсності.
Вказана постанова не була оскаржена та набрала законної сили.
Відповідно до ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до листа ДПА України «Щодо підстав для визнання договорів нікчемними»від 29.09.2010 року №20289/7/16-1617, дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, отже, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.
В свою чергу, в акті перевірки не вказано про наявність розбіжностей між даними бухгалтерського та податкового обліку Позивача та ВАТ «Ніжинський м'ясокомбінат»по операціях з поставки шкірсировини в липні-серпні 2008р.
Також, в акті перевірки не вказано про заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість за вказаний вище період постачальником- ВАТ «Ніжинський м'ясокомбінат».
Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
Стаття 203 ч.5 ЦК України, передбачає, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Такими є правочини що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини. спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності: правочини спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження, об'єктами права власності українського народу -землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна: правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
Така правова позиція викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсний».
В свою чергу, Відповідач при встановленні факту нікчемності правочину в акті перевірки покликався саме на ст.228 ЦК України.
Окрім цього, з 01 січня 2011 року набули чинності зміни, внесені до ЦК України, зокрема, було викладено частину першу статті 203 у новій редакції та доповнено статтю 228 частиною третьою. На підставі частини 3 статті 228 ЦК України чи статті 207 Господарського кодексу України (далі ГК України) доводити недійсність правочинів (господарських зобов'язань) органи державної податкової служби зобов'язані виключно у судовому порядку.
При вирішенні даної справи судом враховано аналогічні висновки викладені у Постановах Верховного Суду України від 09.09.2008 року № 21-500во08, від 01.06.2010 року № 21-573во10 та від 31.01.2010 року.
Таким чином, сукупність вищенаведених встановлених обставин підтверджено документально, що дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судом було відхилено клопотання представників відповідача про витребування письмових доказів та виклик свідків за необґрунтованістю та відсутністю підстав для їх задоволення. Крім цього судом при вирішенні заявлених представниками клопотань було звернуто увагу відповідача на те, що обставини які викладені у клопотаннях повинні встановлюватися на момент здійснення перевірки та бути підставою для складення акту перевірки та в подальшому для винесення податкового повідомлення -рішення. Також при вирішенні клопотань судом враховано вимоги ст..122 КАС України щодо розгляду справи протягом розумного строку.
Судові витрати у вигляді судового збору (3,40 грн.), відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова від 02.06.2011р. №0001392300/14028 та від 02.06.2011р. №0001402300/14032.
3. Стягнути з державного бюджету України в користь Публічного акціонерного товариства «Шкіряне підприємство «Світанок»3 грн. 40 коп. судового збору.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови складено 24.01.2012р.
Головуючий суддя /підпис/ Костецький Н.В.
Суддя /підпис/ Хома О.П.
Суддя /підпис/ Журомська М.В.
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Костецький Н.В.
Суддя Костецький Н.В.