01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
08.01.2009 № 2/159
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ропій Л.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Данилова Л.А. дов. від 1.07.2008р.
від відповідача - не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належно
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкрите акціонерне товариство "Прилуцький завод "Білкозин"
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.11.2008
у справі № 2/159
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "СТАРКАРГО"
до Відкрите акціонерне товариство "Прилуцький завод "Білкозин"
про стягнення 51403,89 грн.
Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАРКарго» (надалі позивач) заявлений позов про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Прилуцький завод «Білкозин» (надалі відповідач) 46435,75 грн. - основної суми боргу за договором транспортного експедирування від 29.12.2007р. № ТЕО 0289\13, 1866,18 грн.- сума інфляційних втрат, 5268,90грн. - пені, та 654,04 грн. - 3% річних (позовні вимоги з урахуванням заяви від 24.10.2008р. № 509 про збільшення позовних вимог). Позовні вимоги обґрунтовані приписами статті 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» та 625 Цивільного кодексу України з огляду на те, що позивач належно виконав свої зобов'язання за договором, що підтверджується актом приймання-здачі робіт, вантажними накладними, однак відповідач всупереч умовам договору не оплатив надані позивачем послуги, сума боргу за які становить 46435,75 грн.. Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами про сплату боргу, які залишились без задоволення з боку останнього.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 4.11.2008р. у даній справі позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 45668,11 грн. основного боргу, 4669,98 грн. пені, 583,74 грн. - 3% річних та 888,07 грн. - інфляційних втрат. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Рішення суду мотивовано доведеністю з боку позивача факту належного виконання своїх зобов'язань щодо надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів згідно договору від 29.12.2007р. № ТЕО 0289\13 загалом на суму 45668,11 грн., що підтверджується авіаційними вантажними накладними, актами здачі-прийняття робіт, рахунками-фактурами. Суд, посилаючись на вимоги статей 625 Цивільного кодексу України та 230 Господарського кодексу України визнав правомірними та обґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення 888,07 грн. інфляційних втрат та 583,75 грн. - 3% річних, та визнав правомірним стягнення з відповідача 4669,98 грн. пені, нарахування якої сторони передбачили п. 8.3.1. договору.
Відповідач - Відкрите акціонерне товариство «Прилуцький завод «Білкозин» не погоджуючись із рішенням господарського суду Чернігівської області від 4.11.2008р. у цій справі просить його скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
- суд І інстанції не відклав розгляд справи за клопотанням відповідача, якому був необхідний час для подання відповідних заперечень та доказів.
- наголошує на тому, що деякі залучені позивачем авіавантажні накладні не містять перекладу на українську або російську мову.
- отримане відповідачем рішення в порушення вимог статті 82 Господарського процесуального кодексу України не містить підпису судді Михайлюка С.І.
Від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРКарго» 22.12.2008р. надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просить залишити рішення господарського суду Чернігівської області від 4.11.2008р. без змін, а скаргу відповідача без задоволення. При цьому, позивач зауважує на тому, що відповідач жодного разу не з'являвся на судові засідання, а наявні у справі докази доводять правомірність позовних вимог ТОВ «СТАРКарго».
У судове засідання 23.12.2008р. з'явився лише представник позивача - ТОВ «СТАРКарго», представник відповідача - заявника апеляційної скарги у судове засідання не з'явився, про час і місце якого був належно повідомлений.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2008р. у зв'язку із нез'явленням представника відповідача розгляд справи було відкладено на 8.01.2009р. Також суд зобов'язав позивача надати в строк до 7.01.2009р. належним чином нотаріально завірену копію перекладу на українську мову авіаційно вантажної накладної, залученої останнім до справи.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представника позивача, враховуючи доводи заперечень на апеляційну скаргу, письмові пояснення сторін, колегія суддів встановила наступне:
Відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між позивачем (ТОВ “СТАРКарго») та відповідачем (ВАТ «Прилуцький завод «Білкозин») укладено договір від 29.12.2007р. № ТЕО 0289\13 транспортного експедирування, який регулює взаємовідносини експедитора (позивача) і клієнта (відповідача) щодо виконання транспортно-експедиційного обслуговування (ТЕО), надання супутніх послуг, що зазначені в договорі, та організації перевезень експортних, імпортних, транзитних вантажів за дорученням, за плату у рахунок клієнта. При цьому, сторони погодили, що до обов'язків експедитора -позивача відноситься: представляти інтереси клієнта у взаємовідносинах з учасниками транспортно експедиційної діяльності; вибирати оптимальний маршрут перевезення, вид транспорту або їх поєднання, норми завантаження транспортних засобів та інші умови перевезення, що найбільш повно відповідають замовленню клієнта; організовувати перевезення експортних, імпортних, транзитних вантажів різними видами транспорту на території України і за її межами у відповідності з узгоджено заявкою клієнта; узгоджувати технологію й організацію транспортування вантажів із учасниками; транспортно-експедиційної діяльності; надавати послуги з організації навантажувально-розвантажувальних робіт, зберігання вантажу, митно-брокерського обслуговування, охорони вантажу, інформування про місцезнаходження вантажу, страхування вантажу та доставки вантажу до аеропортів, морських портів, залізничних станцій, митних терміналів та узгоджених місць розвантаження; своєчасно виконувати доручення клієнта стосовно ТЕО; укладати відповідні договори з учасниками транспортно-експедиційного процесу для виконання зобов'язань по даному договору; інформувати клієнта про всі обставини, що перешкоджають своєчасній доставці вантажу; оформляти перевізну документацію відповідно до вимог клієнта, чинного законодавства України, міжнародних конвенцій і правил та правил перевізника; своєчасно надавати перевізні документи, рахунки-фактури, податкові накладні, акти виконаних робіт та інші документи, які необхідні для своєчасного виконання клієнтом фінансових зобов'язань перед експедитором; здійснювати попереднє бронювання перевезення вантажу (п. 31.1 договору).
В разі перевезення вантажів авіаційним транспортом експедитор додатково виконує роботи по оформленню вантажу в митниці на кордоні (Бориспільської митниці, код 12200), маркуванню вантажу ( п. 3.2)
Зобов'язання клієнта за договором викладені в розділі 4, яким зокрема передбачено обов'язок щодо своєчасної сплати рахунків за роботи і послуги, що виконані та надані експедитором (п. 4.2)
Умовами п. 7.2 згаданого договору сторони погодили, що оплата робіт (послуг) здійснюється в національній валюті України відповідно до виставлених рахунків-фактур, які є протоколами узгоджено ціни.
Оплата робіт (послуг) здійснюється у такі строки:
- для перевезень авіаційним транспортом оплата здійснюється протягом 5 робочих днів з дати оформлення перевізної документації (для експортних вантажів) і 3-х робочих днів з дати прибуття в аеропорт призначення (для імпортних вантажів).
- для перевезень автомобільним транспортом оплата здійснюється протягом 5-ти робочих днів з дати розвантаження транспортного засобу, що зазначена в перевізних документах.
- для перевезень морським транспортом оплата здійснюється не менш ніж за 10 робочих днів до прибуття вантажу до порту призначення згідно з наданим розкладом.
- для перевезень залізничним транспортом -100% передплата.
Відповідно до вимог статті 316 Господарського кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).
Згідно приписів статті 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Таким документом є, зокрема, авіаційна вантажна накладна (Air Waybill). Факт надання послуг експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.
Як було встановлено під час судового розгляду господарським судом Чернігівської області та підтверджується матеріалами справи, позивачем на виконання укладеного договору від 29.12.2007р. № ТЕО 0289\13 надано послуги експедитора по перевезенню вантажу у міжнародному сполученні загалом на суму 45668,11 грн., згідно залучених позивачем до матеріалів справи авіаційних вантажних накладних (Air Waybill), а саме: № 020-14400466 підтверджує факт надання послуг експедитора клієнту з перевезення вантажу за маршрутом Прилуки -Маніла; № 870-00696684 підтверджує факт надання послуг експедитора клієнту з перевезення вантажу за маршрутом Прилуки -Стамбул; № 074-24401392 підтверджує факт надання послуг експедитора клієнту з перевезення вантажу за маршрутом Прилуки -Сан-Пауло; № 566-20265394 підтверджує факт надання послуг експедитора клієнту з перевезення вантажу за маршрутом Прилуки -Гватемала; № 566-20265416 підтверджує факт надання послуг експедитора клієнту з перевезення вантажу за маршрутом Прилуки -Гватемала, № 566-20265405 підтверджує факт надання послуг експедитора клієнту з перевезення вантажу за маршрутом Прилуки -Барселона.
На виконання ухвали Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2008р., позивачем надано нотаріально посвідчений переклад авіаційної вантажної накладної № 870-00696684 від 23.05.2008р.
Залучені позивачем до справи копії згаданих авіаційних вантажних накладних правомірно прийняті судом першої інстанції у якості належних доказів на підтвердження факту надання послуг експедитора, оскільки складні відповідно до Інструкції з організації перевезень вантажів повітряним транспортом, затв. Наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 2.11.2005р. № 822 та вимог міжнародної організації авіаперевізників ІАТА.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.
Згідно вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
До матеріалів справи залучені акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000257 від 28.05.2008р. (вартість послуг становить 6094,79 грн.); № ОУ-0000258 від 28.05.2008р. (вартість послуг становить 7135,31 грн.); № ОУ-0000272 від 31.05.2008р. (вартість послуг становить 3081,88 грн.); № ОУ-0000245 від 20.05.2008р. (вартість послуг становить 9515,41 грн.); № ОУ-0000273 від 31.05.2008р. (вартість послуг становить 16544,99 грн.); № ОУ-0000271 від 31.05.2008р. (вартість послуг становить 3295,73 грн.)., які підписані та скріплені печатками обох контрагентів.
