Україна
Харківський апеляційний господарський суд
14 cічня 2009 р. Справа № 12/491-07
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Карбань І.С., судді Кравець Т.В.., судді Шутенко І.А.,
при секретарі - Міракові Г.А.,
за участю представників сторін:
позивача -Зікратого А.В. за довіреністю № 400/9/10-009 від 10.01.2009р.,
відповідача -не з'явився,
1-ї третьої особи -Гарбуз П.В. за довіреністю № 15-09/5677 від 31.12.2008р.,
2-ї третьої особи -не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № 2753С/2-4) ВАТ «Сумського обласного товариства «Сумиоблагротехсервіс», м. Суми на рішення господарського суду Сумської області від 06.11.2008р. по справі № 12/491-07
за позовом ДПІ в м. Суми,
до ВАТ «Сумського обласного товариства «Сумиоблагротехсервіс», м. Суми,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:
1. Головне управління державного казначейства України в Сумській області, м. Суми;
2. Сумська обласна державна адміністрація, м. Суми,
про стягнення 136527,22 грн., -
встановила:
Позивач подав позов, в якому просив стягнути з відповідача 115 312,50 грн. заборгованості по наданій фінансовій допомозі на зворотній основі та 21 214, 72 грн. пені. Також позивач просив покласти на відповідача судові витрати пов'язані з розглядом справи.
Рішенням господарського суду Сумської області від 06.11.2008р. (суддя Малафеєва І.В.) позов було задоволено. Стягнуто з ВАТ «Сумського обласного товариства «Сумиоблагротехсервіс»в доход державного бюджету України -115312,50 грн. боргу по фінансовій допомозі та 21214,72 грн. пені.
Відповідач, ВАТ «Сумське обласне товариство «Сумиоблагротехсервіс», з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду Сумської області від 06.11.2008 р. скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування вимог викладених в апеляційній скарзі апелянт вказував, що відповідно до умов договорів № 04/15 від 03.02.1999 р. та № 04/16 від 13.04.1999 р., а саме: п. 3.1. цих договорів, винна сторона повинна нести відповідаль ність згідно чинного законодавства, так як договорами прямо не передбачено розмір штрафних санкцій. Також вказані договори за своєю правовою суттю є договорами позики, які регулюються нормами Цивільного зако нодавства (ст. 1046 ЦК України).
Апелянт зазначав, що в даному випадку для нарахування пені позивачем було застосовано положення Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та розробленої на виконання даного Закону Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються орга нами державної податкової служби № 290 від 11.06.2003 р. (далі Інструкція № 290) - та Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контро люються органами державної податкової служби № 77 від 01.03.2001 року (далі Ін струкція № 77, яка втратила чинність у частині нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби (згідно з наказом ДПА України від 11.06.2003 р. N 290) - які є норма ми податкового законодавства.
Крім того, в абз. 2 преамбули до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вказано, що даний Закон не регулює питання погашення та обслуговуван ня кредитів, наданих за рахунок бюджетних коштів або позик, залучених державою чи під державні гарантії, інших зобов'язань, що випливають з угод, укладених державни ми органами та/або від імені держави, які регулюються нормами цивільного законо давства та іншими законами з питань державного боргу та його обслуговування.
Третя особа, Головне управління державного казначейства України в Сумській області, у відзиві на апеляційну скаргу доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, вважала необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийнято у чіткій відповідності з нормами чинного законодавства, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи. Третя особа стверджувала, що як вбачається з пояснень головного управління Державного казначейства України у Сумській області від 01.07.2008р. № 15-07/2998 пеня на суму заборгованості по отриманій фінансовій допомозі нараховувалася відповідно до ч.4 ст. 17 Бюджетного кодексу України. Згідно з даною нормою у разі невиконання юридичними особами своїх зобов'язань щодо погашення наданих позичок із державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, органи стягнення застосовують механізм стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому законом для стягнення не внесених у строк податків і неоподаткованих платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників. Також застосовувалась Інструкція про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затверджена наказом Державної податкової адміністрації від 11.06.2003р. № 290. Так, п.1 даної Інструкції встановлено, що цю Інструкцію розроблено відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про систему оподаткування в Україні», Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та інших нормативно-правових актів. Отже, зміст п.1 Інструкції надає повне право застосовувати її положення також відповідно до інших нормативно-правових актів, зокрема таких як Бюджетний кодекс України.
Позивач, ДПІ в м. Суми, вважав рішення господарського суду Сумської області від 06.11.2008 р. законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачав, в зв'язку з чим просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Третя особа, Сумська обласна державна адміністрація у судове засідання не з'явилась, 17.12.2008р. на адресу суду від неї надійшло клопотання, в якому просить розгляд справи провести без участі представника Сумської обласної державної адміністрації.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду належним чином був повідомлений, про що свідчить відповідне поштове повідомлення. Про причини неприбуття представник відповідача в судове засідання суд не повідомив. Враховуючи, що неприбуття представника відповідача у судове засідання не перешкоджає судовому розгляду справи, справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третіх осіб у справі, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування норм процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду частково не погоджується з висновками господарського суду Сумської області по даній справі, оскільки вони є не обґрунтованими та не базуються на нормах чинного законодавства та документах, наданих до справи.
Між Сумською обласною державною адміністрацією, Управлінням Державного казначейства в Сумській області та ВАТ СОП «Сумиоблагротехсервіс»було укладено договір № 04/15 від 03.02.1999 р. про надання відповідачу фінансової допомоги в сумі 200 тис.грн. та договір № 04/16 від 13.04.1999 р. про надання відповідачу фінансової допомоги в сумі 70 тис.грн. Загальна сума наданої відповідачу фінансової допомоги складає 270 тис. грн.
Відповідно до умов договорів Облдержадміністрація зобов'язувалась надати фінансову допомогу на зворотній основі ВАТ СОП «Сумиоблагротехсервіс» в розмірі 270 тис. грн. Держказначейство зобов'язується провести проплату рахунків, наданих підприємством на запасні частини, ремонтні роботи та послуги ремонтних підприємств з реєстраційного рахунку Облдержадміністрації в розмірі 270 тис.грн. та виконати доручення облдержадміністрації в частині повернення цих коштів в державний бюджет. ВАТ СОП «Сумиоблагротехсервіс» зобов'язується забезпечити повне одержання фінансової допомоги, цільове використання та повернення грошових коштів на реєстраційний рахунок облдержадміністрації, відкритий в Держказначействі в строк не пізніше 01.10.1999 року. Договори були підписаний трьома сторонами.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.04.2002р. №186-р заборгованість ВАТ СОП «Сумиоблагротехсервіс»в сумі 270 тис. грн. була реструктуризована рівними частинами по 33 750 грн. на період з 2004р. по 2011р., про що був укладений відповідний графік. ВАТ СОП «Сумиоблагротехсервіс»сума реструктуризованої заборгованості, відповідно до графіку, не погашалась.
Головне управління Державного казначейства України у Сумській області в листі за №5.1-05-2/1456 від 16.04.2007р. вказувало, що відповідач на протязі 2005р. - 2006р. кошти до державного бюджету не перераховувались і підприємство за власною ініціативою щодо перенесення строків погашення фінансової допомоги, наданій на зворотній основі не зверталось.
18.07.2007 р. Головне управління Державного казначейства України у Сумській області подало до ДПІ в м. Суми подання за № 162 та №163 про безспірне стягнення з ВАТ СОП «Сумиоблагротехсервіс» простроченого реструктурованого основного боргу по фінансовій допомозі на зворотній основі в сумі 115 312,50 грн. та пені нарахованої на прострочену реструктуровану заборгованість в сумі 21 214,72 грн. Загальна сума боргу ВАТ СОП «Сумиоблагротехсервіс»станом на 18.07.2007р. складає 136 527,22 грн.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач при новому розгляді справи в порядку ГПК України в перших судових засіданнях зазначав, що він не отримував на свої рахунки зазначені кошти в сумі 270 000,00 грн., вони безпосередньо направлялися Облдержадміністрацією для купівлі запасних частин до відповідних підприємств-виробників, що надавали дані послуги, а від них до сільськогосподарських товаровиробників, які подали заявку на запасні частини. Це, на його думку, підтверджує той факт, що Відповідач не використовував дані кошти для своїх потреб, а виступив лише посередником між облдержадміністрацією та с/г підприємствами. Тому ці кошти мали повернути самі с/г підприємства до ВАТ «Сумиоблагротехсервіс», що зроблено не було через низку залежних від Відповідача причин (банкротство с\г товариств, відсутність коштів та ін).
