Справа №2-2131/10 Головуючий у суді у 1 інстанції - Білера П.П.
Номер провадження 22-а/1890/22590/12 Суддя-доповідач - Литовченко
Категорія - 99
26 жовтня 2012 року м.Суми
Колегія суддів з розгляду справ адміністративного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Литовченко Н. О.,
суддів - Попруги С. В., Ведмедь Н. І.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області
на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 18 серпня 2010 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області
про зобов'язання здійснити нарахування і виплату додаткової соціальної допомоги,
Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 18 серпня 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області (далі -Управління) здійснити перерахунок пенсії позивача з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 18 серпня 2010 року з урахуванням виплачених коштів.
Стягнуто з Управління на користь позивача судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 37 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління, посилаючись на неповноту з'ясованих обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Доводить, що поклавши на відповідача обов'язок виплати підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV, суд не прийняв до уваги положення ст.7 зазначеного Закону про те, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду залишенню без змін.
Судом першої інстанції вірно встановлено та з матеріалів справи вбачається, що позивач має статус дитини війни.
Згідно зі ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% від мінімальної пенсії за віком.
У 2009-2010 роках дія норми ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не зупинялась.
Враховуючи пріоритетність Законів над підзаконним актами, відповідач у 2009-2010 роках мав проводити нарахування підвищення до пенсії позивачу у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни судом обґрунтовано до уваги не взято, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору, що розглядається.
Що стосується розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, то суд обґрунтовано визнав, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.
За таких обставин, правильними є висновок суду першої інстанції про те, що позивач має право на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 18 серпня 2010 року.
Таким чином, колегія суддів вважає, що по суті позовних вимог оскаржуване рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законним і обґрунтованим, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205 КАС України, Законом України „Про внесення змін до розділу ХІІ „Прикінцеві положення" Закону України „Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами», колегія суддів
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області залишити без задоволення.
Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 18 серпня 2010 року у даній справі залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий -
Судді -