На виконання умов п. 7.2 договору від 29.12.2007р. № ТЕО 0289\13 позивачем виставлено відповідачеві наступні рахунки-фактури № ЕА-1564 від 28.05.2008р. на суму 6094,79 грн.; № ЕА-1565 від 28.05.2008р. на суму 7135,31 грн.; № ЕА-1589 від 30.05.2008р. на суму 3081,88 грн.; № ЕА-1544 від 20.05.2008р. на суму 9515,41 грн.; № ЕА-1585 від 30.05.2008р. на суму 16544,99 грн.; № ЕА-1584 від 30.05.2008р. на суму 3295,73 грн. (копії залучено до матеріалів справи). Посилання на ці рахунки-фактури є в зазначених актах здачі-приймання робіт.
Апеляційна інстанція погоджується з висновками, викладеними у рішенні суду від 4.11.2008р. у цій справі стосовно того, що позивачем доведено факт виконання ним умов договору від 29.12.2007р. № ТЕО 0289\13, заборгованість відповідача за надані позивачем послуги становить 45668,11 грн., доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.
Доводи відповідача щодо неналежної оцінки судом наданих позивачем авіаційних вантажних накладних спростовуються матеріалами справи та визнаються судом непереконливими.
Відповідно до ч.1 статті 173 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Наведена норма кореспондується з приписами статті 526 ЦК України. встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За наведених обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду 1 інстанції про правомірність та обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача - 45668,11 грн. боргу.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Сторони погодили, що у випадку затримки платежів клієнт оплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний календарний день прострочення платежу та всі додаткові витрати, що пов'язані з такою затримкою. (п. 8.3.1 Договору від 29.12.2007р. № ТЕО 0289\13).
Враховуючи факт прострочення з боку відповідача оплати за надані позивачем послуги з експедирування (а саме: проведення оплати у строк: для перевезень авіаційним транспортом оплата здійснюється протягом 5 робочих днів з дати оформлення перевізної документації (для експортних вантажів) і 3-х робочих днів з дати прибуття в аеропорт призначення) та умови п. 8.3.1 згаданого договору, вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 4669,98 грн. є обґрунтованими та правомірними.
Відповідно до приписів ч.2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи наведені приписи чинного законодавства, за умови встановлення факту прострочення з боку відповідача зобов'язання щодо оплати наданих позивачем послуг, господарський суд Чернігівської області правомірно задовольнив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 888,07 грн. -витрат з урахуванням індексу інфляції, 583,74 грн. 3% річних. При цьому, розмір та період нарахованих сум інфляційних втрат та 3 % річних є обґрунтованим, та не оскаржувався відповідачем.
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі стосовно того, що господарським судом Чернігівської області не було задоволено клопотання відповідача про відкладення судового засідання, яке відбулось 4.11.2008р. на іншу дату, що унеможливлювало для відповідача належно підготувати свої заперечення, визнаються апеляційною інстанцією непереконливими з огляду на наступне:
З матеріалів справи вбачається, що ухвала господарського суду Чернігівської області від 29.09.2008р., якою порушено провадження у даній справі та призначено розгляд справи на 16.10.2008р., була отримана відповідачем. Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату було судом задоволено, наступне судове засідання призначене на 4.11.2008р. Однак, відповідач у судове засідання, яке відбулось 4.11.2008р. також не з'явився, а надіслав до суду клопотання про повторне перенесення судового розгляду на іншу дату, мотивуючи своє клопотання необхідністю належної підготовки своїх заперечень.
Господарський суд Чернігівської області встановивши, що заяву про збільшення розміру позовних вимог, яка не змінює ні предмет, ні підстави позову, позивач скерував відповідачеві 28.10.2008р., про судове засідання 4.11.2008р., відповідач був інформований ще 20.10.2008р., і відповідно апеляційна інстанція погоджується з висновком суду І інстанції, що у відповідача було достатньо часу та можливості підготувати відзив чи заперечення.
При цьому, апеляційна інстанція зауважує наступне: апеляційна скарга відповідача не містить жодного посилання на докази, що спростовують позовні вимоги позивача та залишились поза увагою суду І інстанції, чи посилань на неможливість їх подання до суду І інстанції.
Зважаючи на викладене, відсутні підстави для висновку щодо порушення судом І інстанції вимог п. 2 ч. 2 статті 104 Господарського процесуального кодексу України, якими передбачено, що порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.
Також визнається юридично неспроможними посилання заявника на порушення судом І інстанції вимог статті 82 Господарського процесуального кодексу України, оскільки наявне в матеріалах справи № 2\159 рішення господарського суду Чернігівської області від 4.11.2008р. містить підпис та зазначено прізвище та ініціали судді Михайлюка С.І.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України. Вимоги заявника про скерування справи на новий розгляд до того ж суду не відповідають повноваженням апеляційної інстанції, визначеним приписами статті 103 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Прилуцькийзавод «Білкозин» залишити без задоволення, рішення Господарського суду Чернігівської області від 4.11.2008р. у справі № 2\159 залишити без змін.
2. Справу № 2\159 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Головуючий суддя
Судді