Заборгованість в розмірі 115 312,50 грн. по наданій фінансовій допомозі Сумською облдержадміністрацією, підтверджується платіжними дорученнями про попередню оплату товарно-матеріальних цінностей, накладними на отримання товарно-матеріальних цінностей та довіреностями, актами звірки боргу, проведеною між відповідачем та Управлінням Державного казначейства від 02.07.2003 р.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про державний бюджет України»на 2007 рік, органи державної податкової служби визнані органами стягнення простроченої заборгованості юридичних осіб перед державою за державними позичками.
Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 115312,50 грн. заборгованості по наданій фінансовій допомозі на зворотній основі є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Також з матеріалів справи вбачається, що відповідачу була нарахована пеня в сумі 21 214, 72 грн. за несвоєчасне повернення бюджетної позички на підставі п.3.9 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюється органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 11.06.2003 року № 290.
Відповідно до п. 3.9. вказаної інструкції пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 % річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, при цьому для розрахунку використовується більша із зазначених ставок. Зазначений розмір пені діє щодо всіх видів податків і зборів (обов'язкових платежів), крім пені щодо порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється окремим законодавством.
З врахуванням викладеного слід зазначити, що надання та отримання кредитів, наданих під гарантію уряду, здійснюється на підставі угод, які регулюються нормами не податкового, а цивільного законодавства, тому нарахування пені на підставі актів, які регулюють податкові відносини є безпідставним.
Крім того, як зазначалося вище, такий розрахунок зроблений на підставі вищевказаної Інструкції, яка регулює питання нарахування пені на суми податкового боргу.
Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку про відмову у задоволенні вимог позивача в частині стягнення з відповідача пені в сумі 21 214, 72 грн. за несвоєчасне повернення бюджетної позички, в зв'язку з тим, що її розрахунок був зроблений на підставі Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюється органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 11.06.2003 р. № 290, яка не регулює спірні відносини.
Враховуючи, що при розгляді даної справи в суді першої інстанції не було вирішено питання щодо стягнення з відповідача судових витрат відповідно до ст. 49 ГПК України з врахуванням задоволених вимог позивача, колегія суддів вважає за необхідне покласти на відповідача судові витрати по сплаті державного мита за позовом в розмірі 1047, 05 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 99,60 грн.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Сумської області від 06.11.2008р. по справі № 12/491-07 прийнято з порушенням норм матеріального права, в зв'язку з чим підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 47, 49, 99,101, п.2 ст.103, п.4 ч.1 ст. 104, ст.105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
постановила:
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду Сумської області від 06.11.2008р. по справі № 12/491-07 скасувати частково.
Відмовити в задоволені позову в частині стягнення з ВАТ «Сумського обласного товариства «Сумиоблагротехсервіс»в доход державного бюджету України 21214,72 грн. пені.
В інший частині рішення господарського суду Харківської області від 06.11.2008р. по справі № 12/491-07 залишити без змін.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Сумське обласне підприємство «Сумиоблагротехсервіс»(40022, м. Суми, вул. Привокзальна, 25, код 13996834) в доход державного бюджету України -1047, 05 грн. державного мита та 99,60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Зобов'язати господарський суд Сумської області на виконання даної постанови видати відповідні накази.
Повний текст постанови підписано 15.01.2009 року.
Головуючий суддя Карбань І.С.
суддя Кравець Т.В.
суддя Шутенко І.А.