Справа № Провадження №22-ц-4346/12 22-ц/1090/5768/12 Головуючий у І інстанції Примаченко В.О.
Категорія29Доповідач у 2 інстанціїБілоконь
24.12.2012
Іменем України
10 грудня 2012 року м. Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого - судді Сержанюка А.С.
членів колегії - суддів Білоконь О.В., Верланова С.М.,
з участю секретаря -Антіпова Я.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 червня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа -Перша Білоцерківська міська державна нотаріальна контора про усунення від права на спадкування за законом та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа - Перша Білоцерківська міська державна нотаріальна контора про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом частково недійсним, визнання права власності на частину квартири, стягнення моральної шкоди, -
У серпні 2008 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаним позовом, посилаючись на таке.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її чоловік -ОСОБА_4, після смерті якого відкрилася спадщина на Ѕ частини квартири АДРЕСА_1.
Позивач та ОСОБА_3, яка є донькою спадкодавця, звернулися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_3 ухилялася від допомоги від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік та каліцтво був у безпорадному стані, позивач просила усунути ОСОБА_3 від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_4
Відповідач ОСОБА_3 подала зустрічну позовну заяву, у якій просить стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 1000 грн., яка не повідомила її про те, що батько потрапив в ДТП та загинув.
В ході судового розгляду відповідач збільшила позовні вимоги та просить визнати свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Першою міською Білоцерківською державною нотаріальною конторою 17 квітня 2009 року ОСОБА_2 частково недійсним та визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 червня 2012 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 відмовлено.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 задоволено частково.
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 17.04.2009 року, зареєстроване в реєстрі №1-1139, видане Першою Білоцерківською міською державною нотаріальною конторою ОСОБА_2 на спадкове майно, після смерті ОСОБА_4, яке складається з 1/2 частки квартири АДРЕСА_1.
В задоволенні решти зустрічних позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати частково та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі, а у задоволенні зустрічного позову відмовити.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції встановлено та сторони не оспорювали, що ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в результаті отриманих тілесних ушкоджень внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 05 липня 2007 року, був чоловіком ОСОБА_2 та батьком ОСОБА_5 ( а.с.6,11-13,19).
Після його смерті залишилось спадкове майно у вигляді 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, яка належить йому на підставі договору міни від 24.10.1996 року.
Відмовляючи у задоволенні первісного позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано переконливих доказів про те, що до дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 перебував у безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу, у зв»язку з чим потребував сторонньої допомоги, а ОСОБА_5 умисно ухилялась від надання такої допомоги.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з таких підстав.
Відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Виходячи зі змісту зазначеної норми закону, суд при вирішення такої справи згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України повинен установити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, хворобу та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи.
Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавця тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини.
Як вбачається з матеріалів справи, до моменту дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4, будучи пенсіонером та людиною похилого віку (ІНФОРМАЦІЯ_1) мав ряд хронічних захворювань та задовільний стан здоров'я, вів як для свого віку активний спосіб життя, здійснював торгівлю на базарі.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що до потрапляння у дорожньо-транспортну пригоду ОСОБА_4 не перебував у безпорадному стані, тобто у стані безпомічності, неспроможності своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу фізично та матеріально самостійно забезпечити умови свого життя, у зв'язку з чим не потребував стороннього догляду, допомоги та піклування.
Після потрапляння у дорожньо-транспортну пригоду ОСОБА_4 перебував у безпорадному стані тобто у стані безпомічності, та потребував медичної допомоги, яка йому надавалася, разом з тим позивач не довела, що ОСОБА_3 знала про такий безпорадний стан батька, усвідомлювала свій обов'язок по наданню допомоги батькові, мала можливість його виконувати, але умисно ухилялась від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю.
З огляду на викладене, висновок суду про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 є вірним і не підлягає скасування в цій частині.
Задовольняючи зустрічний позов в частині визнання свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Першою міською Білоцерківською державною нотаріальною конторою 17 квітня 2009 року ОСОБА_2 недійсним, суд першої інстанції виходив з того що оскільки в первісному позові відмовлено, і не має підстав для усунення відповідача від права на спадкування, то є всі підстави для визнання свідоцтва про право на спадщину за законом видане на ім'я ОСОБА_2 недійсним.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в цій частині в повній мірі.
Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог в частині визнання права власності на частку спадкового майна, оскільки ОСОБА_6 не позбавлена можливості оформити свої права у нотаріуса.
Однак колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди з таких підстав.
Відповідно до ч.3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у Постанові Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Виходячи з вищевикладеного, ОСОБА_5 не надало доказів, що моральна шкода, завдана їй неповідомленням про смерть батька, спричинена саме неправомірними діями ОСОБА_2, неправомірність яких встановлена нормами матеріального права.
Тому рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні цієї частини зустрічних позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 303,307, 309, 313 -314, 316,319 ЦПК України , колегія суддів , -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 червня 2012 року скасувати в частині стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 500 грн. та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 в частині стягнення моральної шкоди.
В іншій частині рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 червня 2012 року залишити без змін.
Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді: